Постанова

від 01.07.2019 по справі 910/2742/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2019 р. Справа№ 910/2742/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 10.05.2019, повний текст якого складений 10.05.2019,

у справі № 910/2742/19 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Київгаз

до Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Копашинської Світлани Василівни

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про зобов`язання відповідача включити грошові вимоги позивача в сумі 255 644,14 грн. до передавального акту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2019, повний текст якого складений 10.05.2019, у справі № 910/2742/19 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивачем пропущено встановлений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строк для заявлення своїх кредиторських вимог, у зв`язку з чим відповідачем було відмовлено позивачу у включенні кредиторський вимог у сумі 255 644,14 грн. до передавального акту, з огляду на що виник спір у справі.

- рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання вирішено реорганізувати відповідача шляхом його приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району та встановлено, що останнє є правонаступником всіх прав та обов`язків відповідача, тобто засновником відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи відповідача шляхом реорганізації, а саме приєднання;

- така форма реорганізації юридичної особи як приєднання передбачає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов`язань) до іншого підприємства (правонаступника) та характеризується переходом усіх прав та обов`язків суб`єктів, що реорганізуються, в порядку універсального правонаступництва до іншої особи;

- при універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва особі, яка припиняється, незалежно від того, виявлені вони на цей момент чи ні;

- внаслідок приєднання правонаступником завжди буде одна особа, будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Передавальний акт, що складається при приєднанні слугує документальним закріпленням універсального правонаступництва, призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва;

- за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 03.09.2018 у справі №910/5811/16, згідно з частиною першої статті 107 ЦК України кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов`язання. Тобто кредитор не наділений в силу Закону прямим обов`язком пред`являти кредиторські вимоги до юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання. При цьому, припинення юридичної особи шляхом приєднання завжди пов`язано з наявністю правонаступника майнових прав і обов`язків відповідної юридичної особи, тоді як відсутність правонаступництва та погашення кредиторських вимог, у зв`язку з їх непред`явленням у встановлений законом строк, відбувається тільки під час припинення юридичної особи шляхом ліквідації (стаття 111 ЦК України);

- у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №920/608/17 суд звернувся до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12, за якою, виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України). Приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (стаття 107 ЦК України). За наведених обставин Верховний Суд у справі №920/608/17 дійшов висновку, що відсутність зобов`язання ……. у передавальному акті не виключає правонаступництва щодо спірної заборгованості, оскільки обсяг прав та обов`язків, які набуває інша особа у разі приєднання до неї особи, яка припиняється шляхом приєднання, визначається за приписами частини 1 статті 104 ЦК України;

- отже, позивач у даній справі взагалі не наділений був обов`язком звертатися до відповідача із вимогою про включення його кредиторських вимог до передавального акту, оскільки у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників на підставі ч. 1 ст. 104 ЦК України шляхом універсального правонаступництва (переходять всі існуючі зобов`язання);

- у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №925/1143/17 (кредитор (позивач у справі) заявив свої кредиторські вимоги до боржника, який реорганізувався, після пропуску строку на заявлення кредиторських вимог та після складення комісією з реорганізації передавального акту) судом висловлено правову позицію про те, що перебування боржника в стані припинення (шляхом злиття….) не припинило зобов`язання, у зв`язку з чим в силу статті 107 ЦК України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з припинення як виконання зобов`язання так і включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту.

Не погоджуючись з рішенням, 06.06.2019 Комунальне підприємство Вітряні Гори Подільського району міста Києва звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/2742/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що оспорюване рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з`ясування обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на те, що:

- судовий прецедент, на який посилається позивач та який суд врахував при винесенні рішення, наведений у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 925/1143/17 не трактує норми права щодо порядку припинення діяльності юридичної особи шляхом приєднання, оскільки його висновки стосуються реорганізації юридичної особи шляхом злиття, що в свою чергу є різними процедурами з припинення юридичних осіб;

- за приписами ч. 2 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами;

- саме розподільчий баланс, який складається юридичною особою, яка припиняється шляхом поділу, має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи стосовно всіх її кредиторів та боржників включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Щодо процедури приєднання, дана стаття передбачає складення передавального акту, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи стосовно тих кредиторів, які заявили свої вимоги у встановлену порядку;

- зокрема ст. 107 ЦК України закріплено процедуру припинення юридичної особи шляхом приєднання, згідно якої кредитор заявляє свої вимоги, а комісія задовольняє заявлені вимоги шляхом включення до передавального акту або відхиляє, що фактично закріплює право комісії з припинення відмовити у включення кредиторських вимог до передавального акту. Відповідно такий порядок зобов`язує позивача звернутися з кредиторською вимогою до комісії з припинення у встановлений строк;

- враховуючи пропуск позивачем строку для пред`явлення кредиторських вимог комісія відповідача, якою відмовлено у їх включенні до передавального балансу, діяла у відповідно до норм чинного законодавства та, відповідно, не могла порушити законні права та інтереси позивача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 справа № 910/2742/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Пашкіна С.А.

