Ухвала

від 03.05.2019 по справі 911/416/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" травня 2019 р. м. Київ Справа № 911/416/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ»

про забезпечення виконання рішення суду у справі № 911/416/19

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ»

про стягнення 409 409,31 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ» про стягнення 409 409,31 грн.

В судовому засіданні 22.04.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі № 911/416/19, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ» про стягнення 409 409,31 грн. задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» 224 726,40 грн. основного боргу, 28 446,08 грн. пені, 22 472,64 грн. штрафу, 99 237,12 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 34 527 грн. 07 коп. інфляційних та 6 141,14 грн. судового збору.

25.04.2019 року до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» (далі - заявник) надійшла заява про забезпечення виконання рішення суду у справі № 911/416/19 шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ» , а саме на житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1316947932220, загальною площею 86 кв. м., житловою площею 51,9 кв. м., який розташований за адресою: Київська обл., Іванківський р-н, с АДРЕСА_1 Соснівка, вул. Центральна, буд. 44 та на земельну ділянку кадастровий номер 3222086404:01:005:0027, площею 0,25 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: Київська обл. АДРЕСА_2 Іванківський р-н АДРЕСА_3 земельна АДРЕСА_4 44.

Вищевказану заяву стягувач обґрунтовує тим, що невжиття таких заходів, на думку заявника, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Зокрема, заявник посилається на ухилення відповідача від сплати грошових коштів, зокрема, відповідач тривалий час не вчиняв жодний дій, спрямованих на погашення заборгованості за поставлений товар, натомість, як зазначає позивач, маючи вже прострочену заборгованість за спірним Договором єдиний учасник і директор відповідача - Крошмар ОСОБА_1 вчиняв дії щодо придбання та продажу нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт, та зареєстрував нову юридичну особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно до ч. 6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).

Слід вказати, що з огляду на положення ст. ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення виконання рішення є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання.

Умовою застосування заходів до забезпечення виконання рішення суду за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення виконання рішення суду, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» про забезпечення виконання рішення суду, дослідивши документи додані до заяви стягувачем, суд не вбачає достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду, оскільки позивачем не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у визначеному чинним законодавством порядку. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, заявником не додано доказів, які свідчать про намір відповідача ухилятись від виконання рішення суду саме шляхом приховання (відчуження) індивідуально визначеного майна, на яке стягувач просить накласти арешт.

Вказані у заяві про забезпечення виконання рішення суду доводи не обґрунтовують того, що невжиття обраного заходу може істотно ускладнити/унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, заяву подано в порядку ч. 6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення виконання рішення суду, що передбачає наявність обставин, які ускладнюють саме виконання рішення, чого заявником не обґрунтовано.

Окрім того, заявником не враховано, що Законом України Про виконавче провадження передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець організовує розшук майна боржника шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Як і те, що згідно пунктів 6-7 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відтак, зважаючи на викладене та враховуючи те, що чинним законодавством України надано виконавцю необхідні права на вжиття заходів для ефективного виконання рішення суду на даній стадії, в тому числі і виявлення та накладення арешту на майно/кошти боржника, у суду відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення виконання рішення шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу. У зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» про забезпечення виконання рішення суду у справі № 911/416/19.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 80, 136-137, 139, 234, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив :

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» про забезпечення виконання рішення суду у справі № 911/416/19.

2. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін