Рішення

від 10.05.2019 по справі 910/2742/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2019Справа № 910/2742/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Київгаз (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4-Б; ідентифікаційний код: 03346331)

до Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Копашинської Світлани Василівни ( АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

про зобов`язання вчинити дії

Без повідомлення (виклику) сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Київгаз з вимогами до Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Копашинської Світлани Василівни про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на те, що відповідач має заборгованість перед позивачем, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб від 01.10.2009 та становить 255644,14 грн.

Позивач зазначив, що йому стало відомо, що відповідач перебуває в стані припинення з 30.08.2018 та строк пред`явлення кредиторами свої вимог було встановлено до 31.10.2018.

Як зазначив позивач, він звернувся до відповідача із вимогою про включення його кредиторських вимог до передавального акту Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва , однак відповіді від відповідача позивач не отримав.

За таких обставини, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд зобов`язати Комунальне підприємство Вітряні Гори Подільського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Копашинської Світлани Василівни включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Київгаз в сумі 255644,14 грн. до передавального акту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 відкрито провадження у справі №910/2742/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

02.04.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про включення його кредиторських вимог до передавального акту з пропущенням строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, у зв`язку з чим відповідачем було відмовлено у задоволенні вказаної заяви позивача.

11.04.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що пропущення строку заявлення вимог кредиторів не позбавляє кредитора права заявити такі вимоги.

При цьому, законодавством передбачено, що до передавального акту підлягають включенню положення про правонаступництво усіх зобов`язань, заявлених до юридичної особи, що припиняється, незалежно від того, визнаються такі зобов`язання цією особою чи оспорюються.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009 між Відкритим акціонерним товариством Київгаз , яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство Київгаз (постачальник) та Комунальним підприємством Вітряні Гори Подільського району міста Києва (управитель) укладено Договір №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб, відповідно до умов якого управитель зобов`язується забезпечити виконання комплексу робіт по газопостачанню в інтересах мешканців будинків та здійснювати транспортування (доставку) природного газу у відповідності до дислокації об`єктів (Додаток №1) для комунально-побутового споживання (в редакції Протоколу розбіжностей).

У п. 3.2 Договору №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб від 01.10.2009 сторони погодили, що постачальником до 27-го числа звітного місяця складається та надсилається управителю зведений акт обсягів переданого управителю газу для побутових потреб у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, в якому відображається загальна вартість поставленого управителю газу з урахуванням всіх пільг та субсидій мешканців та показників побудинкових та поквартирних лічильників.

Протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акту управитель розглядає, підписує його та повертає один примірник постачальнику, і він є основою для проведення розрахунків з постачальником (п. 3.3 Договору №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб від 01.10.2009).

Судом встановлено, що у грудні 2014 року позивачем було поставлено відповідачу природній газ на суму 59758,52 грн., що підтверджується актом №УК000062450 передачі-приймання природного газу від 31.12.2014; у січні 2015 року - природний газ на суму 169293,19 грн., що підтверджується актом №УК000000416 передачі-приймання природного газу від 31.01.2015; у лютому 2015 року - природний газ на суму 59676,66 грн., що підтверджується актом №УК000008228 передачі-приймання природного газу від 28.02.2015.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача.

Таким чином, за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 288728,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.2 Договору №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб від 01.10.2009, якщо управитель користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця управитель зобов`язується забезпечувати збір та надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців за діючими тарифами по єдиних розрахункових документах платників комунальних послуг.

Відповідно до п. 5.3 Договору №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб від 01.10.2009, якщо управитель не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, управитель зобов`язується щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця забезпечувати збір коштів та перераховувати їх на рахунок постачальника як вартість газу, спожитого мешканцями.

Згідно з п. 5.4 Договору №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб від 01.10.2009 суми коштів, які надійшли від уповноважених установ та організацій по відшкодуванню втрат за надання пільг та субсидій з оплати природного газу управитель зобов`язується перераховувати постачальнику протягом 3-х банківських днів з дня отримання.

Як вбачається з відомостей про розподіл коштів та розрахунку заборгованості, які долучені позивачем до позовної заяви, в рахунок оплати природного газу, поставленого позивачем відповідно до умов Договору №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб від 01.10.2009, відповідачем було сплачено грошові кошти у загальному розмірі 33084,23 грн.

Таким чином, зважаючи, що у спірному періоді позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 288728,37 грн., тоді як відповідачем було сплачено грошові кошти у сумі 33084,23 грн., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 255644,14 грн.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідачем не було висловлено будь-яких заперечень щодо факту отримання ним природного газу на умовах договору у спірний період на суму 288728,37 грн., щодо невиконання відповідачем зобов`язання з оплати природного газу у повному обсязі та щодо виникнення заборгованості у сумі 255644,14 грн.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання вирішено реорганізувати Комунальне підприємство Вітряні Гори Подільського району міста Києва шляхом його приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району ; встановлено, що Комунальне підприємство Центр обслуговування споживачів Шевченківського району є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва .

Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що Комунальне підприємство Вітряні Гори Подільського району міста Києва перебуває в стані припинення з 30.08.2018; відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 31.10.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555 Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 вирішено утворити комісію з реорганізації Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва шляхом приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району .

Судом встановлено, що вимогою про сплату боргу (вих. №3472/09 від 27.12.2018) позивач звернувся до відповідача та просив визнати Публічне акціонерне товариство Київгаз кредитором Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва з грошовими вимогами у розмірі 257522,73 грн.; включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва .

Відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву копію листа, адресованого позивачу, в якому відповідач зазначає, що за результатами опрацювання звернення позивача комісія з реорганізації Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва прийшла до висновку, що вимога про визнання кредитором на суму 257522,73 грн. не підлягає задоволенню у зв`язку із пропуском строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд зобов`язати Комунальне підприємство Вітряні Гори Подільського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Копашинської Світлани Василівни включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Київгаз в сумі 255644,14 грн. до передавального акту.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема:; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб`єктами майново-господарських зобов`язань можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб`єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Як встановлено судом, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб від 01.10.2009 (в частині оплати поставленого позивачем природного газу) у відповідача виникла заборгованість, яка становить 255644,14 грн.

Підстави припинення зобов`язань визначені у ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України (припинення зобов`язання виконанням, припинення зобов`язання переданням відступного, припинення зобов`язання зарахуванням, припинення зобов`язання за домовленістю сторін, припинення зобов`язання прощенням боргу, припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припинення зобов`язання неможливістю його виконання, припинення зобов`язання смертю фізичної особи, припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи).

Серед підстав припинення зобов`язання відсутня така підстава для припинення зобов`язання як реорганізація юридичної особи шляхом приєднання.

У ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України вказано, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 3 ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За приписами ч.ч.1-3 ст.107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом, рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання вирішено реорганізувати Комунальне підприємство Вітряні Гори Подільського району міста Києва шляхом його приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району ; встановлено, що Комунальне підприємство Центр обслуговування споживачів Шевченківського району є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва .

Тобто, з наведеного вбачається, що засновником відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи відповідача шляхом реорганізації, а саме приєднання.

За приписами ч.7 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Суд звертає увагу, що така форма реорганізації юридичної особи як приєднання передбачає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов`язань) до іншого підприємства (правонаступника). При цьому, у разі приєднання нової юридичної особи не створюється.

Вказана форма реорганізації характеризується переходом усіх прав та обов`язків суб`єктів, що реорганізуються, в порядку універсального правонаступництва до іншої особи. Тобто, обов`язковою умовою реорганізації юридичної особи шляхом приєднання є універсальне правонаступництво за її зобов`язаннями .

Суд зазначає, що при універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва особі, яка припиняється, незалежно від того, виявлені вони на цей момент чи ні. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття окремих прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати.

Таким чином, внаслідок приєднання правонаступником завжди буде одна особа, будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Передавальний акт, що складається при приєднанні слугує документальним закріпленням універсального правонаступництва.

Аналіз норм ст.ст. 106, 107 Цивільного кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва.

Як встановлено судом, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що Комунальне підприємство Вітряні Гори Подільського району міста Києва перебуває в стані припинення з 30.08.2018; відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 31.10.2018.

При цьому, як встановлено судом, позивачем було пропущено вказаний строк для заявлення своїх кредиторських вимог, у зв`язку з чим відповідачем було відмовлено позивачу у включенні кредиторський вимог Публічного акціонерного товариства Київгаз у сумі 255644,14 грн. до передавального акту, з огляду на що і виник спір у справі.

Однак, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 03.09.2018 у справі №910/5811/16 викладено правову позицію про те, що згідно з частиною першої статті 107 ЦК України кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов`язання. Тобто кредитор не наділений в силу Закону прямим обов`язком пред`являти кредиторські вимоги до юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання.

При цьому, припинення юридичної особи шляхом приєднання завжди пов`язано з наявністю правонаступника майнових прав і обов`язків відповідної юридичної особи, тоді як відсутність правонаступництва та погашення кредиторських вимог, у зв`язку з їх непред`явленням у встановлений законом строк, відбувається тільки під час припинення юридичної особи шляхом ліквідації (стаття 111 ЦК України).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №920/608/17 суд звернувся до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12, за якою, виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб.

Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання , поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України).

У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (стаття 107 ЦК України).

За наведених обставин Верховний Суд у справі №920/608/17 дійшов висновку, що відсутність зобов`язання ……. у передавальному акті не виключає правонаступництва щодо спірної заборгованості, оскільки обсяг прав та обов`язків, які набуває інша особа у разі приєднання до неї особи, яка припиняється шляхом приєднання, визначається за приписами частини 1 статті 104 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач у даній справі взагалі не наділений був обов`язком звертатися до відповідача із вимогою про включення його кредиторських вимог до передавального акту, оскільки у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників на підставі ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України шляхом універсального правонаступництва (переходять всі існуючі зобов`язання).

При цьому, у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №925/1143/17 (кредитор (позивач у справі) заявив свої кредиторські вимоги до боржника, який реорганізувався, після пропуску строку на заявлення кредиторських вимог та після складення комісією з реорганізації передавального акту ) судом висловлено правову позицію про те, що перебування боржника в стані припинення (шляхом злиття….) не припинило зобов`язання, у зв`язку з чим в силу статті 107 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з припинення як виконання зобов`язання так і включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості тверджень відповідача про наявність у нього підстав для відмови включити до передавального акту Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва кредиторські вимоги позивача на суму 255644,14 грн. у зв`язку з пропущенням позивачем (кредитором) строку заявлення вказаних кредиторських вимог.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства Київгаз до Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва про зобов`язання включити грошові вимоги у сумі 255644,14 грн. до передавального акту підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову повністю.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Київгаз задовольнити.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство Вітряні Гори Подільського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Копашинської Світлани Василівни ( АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Київгаз (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4-Б; ідентифікаційний код: 03346331) у сумі 255644 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч шістсот сорок чотири) грн 14 коп. до передавального акту.

3. Стягнути з Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва (04123, м. Київ, вул. Межова, буд. 25; ідентифікаційний код: 35669376) на користь Публічного акціонерного товариства Київгаз (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4-Б; ідентифікаційний код: 03346331) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено:10.05.2019

Суддя Д.О. Баранов