Ухвалою від 13.06.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Пашкіна С.А.:

- Комунальному підприємству Вітряні Гори Подільського району міста Києва поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/2742/19;

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/2742/19;

- справу № 910/2742/19 призначено до розгляду на 01.07.2019 об 11:20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень - до 26.06.2019;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/2742/19;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

Розпорядженням № 09.1-08/1815/19 від 27.06.2019, у зв`язку перебуванням судді Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 01.07.2019, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2742/19.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2019 справа № 910/2742/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою від 16.05.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/2742/19 прийнято до свого провадження.

01.07.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач, з посиланням на те, що станом на 01.07.2019 представник (адвокат) відповідача перебуває у відпустці, а тому не має можливості бути присутнім в даному судовому засіданні, просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання, оскільки відповідачем не надано жодних доказів як на підтвердження викладених в клопотанні обставин, а саме того, що представник відповідача (адвокат) станом на 01.07.2019 перебуває у відпустці, так і доказів того, що вказана особа є єдиною особою, яка має право представляти інтереси відповідача в суді.

При цьому колегія суддів зауважує на тому, що за приписами ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника, а відтак, інтереси відповідача в суді може представляти його керівник, проте жодних доказів того, що вказана особа не має можливості бути присутньою в судовому засіданні, призначеному на 01.07.2019, суду не надано.

Станом на 01.07.2018 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та інших клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач та відповідач представників в судове засідання не направили, позивач про причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача та відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

01.10.2009 Відкрите акціонерне товариство Київгаз , яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство Київгаз , як постачальник та відповідач як управитель уклали договір № 3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб (з протоколом розбіжностей) (далі Договір) (а.с. 10-16), відповідно до умов якого відповідач зобов`язується забезпечити виконання комплексу робіт по газопостачанню, в інтересах мешканців будинків та здійснювати транспортування (доставку) природного газу у відповідності до дислокації об`єктів викладений в (Додатку № 1) для комунально-побутового споживання, перелік робіт визначається Правилами безпеки систем газопостачання, Правилами технічної експлуатації систем газопостачання, Положенням про технічне обслуговування внутрішньо будинкових газопроводів та побутових газових приладів житлових будинків № 35 від 30.07.2007 (в редакції Протоколу розбіжностей).

У п. 3.2 Договору сторони погодили, що позивачем до 27-го числа звітного місяця складається та надсилається відповідачу зведений акт обсягів переданого відповідачу газу для побутових потреб у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, в якому відображається загальна вартість поставленого відповідачу газу з урахуванням всіх пільг та субсидій мешканців та показників побудинкових та поквартирних лічильників.

Протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акту відповідач розглядає, підписує його та повертає один примірник позивачу, і він є основою для проведення розрахунків з позивачем (п. 3.3 Договору).

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що протягом грудня 2014 року - лютого 2015 року на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу природній газ на загальну суму 288 723,37 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями актів передачі-приймання природного газу № УК000062450 від 31.12.2014; № УК000000416 від 31.01.2015; № УК000008228 від 28.02.2015 (а.с. 17-19).

Відповідно до п. 5.2 Договору, якщо відповідач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця, відповідач зобов`язується забезпечувати збір та надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців за діючими тарифами по єдиних розрахункових документах платників комунальних послуг.

Відповідно до п. 5.3 Договору, якщо відповідач не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, відповідач зобов`язується щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця забезпечувати збір коштів та перераховувати їх на рахунок постачальника як вартість газу, спожитого мешканцями.

Згідно з п. 5.4 Договору №3.1.704.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб від 01.10.2009 суми коштів, які надійшли від уповноважених установ та організацій по відшкодуванню втрат за надання пільг та субсидій з оплати природного газу, управитель зобов`язується перераховувати постачальнику протягом 3-х банківських днів з дня отримання.

Як слідує з відомостей про розподіл коштів та розрахунку заборгованості, які долучені позивачем до позовної заяви, в рахунок оплати природного газу, поставленого позивачем відповідно до умов Договору у спірний період, відповідачем сплачено грошові кошти в сумі 33 084,23 грн.

Отже, заборгованість за поставлений протягом спірного періоду природній газ становить 255 644,16 грн. (288 723,37-33 084,23).

Колегія суддів зазначає про те, що відповідачем як під час розгляду справи в суді першої, так і під час розгляду справи в суді апеляційної станції заперечень щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем у визначені останнім сумі висловлено не було.

Рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання вирішено реорганізувати, серед іншого, відповідача шляхом його приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району та встановлено що останнє є правонаступником всіх прав та обов`язків відповідача.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555 Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 , серед іншого, вирішено утворити комісію з реорганізації відповідачашляхом приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району .

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) міститься запис про те, що відповідач перебуває в стані припинення з 30.08.2018; строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 31.10.2018.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до Комісії з ліквідації відповідача вимогою про сплату боргу вих. №3472/09 від 27.12.2018 (а.с. 19), в якій просив визнати позивача кредитором відповідача з грошовими вимогами у розмірі 257 522,73 грн. та включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів відповідача.

В позовній заяві позивач заперечує проти отримання відповіді на вказану вимогу.

До відзиву на позов відповідачем додано копію листа б/н (а.с. 76), адресованого позивачу, в якому відповідач зазначає, що за результатами опрацювання звернення позивача комісія з реорганізації відповідача прийшла до висновку, що вимога про визнання кредитором на суму 257 522,73 грн. не підлягає задоволенню у зв`язку із пропуском строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів.

Доказів направлення вказаного листа матеріали справи не містять.

З огляду на відмову включити спірні вимоги до реєстру вимог кредиторів відповідача, позивач звернувся до суду з цим позов та просив зобов`язати відповідача включити грошові вимоги позивача в сумі 255 644,14 грн. до передавального акту.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки, до яких відноситься спірний Договір, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено вище, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині оплати поставленого позивачем природного газу, у відповідача виникла заборгованість, яка становить 255 644,14 грн. та яка станом на дату звернення до суду з цим позовом відповідачем сплачена не була.

Підстави припинення зобов`язань визначені у ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України (припинення зобов`язання виконанням, припинення зобов`язання переданням відступного, припинення зобов`язання зарахуванням, припинення зобов`язання за домовленістю сторін, припинення зобов`язання прощенням боргу, припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припинення зобов`язання неможливістю його виконання, припинення зобов`язання смертю фізичної особи, припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи).

Серед підстав припинення зобов`язання відсутня така підстава для припинення зобов`язання, як реорганізація юридичної особи шляхом приєднання, а відтак, зобов`язання відповідача щодо сплати спірної заборгованості не припинились лише з огляду на реорганізацію відповідача шляхом приєднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Статтею 107 ЦК України визначено, що:

- кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом (ч. 1);

- після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами (ч. 2).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, така форма реорганізації юридичної особи як приєднання передбачає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов`язань) до іншого підприємства (правонаступника). При цьому у разі приєднання, нової юридичної особи не створюється.

Вказана форма реорганізації характеризується переходом усіх прав та обов`язків суб`єктів, що реорганізуються, в порядку універсального правонаступництва до іншої особи.

Отже, обов`язковою умовою реорганізації юридичної особи шляхом приєднання є універсальне правонаступництво, за її зобов`язаннями, при якому майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва особі, яка припиняється, незалежно від того, виявлені вони на цей момент чи ні.

Аналіз норм ст.ст. 106, 107 ЦК України, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва.

У постанові Верховного Суду від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16 викладено правову позицію про те, що:

- згідно з частиною першої статті 107 ЦК України кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов`язання. Тобто кредитор не наділений в силу Закону прямим обов`язком пред`являти кредиторські вимоги до юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання;

- припинення юридичної особи шляхом приєднання завжди пов`язано з наявністю правонаступника майнових прав і обов`язків відповідної юридичної особи, тоді як відсутність правонаступництва та погашення кредиторських вимог, у зв`язку з їх непред`явленням у встановлений законом строк, відбувається тільки під час припинення юридичної особи шляхом ліквідації (стаття 111 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 920/608/17 суд звернувся до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12, за якою:

- виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб;

- іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України);

- у розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру;

- юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (стаття 107 ЦК України).

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, позивач у даній справі взагалі не наділений був обов`язком звертатися до відповідача із вимогою про включення його кредиторських вимог до передавального акту, оскільки у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників на підставі ч. 1 ст. 104 ЦК України шляхом універсального правонаступництва (переходять всі існуючі зобов`язання).

При цьому, у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №925/1143/17 (кредитор (позивач у справі) заявив свої кредиторські вимоги до боржника, який реорганізувався, після пропуску строку на заявлення кредиторських вимог та після складення комісією з реорганізації передавального акту) судом висловлено правову позицію про те, що перебування боржника в стані припинення (шляхом злиття….) не припинило зобов`язання, у зв`язку з чим в силу статті 107 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з припинення як виконання зобов`язання так і включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту.

З огляду на обставини, які викладені вище, а саме те, що відповідач реорганізується саме шляхом його приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , що свідчить про те, що до останнього переходять всі без виключення права та обов`язки відповідача незалежно від внесення їх до передавального акту, позиція відповідача про відмову у включенні спірних вимог до передвального реєстру через пропуск позивачем строку їх заявлення є помилковою.

Викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи спростовуються обставинами, які встановлені вище.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача включити грошові вимоги позивача в сумі 255 644,14 грн. до передавального акту.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/2742/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі, в тому числі і за звернення з апеляційною скаргою, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Вітряні Гори Подільського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/2742/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/2742/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 у справі № 910/2742/19.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2742/19.

Повний текст постанови складено: 01.07.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна