Рішення

від 22.04.2019 по справі 911/416/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/416/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ»

про стягнення 409 409,31 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Півторак Т.О. (довіреність б/н від 18.01.2019 року);

від відповідача: не з`явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ» про стягнення 409 409,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2019 року відкрито провадження у справі № 911/416/19, справу № 911/416/19 призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2019 року підготовче засідання відкладалось на 01.04.2019 року.

В судовому засіданні 01.04.2019 року позивач позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не має. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 01.04.2019 року не з`явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 01.04.2019 року закрив підготовче провадження у справі № 911/416/19 та призначив справу № 911/416/19 до судового розгляду по суті на 22.04.2019 року.

В судовому засіданні 22.04.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 22.04.2019 року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, не з`явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, уповноваженого представника не направив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 22.04.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» (далі - Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ» (далі - Покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу запчастин б/н (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується передати обладнання виробничо-технічного призначення, запчастини та витратні матеріали для сільськогосподарської та автомобільної техніки (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити ціну Товару відповідно до умов цього Договору.

Конкретний асортимент Товару, кількість, ціна загальна вартість зазначаються Сторонами у видаткових накладних (п. 1.2 Договору).

Приймання-передача Товару оформлюється видатковими накладними, які підписуються керівниками або уповноваженими представниками сторін (п. 2.2 Договору).

Покупець зобов`язується оплатити Товар протягом десяти календарних днів з дати підписання видаткової накладної (п. 3.1 Договору).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивач поставив за період з 27.07.2017 року по 04.08.2017 року відповідачу Товар на загальну суму 224 726,40 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 1 від 27.07.2017 року на суму 30 714,00 грн., № 2 від 28.07.2017 року на суму 132 868,80 грн., № 3 від 01.08.2017 року на суму 12 987,60 грн., № 4 від 04.08.2017 року на суму 48 156,00 грн., які підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками, довіреністю на отримання ТМЦ, що долучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий Товар не оплатив, у зв`язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 224 726,40 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 224 726,40 грн., що ним не заперечено та не спростовано.

У зв`язку з простроченням відповідачем строків оплати Товару, позивач також заявив у позові вимогу про стягнення з відповідача 28 446,08 грн. пені на підставі п. 4.3 Договору за загальний період прострочення з 08.08.2017 року по 15.02.2018 року, 22 472,64 грн. 10% штрафу на підставі п. 4.2 Договору, 99 237,12 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі п. 3.2 Договору за загальний період з 08.08.2017 року по 28.01.2019 року, 34 527,07 грн. інфляційних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період серпень 2017 року - грудень 2018 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У випадку прострочення оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової НБУ за кожен день прострочення; сплата пені не звільняє Покупця від обов`язку оплатити Товар та сплатити передбачені п. 3.2 Договору проценти (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

У випадку прострочення оплати Товару Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 10 процентів від неоплаченої суми (п. 4.2 Договору).

Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, Сторони збільшують позовну давність до трьох років щодо вимог про сплату передбаченої цим Договором неустойки: як штрафу, такі пені (п. 5.3 Договору).

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня по кожному періоду на суму заборгованості, існування якої у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано, по кожній видатковій накладній окремо, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Штраф правомірно нарахований на суму простроченої заборгованості. Відтак, у зв`язку з тим що надані розрахунки пені та штрафу є арифметично вірними, 28 446,08 грн. пені та 22 472,64 грн. 10% штрафу підлягають задоволенню в заявлених розмірах.

Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У випадку прострочення оплати Товару (повністю або частково) Покупець зобов`язується сплачувати Продавцю проценти за користування чужими коштами в розмірі 30 процентів за кожен день прострочення (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши надані розрахунки відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних, судом встановлено, що останні нараховані за відповідні періоди на фактичні суми заборгованості, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в заявлених сумах .

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 6 141,14 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ» про стягнення 409 409,31 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЦЕТЕЛЬ-АГРІ» (07203, Київська обл., Іванківський район, с. Соснівка, вул. Центральна, буд. 44, ідентифікаційний код 41321719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОЦЕТЕЛЬ» (07203, Київська обл., Іванківський район, с. Соснівка, вул. Леніна, буд. 44, ідентифікаційний код 39569980) 224 726 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 40 коп. основного боргу, 28 446 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок шість) грн. 08 коп. пені, 22 472 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят два) грн. 64 коп. штрафу, 99 237 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч двісті тридцять сім) 12 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 34 527 (тридцять чотири тисячі п`ятсот двадцять сім) грн. 07 коп. інфляційних та 6 141 (шість тисяч сто сорок один) грн. 14 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.05.2019 р.

Суддя Т.П. Карпечкін