Постанова

від 07.05.2019 по справі 442/3691/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/3691/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.

Провадження № 22-ц/811/2411/18 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

секретар: Іванова О.О.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2018 року ухваленого судом у складі судді Нагірної О.Б. у справі № 442/3691/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

17.05.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача, просить визнати будинковолодіння по АДРЕСА_1 з допоміжними приміщеннями та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , автомобіль марки Опель Омега спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; поділити між подружжям спільне майно подружжя таким чином: припинити за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та на допоміжні приміщення, господарську будівлю разом з земельною ділянкою площею 0,2576 га кадастровий номер НОМЕР_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 ідеальну частку в спірному будинковолодінні з допоміжними приміщенням та господарською будівлею разом із земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 без його реального розподілу, залишити зазначене будинковолодіння з земельною ділянкою у спільній частковій власності ОСОБА_1 з 1\2 ідеальною часткою та ОСОБА_2 з 1\2 ідеальною часткою. Припинити за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Опель Омега вартістю 5000 грн. та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 ідеальну частку такого автомобіля без його реального розподілу. Судові витрати по справі віднести на відповідача.

В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 03.09.1983 уклала шлюб з відповідачем. Вказує на те, що після укладення шлюбу, сторони як подружжя проживали по АДРЕСА_1 . Такий будинок належав матері відповідача, яка в 04.02.2005 згідно договору дарування подарувала будинок своєму сину, відповідачу ОСОБА_2 За час спільного проживання за спільні кошти та спільними зусиллями сторонами було здійснено будівельно - архітектурні роботи у спірному будинковолінні, внаслідок чого площа будинку збільшилась майже в два рази. Було встановлено нову електропроводку, водопровід, каналізацію, центральне індивідуальне опалення. Поряд з тим, проведено фундаментальні будівельно - технічні роботи по реконструкції господарської споруди. Також, подружжям придбано у шлюбі автомобіль марки Опель Омега.

Угоди про добровільний розподіл майна між ними не досягнуто, відтак, змушена звернутися до суду з даним позовом.

Рішеням суду позов задоволено частково.

Визнано будинковолодіння по АДРЕСА_1 загальною площею 107,3 кв.м, житловою площею 79,2 кв.м., з допоміжними приміщеннями площею 28,1 кв.м об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Припинено за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 , загальною площею 107,3 кв.м, житловою площею 79,2 кв.м., з допоміжними приміщеннями площею 28,1 кв.м.

Визнано право власності ОСОБА_1 на 2/5 ідеальних часток будинковолодіння по АДРЕСА_1 загальною площею 107,3 кв.м, житловою площею 79,2 кв.м. з допоміжними приміщеннями площею 28,1 кв.м., яке складається з коридору, 5-ти кімнат, кухні, санвузла та господарською будівлею, яка складається з гаражу, площею 20,3 кв м., коридору 2,7 кв.м., санвузла 3,7 кв.м., кухні 11,3 кв.м., стодоли 11,8 кв.м., стайні 18,3 кв.м.-загальною площею 61,7 кв.м.

Визнано право власності ОСОБА_2 на 3/5 ідеальних часток будинковолодіння по АДРЕСА_1 загальною площею 107,3 кв.м житловою площею 79,2 кв.м. з допоміжними приміщеннями площею 28,1 кв.м., яке складається з коридору, 5-ти кімнат, кухні, санвузлу та господарською будівлею, яка складається з гаражу, площею 20,3 кв.м., коридору 2,7 кв.м., санвузла 3,7 кв.м., кухні 11,3 кв.м., стодоли 11,8 кв.м., стайні 18,3 кв.м., загальною площею 61,7 кв.м.

Визнано автомобіль марки Opel Omega 2.01.1987 року випуску, бежевого кольору, тип легковий седан, р.н. НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_3 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Припинено за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Opel Omega 2.01.1987 року випуску, бежевого кольору, тип легковий седан, д.р.н. НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_3 та визнати право власності ОСОБА_1 на Ѕ ідеальну частку автомобіля марки Opel Omega 2.01, 1987 року випуску, бежевого кольору, тип легковий седан, р.н. НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_3 без його реального розподілу.

В задоволенні вимог про визнання земельної ділянки площею 0,2576 га по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю та припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку відмовлено за безпідставністю вимог.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним, несправедливим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення, суд не врахував, що будинок складається з подарованого йому в 2005 році житлового будинку загальною площею 67,7 кв.м. та господарських споруд. З висновку експертизи стало відомо, що у зв`язку з реконструкцією подарованого будинку його вартість збільшилася на 110 325 грн., а тому вважає, що суд не мав права ділити будинок, який був йому подарований. Вважає, що поділу підлягала сума збільшення корисної вартості будинку 110 325 грн., а також не враховано інших варіантів поділу добудованої частини будинку. Крім цього, в рішенні невірно визначено площу прибудов. Відтак вважає, що поділу підлягали лише добудови та прибудови, які були здійснені у шлюбі, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення з врахуванням його доводів.

Відповідно до ст. 360 Цивільного процесуального кодексу України позивачем по справі ОСОБА_1 подано Відзив на апеляційну скаргу.

