Ухвала

від 10.05.2019 по справі 160/4057/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

10 травня 2019 р.Справа №160/4057/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 про:

- визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області;

- визнання протиправним та скасування рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 квітня 2019 року № 1191-46/VII Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянину ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовної заяви, представником позивача було зазначено, що 30 серпня 2018 року Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області було прийнято рішення № 892-35/VІІ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 . Відповідно до даного рішення, позивач замовив в Товаристві з обмеженою відповідальністю Земельне право відповідний проект землеустрою. Даний проект було розроблено, сформовано відповідну земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер - НОМЕР_1 , що підтверджується копією проекту землеустрою (на титульному аркуші якого міститься відмітка про присвоєний кадастровий номер) витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1206960962018 від 07 грудня 2018 року та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02 травня 2019 року.

Зауважено, що 29 березня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про затвердження даного проекту. Проте, 26 квітня 2019 року, переглядаючи офіційну інтернет-сторінку відповідача, позивач побачив, що його заява не тільки не розглядалася на сесійних засіданнях відповідача, але 24 квітня 2019 року останнім було прийнято рішення № 1196-46/VІІ. Згідно з цим рішенням було надано громадянину ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж тієї ж самої земельної ділянки з метою подальшої її передачі йому в приватну власність.

На думку представника позивача, бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви та документів позивача, а також прийняття ним спірного рішення є протиправними.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Новопавлівській сільській раді Межівського району Дніпропетровської області приймати будь-які рішення з розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 02 НОМЕР_1 :0475.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що утримуючись від прийняття рішення про затвердження проекту відведення позивачеві земельної ділянки, відповідач, зловживаючи своїми повноваженнями, прийняв нове рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації для подальшої передачі цієї ж земельної ділянки у приватну власність іншій особі, що, в свою чергу, на думку представника позивача, створює загрозу того, що навіть в разі задоволення позовних вимог буде унеможливлений захист прав позивача.

Зауважив, що оскільки судовий розгляд займає певний проміжок часу, існує реальний ризик, що під час розгляду справи відповідачем буде прийнято рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, щодо якої позивач подав на затвердження проект відведення.

Представник позивача вважає, що, в даному випадку, навіть в разі задоволення позовних вимог, рішення суду буде неможливо виконати, оскільки інша особа вже набуде право власності на те, що мав набути позивач, а відтак, на думку представника позивача, розумним і справедливим було б застосування судом запобіжного заходу у вигляді заборони відповідачеві примати рішення з розпорядження земельною ділянкою 1222685500:02:004:0475, правомірність рішення щодо розпорядження якою є предметом даного спору, що, в свою чергу, виключило б можливість будь-яких зловживань правом з боку відповідача.

Суд при вирішенні заяви про забезпечення адміністративного позову виходить з наступного.

Заява про забезпечення позову відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС)розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, при наявності двох підстав, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 статті 150 КАС подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обовязку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту позовних вимог видно, що позивачем, зокрема, оскаржується рішення № 1196-46/VІІ, відповідно до якого громадянину ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж з метою подальшої її передачі ОСОБА_2 в приватну власність тієї ж самої земельної ділянки, щодо якої позивач подав на затвердження проект відведення.

Оскільки правомірність прийняття відповідачем вказаного рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При обранні способу забезпечення позову суд враховує вимоги ч.2 ст.151 КАС України, відповідно до якої суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З врахуванням вищенаведених вимог, суд вважає, що достатнім заходом для забезпечення позову буде заборона Новопавлівській сільській раді Межівського району Дніпропетровської області приймати будь-які рішення з розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 1222685500:02:004:0475.

Відповідно до ч.1 ст.156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частиною 8 статті 154 КАС України визначено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 160/4057/19 - задовольнити.

Заборонити Новопавлівській сільській раді Межівського району Дніпропетровської області приймати будь-які рішення з розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 1222685500:02:004:0475 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/4057/19.

Стягувачем за цим виконавчим документом є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Боржником за цим виконавчим документом є Новопавлівська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області (52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Карпінського, 19, код ЄДРПОУ 04340230).

Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник