Постанова

від 23.04.2019 по справі 517/546/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1280/19

Номер справи місцевого суду: 517/546/17

Головуючий у першій інстанції Тростенюк В. А.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Селянське (фермерське) господарство Гонтарюк

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Гонтарюк на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 24.04.2018 у складі судді Тростенюка В.А.,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства Гонтарюк про визнання договору оренди земельної ділянки від 15.08.2010 недійсним, зобов`язання відповідача передати позивачу земельну ділянку, розташовану на території Йосипівської сільської ради Захарівського району Одеської області, що належить ОСОБА_1 на право власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 08.06.2007 та стягнення майнової шкоди у розмірі 1000 грн., у зв`язку зі знищенням технічних споруд, і збитків, з позбавленням власника права користування своєю земельною ділянкою, у розмірі 27047,76 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки, площею 2,51 га, виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Фрунзівської районної державної адміністрації від 09.03.2006 №107/2006, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку. Вказана земельна ділянка розташована на території Йосипівської сільської ради Захарівського району Одеської області. 03.10.2017 позивачу стало відомо, що у відповідача є договір оренди вищевказаної земельної ділянки від 15.08.2010, про що позивачу відомо нічого не було. З відповідачем договір оренди земельної ділянки не оформлений відповідно до вимог закону, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виданої державним реєстратором Захарівської районної державної адміністрації Одеської області від 26.09.2017. Незаконними діями відповідача йому завдано майнову шкоду в сумі 1000 грн. за знищені технічні споруди, встановленні працівниками Геодезії для визначення меж зазначеної земельної ділянки. Згідно з виконаним договором №50/17-ТД від 26 липня 2017 року на проведення землевпорядних робіт за проведену роботу було сплачено останнім 1000 грн. Восени 2017 року до теперішнього часу відповідач, не оформлюючи в установленому законом порядку договір оренди земельної ділянки, проти волі і згоди позивача, як власника земельної ділянки, приступив до користування зазначеної вище земельної ділянки. Відповідач організував посів сільськогосподарської культури пшениці, позбавляючи позивача користуватися своєю землею, що позивач хотів зробити в 2017 році. Згідно довідки відділу з питань економіки, інвестицій та агропромислового розвитку Захарівської районної державної адміністрації Одеської області № 62 від 25.09.2017 за оперативними даними урожайність пшениці по Йосипівській сільській раді Захарівського району Одеської області за 2017 рік становила 26,0 ц/га. Позивач зазначає, що отримав би в 2017-2018 році з 2,51 га (26 ц/га) = 65,26 ц/га. Відповідно до роздрукованого листа позивачем з офіційного сайту Украгроконсалт станом на 13.10.2017 закупівельні ціни на пшеницю 6 класу по Україні становить 4490 грн. Із земельної ділянки останній планував отримати урожай 6,526 тон пшениці вартістю 29301,74 грн. Вказавши, що для посіву пшениці потрібно 200 кг на 1 га земельної ділянки, на земельну ділянку, площею 2,51 га потрібно 502 кг пшениці вартістю 2253,98 грн. Тобто збитки складають 27047,76 грн. (29301,74 грн. - 2253,98 грн. = 27047,76 грн.)

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 24.04.2018 позов задоволено частково, а саме зобов`язано Селянське (фермерське) господарство Гонтарюк передати ОСОБА_1 належну йому на праві власності на підставі Державного акта серії НОМЕР_1 , земельну ділянку, площею 2,51 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Захарівського району Одеської області, масив НОМЕР_2 , кадастровий номер НОМЕР_3 ; стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Гонтарюк на користь ОСОБА_1 майнову шкоду (реальні збитки) в розмірі 1000 грн., у зв`язку із знищенням технічних споруд, встановлених працівниками Геодезії для визначення меж земельної ділянки; стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Гонтарюк на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн. та витрати з надання правової допомоги в сумі 3500 грн.; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Селянське (фермерське) господарство Гонтарюк подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 1000 грн., у зв`язку зі знищенням технічних споруд, встановлених працівниками Геодезії для визначення меж земельної ділянки, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не зазначено, якими належними доказами підтверджені витрати позивача в сумі 1000 грн., за яким платіжним документом і на чию користь вони були сплачені, а також, яку частину цієї суми складала плата за встановлення межових знаків. Судом не встановлено місце, час, спосіб, мотив та особу, яка витягла із землі дерев`яні кілкі, які позивач і суд вважають межовими знаками. Надані позивачем документи щодо встановлення межових знаків є неналежними доказами, які не відповідають положенням Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 08.05.2000 №376. У наданих позивачем документах відсутня інформація про те, що виконавець є сертифікованим інженером - землевпорядником; не надана сама технічна документація з актом приймання - передачі межових знаків на зберігання; встановлені кілки за конструкцією не є межовими знаками (відсутність нижньої хрестовини і верхньої основи) і не містять номери; при їх встановлені вони не були окопані у вигляді круглої канави і над центром не був насипаний курган.

