Рішення

від 07.05.2019 по справі 909/19/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/19/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.

секретар судового засідання Максимів Н. Б.

за участю:

від позивача: Рокетська С.В. - начальник відділу Івано-Франківської філії, адвокат, (довіреність № 7926-К-О від 28.12.2016; свідоцтво про право на зай1няття адвокатською діяльністю ІФ №001447 від 11.01.2019 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", вул. Грушевського,буд. 1 Д,м. Київ,01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094

до відповідачів:

Приватного підприємства "АКВІЛІЯ" вул. Біласа і Данилишина, буд.1, кв.5,м.Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПП "АКВІЛІЯ" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за договором №Б/Н від 10.10.2016 року, в розмірі 89 563,17грн., з яких: 60 000 - заборгованість за кредитом, 17953,41грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 11009,76 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 600грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням умов кредитного договору від 10.10.2016, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не оплачена та яку позивач просить стягнути в судовому порядку з посиланням на ст. 526, 610,612 Цивільного кодексу України та ст. 193, 232 Господарського кодексу України .

Ухвалою від 04.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2019. Ухвалою від 05.02.2019 відкладено підготовче засідання на 26.02.2019. Ухвалою від 26.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.03.2019. Ухвалою від 19.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2019.Ухвалою суду від 11.04.19 розгляд справи відкладено на 07.05.19.

Представник позивача заявлений позов підтримав в повному обсязі. Просить суд позов задоволити.

Представники від відповідачів жодного разу в судові засідання не з"явилися, відзиву не позов не подали. . Ухвали суду повернулися з відміткою відділення поштового зв"язку про те, що повідомлення не вручено "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами( ч.9 ст.165 ГПК України)

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, при цьому, судом враховано наступне:

10.10.16 ПП "Аквілія" (відповідач) підписано заяву про відкриття поточного рахунку згідно якої відповідач приєднався і зобов`язався виконувати умови, викладені в "Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), що знаходяться на сайті банку http:privatbank.ua, за Тарифами банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 10.10.16.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта (відповідача) на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Згідно з п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" .

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов Клієнт сплачує Банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6., 1-го числа кожного місяця .

В п. 3.2.1.1.6. Умов зазначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми документами банку.

Згідно розділу Умов 3.2.1.4 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Пунктом 3.2.1.4.4. визначено, що клієнт сплачує комісію за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6 ,3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця .

Отже, в силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов`язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як свідчать обставини справи, позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі. Відповідач, порушив договірні зобов"язання несплатою у встановлені строки та у визначеному розмірі платежів по кредиту та відсотків, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом в сумі 60000,00грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 19.01.18 по 18.10.18 в сумі 17953,41грн.Розрахунки, що додано до позовної заяви, перевірено судом. Матеріали справи не місять доказів сплати заборгованості відповідачем.

Приписами ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Зі змісту виписок по рахунках та розрахунку заборгованості, які наявні в матеріалах справи, випливає, що відповідач користувався кредитом, однак, порушив своїх зобов`язань в частині оплати, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов"язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3,термінів повернення кредиту , передбачених п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4,3.2.1.4.5,3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, ( у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному у п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Строки та порядок нарахування визначено в п.3.2.1.5.4 умов.

Так, банком нараховано 11009,76грн пені за несвоєчасність виконання зобов"язання за договором , згідно Умов.

Разом з тим, як випливає з матеріалів справи, 30.08.17 між АТ КБ "Приватбанк" та Артьомкіним Дмитром Олександровичем (відповідач-2) було укладено договір поруки №P1504083383056883115 предметом якого є надання поруки відповідачем -2 за виконання зобов"язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору (п.1.1 Договору поруки).

В силу п.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником (ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, виходячи з наведеного відповідачі несуть субсидіарну відповідальність перед позивачем.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене та те, що відповідачі доводів позивача належними і допустимими доказами не спростували, доказів в підтвердження виконання договірних зобов`язань не подали, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 60000,00грн , заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 17953,41грн та 11009,76грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення комісії за користування кредитом в сумі 600,00грн, то слід зазначити, що комісія - це грошова сума сплачувана за надання спеціальних послуг. З положень цивільного законодавства випливає, що під комісією слід розуміти договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду укласти з третьою особою угоду від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента. Комісія - це винагорода сплачувана за таким договором у процентах до суми укладеної угоди.

Таким чином, заявляючи вимогу про сплату комісії банк повинен довести, які саме послуги надаються позичальнику і включаються в таку комісію. В спірному випадку ні з змісту позовної заяви, ні з пояснень представника позивача не вбачається , які саме угоди укладались банком в інтересах клієнта - відповідача в процесі користування кредитом. З огляду на наведене, банк не є комісіонером в розумінні цивільного законодавства, а тому нарахування таких сум є неправомірним.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

За таких обставин, в цій частині договір №Б/Н від 10.10.2016 року є недійсним , а отже, в цій частині позову слід відмовити.

Судовий збір слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 43, 74, 77, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "АКВІЛІЯ" ( вул. Біласа і Данилишина, буд.1, кв. 5, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300, код ЄДРПОУ 33704057) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) - 60000,00 (шістдесят тисяч гривень) заборгованості за кредитом, 17953,41 (сімнадцять тисяч дев"ятсот п"ятдесят три гривні сорок одна копійка) заборгованість по процентам за користування кредитом, 11009,76(одинадцять тисяч дев"ять гривень сімдесят шість копійок) пені за несвоєчасність виконання зобов"язання за договором, 1762(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Врешті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повне рішення складено 14.05.2019