Ухвала

від 10.05.2019 по справі 320/2292/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 травня 2019 року м. Київ № 320/2292/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до приватного підприємство "СІМІХ" про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами про зобов`язання ПП "Сіміх" знести будівлю магазину площею 71,56 кв.м та металевий ангар.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, поміж іншого чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши зміст поданого позову та долучених до нього документів, суд констатує їх очевидну невідповідність вимогам КАСУ.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову, оформленого з дотриманням ст.ст.160, 161 КАСУ у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням: коду в ЄДРПОУ позивача; його функціональних засобів зв`язку; РНОКПП представника позивача, її місце проживання; викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, якими вони підтверджуються, зокрема доказ того, що ДАБІ України має право на звернення до суду з вимогами про знесення самочинного будівництва, де відповідачем є юридична особа в контексті п.5 ч.4 ст.46 КАСУ, отже зазначення правової норми, яка дає право на таке повноваження; належним чином засвідчені копії документів, які посвідчують право власності відповідача на спірні об`єкти; зазначення підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді знесення самочинного будівництва; посилання на норми КАСУ, що вказують на обов`язковість висновків ВП Верховного Суду за умови, що справи, на які зроблено посилання позивачем не віднесені до типових та зразкових справ.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАСУ до позовної заяви повинен бути наданий документ про сплату судового збору у розмірі 1921, 00 грн.

Розглянувши другу вимогу резолютивної частини позову щодо звільнення заявника від сплати судового збору, суд звертає увагу на таке:

правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір . Відповідно до ст. 88 КАСУ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (ст. 10 КАСУ) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази. Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. № 2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом Про судовий збір (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах. Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ст. 10 КАСУ, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Більш того, суд звертає увагу на відсутність будь-яких доводів заявника про необхідність відстрочення сплати судового збору, що унеможливлює розгляд такого клопотання з та прийняття обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ДАБІ України про відстрочення сплати судового збору. Окрім того, жодними засобами доказування (документально підтверджуючі докази) наявності чи відсутності коштів на рахунках заявника останнім суду не підтверджено.

Керуючись ст.ст. 88, 160, 161, 169, 171, 248, 250 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код 37471912, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) до приватного підприємство "СІМІХ" (код 13734717, 08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 137) про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Брагіна О.Є.