27.08.2018 ОСОБА_1 подав до суду відзив на скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а рішення - залишити без змін.

Надалі ОСОБА_1 подав до суду доповнення до відзиву на скаргу, в якому також просив відмовити в її задоволенні, а рішення - залишити без змін.

У судове засідання 23.04.2019 представник скаржника не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду скарги, причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні 23.04.2019 представник ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 , дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,51 га, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Захарівського району Одеської області, масив НОМЕР_2 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 08 червня 2007 року, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Фрунзівської районної державної адміністрації №107/2006 від 09.03.2006.

Договір оренди земельної ділянки з Селянським (фермерським) господарством Гонтарюк не оформлений відповідно до вимог закону, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виданої державним реєстратором Захарівської районної державної адміністрації Одеської області від 26.09.2017.

Відповідно до положень закріплених в ч.2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , вирішуючи позови про відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, суди повинні мати на увазі, що згідно зі статтями 156, 157 ЗК України відшкодування збитків здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки і діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції після самовільного користування земельною ділянкою позивача відповідачем протягом кількох років межові зовнішні знаки відсутні. В судовому засіданні представник відповідача припускав, що оскільки дану земельну ділянку обробляли трактористи, які працюють у СФГ Гонтарюк , вони могли зачепити сільгосптехнікою та знищити вказані межові знаки.

В матеріалах справи наявний договір № 51/17-ТД на проведення землевпорядних робіт (технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі), протокол погодження договірної ціни на виконання робіт в цілому в сумі 1000 грн. та акт приймання - здачі виконаної роботи в цілому. Також в матеріалах справи наявні фотокартки (а.с. 78-80), з яких вбачається, що на земельній ділянці були встановлені межові знаки у вигляді дерев`яних кілків, обгорнутих білою матерією. З фотокарток (а.с. 81-83) вбачається, що межові знаки у вигляді дерев`яних кілків, обгорнутих білою матерією були знищені.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник ОСОБА_1 доручає, а виконавець ФОП ОСОБА_2 зобов`язується своїми засобами та за рахунок замовника виконати наступну роботу: технічний звіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 НОМЕР_2 , замовник зобов`язується прийняти результати таких робіт (технічну документацію) і сплатити виконавцеві вартість виконаних робіт.

Згідно з п. 2.1. вартість робіт, вказаних у п.1.1. договору визначається у розмірі 1000 грн.

Згідно з п. 2.3. договору замовник відразу сплачує 100% від вартості робіт, що становить 1000 грн. на розрахунковий рахунок або через касу виконавця протягом трьох днів з моменту підписання договору.

Згідно з п. 2.4. договору після сплати зазначеної суми виконавець приступає до виконання робіт.

Згідно з п.п. 5.2., 5.3. за інші порушення взятих за договором зобов`язань сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством. За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов`язків винна сторона сплачує штраф в розмірі вартості робіт по даному договору.

Відповідно до акту приймання - здачі виконаної роботи в цілому від 26.07.2017 ФОП ОСОБА_2 виконав і здав в цілому роботу за договором № 51/17-ТД від 26.07.2017, а саме технічний звіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі.

Таким чином, роботи по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі виконані в день укладення договору - 26.07.2017.

Доводи апеляційної скарги, що судом не зазначено, якими належними доказами підтверджені витрати позивача в сумі 1000 грн., за яким платіжним документом і на чию користь вони були сплачені, а також, яку частину цієї суми складала плата за встановлення межових знаків, до уваги прийняті бути не можуть, оскільки обов`язок позивача щодо сплати 1000 грн. за відновлення свого порушеного права (за відновлення зовнішніх межових знаків на земельній ділянці) підтверджується договором з визначенням вартості цих робіт та обов`язком, який покладається на позивача за договором щодо сплати вказаної суми за виконані роботи.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність, що виконавець є сертифікованим інженером - землевпорядником та про відсутність технічної документації також не можуть бути взяті до уваги, оскільки до матеріалів справи доданий сертифікат, що виданий ОСОБА_2 саме як інженеру - землевпоряднику, та технічний звіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, складений ОСОБА_2

Укладений договір з визначеною сторонами вартістю робіт - 1000 грн. та акт приймання - здачі виконаної роботи в цілому від 26.07.2017 свідчать про виникнення у позивача зобов`язання зі сплати на користь виконавця суми, погодженої сторонами при укладенні договору, - 1000 грн.

Посилання апелянта на Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджену наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 08.05.2010 №376, є необґрунтованим, оскільки предметом спору є відшкодування шкоди, заподіяної позивачу, а не перевірка дотримання механізму встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства Гонтарюк підлягає залишенню без задоволення, а рішення в частині його оскарження - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Гонтарюк залишити без задоволення.

Рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 24.04.2018 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування коштів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: