Рішення

від 31.07.2019 по справі 160/4057/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року Справа № 160/4057/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гаврилова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_3 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 квітня 2019 року № 1196-46/VІІ Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянину ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовної заяви, представником позивача було зазначено, що 30 серпня 2018 року Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області було прийнято рішення № 892-35/VІІ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_3. Відповідно до даного рішення, позивач замовила в Товаристві з обмеженою відповідальністю Земельне право відповідний проект землеустрою. Даний проект було розроблено, сформовано відповідну земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер - 1222685500:02:004:0475, що підтверджується копією проекту землеустрою (на титульному аркуші якого міститься відмітка про присвоєний кадастровий номер) витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1206960962018 від 07 грудня 2018 року та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02 травня 2019 року.

Зауважено, що 29 березня 2019 року позивач звернулася до відповідача з заявою про затвердження даного проекту. Проте, 26 квітня 2019 року, переглядаючи офіційну інтернет-сторінку відповідача, позивач побачила, що її заява не тільки не розглядалася на сесійних засіданнях відповідача, але 24 квітня 2019 року останнім було прийнято рішення № 1196-46/VІІ. Згідно з цим рішенням, громадянину ОСОБА_4 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж тієї ж самої земельної ділянки з метою подальшої її передачі йому в приватну власність.

На думку представника позивача, бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви та документів позивача, а також прийняття ним спірного рішення є протиправними.

Ухвалою суду від 10.05.2019р. відкрито провадження у справі №160/4057/19 за даним адміністративним позовом та призначено розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.05.2019р. задоволено заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 160/4057/19. Заборонено Новопавлівській сільській раді Межівського району Дніпропетровської області приймати будь-які рішення з розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 1222685500:02:004:0475 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/4057/19.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року заява Новопавлівської сільської ради про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України залишена без задоволення. Провадження у справі №160/4057/19 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 квітня 2019 року № 1196-46/VІІ Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянину ОСОБА_4 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з прийняттям рішення сорок дев'ятої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 25.07.2019 №1336-49/VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 01.03 - для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_4 .

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. До суду надав відзив, в якому зазначив, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Відповідач мав всі правові підстави більш ніж через шість місяців після прийняти рішення про надання позивачу на розробку проекту землеустрою, на прийняття рішення про надання дозволу третій особі на розробку проекту землеустрою на цю ж земельну ділянку, а тому, відповідач діяв в межах норм законодавства та наданих йому повноважень, у зв'язку з чим, рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради є законним та правомірним.

Третя особа до суду не прибула.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_3, звернулась з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, за результатами розгляду якої, рішенням тридцять п'ятої сесії сьомого скликання від 30 серпня 2018 року №892-35/VII позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,8131 га із земель комунальної власності за межами населеного пункту на території Новопавлівської сільської ради.

Позивач звернулась до ТОВ Земельне право та замовила відповідний проект землеустрою, який в подальшому було розроблено та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер -1222685500:02:004:0475.

На підтвердження зазначеного вище, до матеріалів справи долучені копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.12.2018 року №НВ-1206960962018, інформація з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02 травня 2019 року.

29.03.2019 року позивач звернулась з заявою до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області про затвердження вищезазначеного проекту.

24.04.2019 року відповідачем прийнято рішення № 1196-46/VII, відповідно до якого ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) між тієї ж самої земельної ділянки з метою подальшої її передачі в приватну власність.

Рішенням сорок дев'ятої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 25.07.2019 №1336-49/VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 01.03 - для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_4 , земельна ділянка з кадастровим номером: 1222685500:02:004:0475 передана у власність ОСОБА_4.

Як зазначила у позові позивач, її заява від 29.03.2019 року відповідачем розглянута не була.

Не погодившись з діями відповідача щодо не розгляду заяви від 29.03.2019 року, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України ).

Згідно з ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. б , ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України).

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до вимог частин першої - третьої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України).

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений у статті 118 Земельного кодексу України.

Згідно з частинами шостою, сьомою зазначеної статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.10 цієї статті Земельного кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, відповідно до статті 118 ЗК України, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачу рішенням тридцять п'ятої сесії сьомого скликання від 30.08.2018 року №892-35/VII було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивачем здійснено відповідні дії для розробки проекту, сформовано земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 1222685500:02:004:0475.

29.03.2019 року позивач звернулась до відповідача з заявою про затвердження даного проекту.

Під час судового розгляду з'ясовано, та не спростовано представником відповідача, що приписи ч. 9 ст. 118 ЗК України стосовно прийняття у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою відповідного рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області не виконано.

На час розгляду справи заява позивача від 29.03.2019 року відповідачем не розглянута. Відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду відповідачем не прийнято.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що належним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області щодо розгляду заяви ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою від 29.03.2019 року та зобов'язання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_3 щодо затвердження проекту землеустрою від 29.03.2019 року.

При цьому, на думку суду, факт передачі відповідної земельної ділянки у власність іншій особі, не позбавляє відповідача обов'язку розглянути заяву позивача, оскільки він під час прийняття рішення не позбавлений права прийняти як позитивне так і негативне рішення щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат субєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, зокрема, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 1536,80 грн. та за подання заяви про витребування доказів в розмірі 576,30 грн., що документально підтверджується квитанціями №0.0.1342563184.1 від 02.05.2019 року, №0.0.1342564519.1 від 02.05.2019 року, а також пов'язані з витратами на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1421312615.1 від 26.07.2019 року.

Отже, сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та витрати на правничу допомогу, у загальному розмірі 3613,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області щодо розгляду заяви ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою від 29.03.2019 року та зобов'язати Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_3 щодо затвердження проекту землеустрою від 29.03.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області (52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Карпінського, буд. 19, код ЄДРПОУ 04340230) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та витрати на правничу допомогу, у розмірі 3613,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 02.08.2019 року.

Суддя В.В. Кальник