У Відзиві позивач зазначає, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, рішення суду справедливе, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Судом враховано, що внаслідок реконструкції та добудов до подарованого відповідачу ОСОБА_2 житлового будинку, загальна площа житлового будинку збільшилася на 39,6кв.м. за рахунок спільних матеріальних та фізичних затрат сторін спору, а тому відповідно до ст.62 Сімейного кодексу України (далі СК) спірний житловий будинок став спільною сумісною власністю подружжя. Також повністю перебудовано господарську будівлю, гараж та літню кухню із санвузлом. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2 , дані ним в судовому засіданні 12.03.2019 року на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 та її представника Щерби О.С., вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.367 ч.1 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Матеріалами справи та судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є подружжям.

Шлюб між сторонами укладено 03.09.1983 року та зареєстровано Новокропивницькою сільською радою Дрогобицького району, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 , актовий запис №22 (а.с.29).

Відповідно до Договору дарування від 04.02.2005 року дарувальник ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 67,7 кв.м з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 (а.с.16).

Відповідно до ст.57 ч.1 п.2 Сімейного кодексу України (далі СК) особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

В період з 2005 року по 2008 рік сторони по справі фактично перебудували подарований відповідачу житловий будинок, здійснивши його реконструкцію, добудову та прибудову. Також повністю перебудували гараж, господарські будівлі, літню кухню та при ній санвузол. Внаслідок перебудови, покращення та утеплення стін, підняття даху будинку, проведення централізованого опалення (було пічне), проведення водопостачання та водовідведення, оснащення житлового будинку новими технологіями для цих робіт, перекриття даху по сучасній технології та новими будівельними матеріалами, загальна площа перебудованого житлового будинку збільшилася на 107,3 кв.м, площа господарських та підсобних приміщень -68,1 кв.м.

Зазначене підтверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 11.12.2015 року (а.с.26-28).

Висновком №12-18Е судової інженерно-технічної експертизи від 15 серпня 2018 року у даній справі встановлено, що ринкова вартість частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , що була предметом договору дарування 04.02.2005 року, збільшилася порівняно із сумою, вказаною в цьому договорі (24 902 грн. та проіндексованою на дату дослідження на 154 877 грн. або 89%. Дійсна вартість будинковолодіння станом на дату дослідження збільшилася порівняно з вартістю станом на 04.02.2005 року (в сумі 174 130 грн. ) чи проіндексованою станом на 01.07.2018 року ( в сумі 461 713) на 165%, тобто в 2,65 рази (а.с. 176-186 т.1).

За змістом ст.62 СК, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Для застосування передбачених статтею 62 СК правил збільшення вартості майна повинно відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об`єкта, його якісних характеристик.

Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка у такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної із сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним із подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї із сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 206/7058/13-ц, у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року, справа № 686/26964/14-ц .

Із пояснень позивача, пояснень відповідача ОСОБА_2 , даних ним в суді апеляційної інстанції 12.03.2019 року на підтвердження пояснень позивача ОСОБА_4 , із доданих до справи накладних, чеків, із копій Кредитного договору № БВ-Р-2528 від 12.03.2010 року на прізвище позивача ОСОБА_4 , із копії Кредитного споживчого договору №БВ-Т-773 від 04.03.2008 року на прізвище ОСОБА_4 про придбання товару у ПП ОСОБА_5 на суму 5022; із Кредитного договору (споживчий кредит) №261 Кр145 від 04.07.2007 року на суму 10 000 грн. на прізвище ОСОБА_4 ; із копії Кредитного договору № 89 від 05.12.2003 року на суму 2 500 грн. на прізвище ОСОБА_1 судом першої інстанції належно встановлено, що сторони по справі внесли свої особисті кошти для збільшення будинковолодіння та його покращення за рахунок реконструкції, добудови та перебудови.

Судом першої інстанції при визначенні майна спільною сумісною власністю та визначення часток у ньому за кожною із сторін, взято до уваги Довідку про розмір пенсії відповідача ОСОБА_2 , Довідку про заробітну плату позивача ОСОБА_1 , взяті на неї зобов`язання по Кредитних договорах за період проведених добудов, перебудов та реконструкції та погашення нею цих коштів. Судом першої інстанції також враховано вартість будинковолодіння, яке було подароване відповідачу ОСОБА_2 та із врахуванням його вартості на час дарування, суд підставно збільшив частку відповідача ОСОБА_2 , визначивши йому 3/5 ідеальних часток та залишивши у власності позивача ОСОБА_4 2/5 ідеальних частки будинковолодіння, відступивши таким чином від рівності часток, що передбачено ч.2 ст. 70 СК.

У доводах апеляційної скарги, відповідач ОСОБА_2 підтверджує, що він разом з позивачкою здійснили добудову двох кімнат з коридором загальною площею 37,6 кв.м., провели штукатурні роботи та інше, що було встановлено судом першої та апеляційної інстанції. Не заперечує збільшення вартості подарованого йому будинку на 110 325 грн.

Відповідач ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги обґрунтовує реальним розподілом будинковолодіння, в той час як суд першої інстанції визначив тільки ідеальні частки кожного із сторін.

Щодо визнання автомобіля Опель Омега 2.01. 1987 року випуску д.н.з. НОМЕР_5 , шасі НОМЕР_3 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по Ѕ частині, відповідачем не оскаржується.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які ґрунтуються на нормах матеріального права з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК країни, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти дів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10 травня 2019 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк