Рішення

від 13.05.2019 по справі 140/616/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/616/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства Волинський аграрій до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Волинський аграрій (далі - ПП Волинський аграрій , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №0001711405 (форма С ) про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 33 347,14 грн.

Ухвалою судді від 14.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акта від 05.02.2019 № 1943/14-01/35826011 про результати планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства Волинський аграрій (код ЄДРПОУ 35826011) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 по 31.12.2018, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0001711405 від 21.02.2019 до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 33 347,14 грн., за порушення вимог пп. 2.8, 2.9, 2.10 глави 2, пп.3.5, 3.8 глави 3 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 16 673,57 грн. Позивач вважає, що дане рішення прийняте з порушенням вимог порядку його прийняття, передбаченого Податковим кодексом України (далі - ПК України), а саме відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення до спливу строку для надання позивачем заперечень та/або додаткових документів, в порядку визначеному пунктом 44.7 статті 44 ПК України, а також однією з підстав позову позивач зазначає, що відповідач прийняв необґрунтоване рішення, винесене на підставі неналежних та недопустимих доказів, достовірність яких не підтверджена у встановленому законом порядку.

25.03.2019 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується із позовними вимогами та вважає їх безпідставними, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №0001711405 прийняте правомірно, на підставі акта перевірки від 05.02.2019 № 1943/14-01/35826011, яким зафіксовано, зокрема, факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 16 673,57 грн. Перевіркою встановлено, що у видаткових ордерах видача готівки не підтверджена підписами одержувача коштів, чим порушено пп.3.5, 3.8 глави З Положення 637. На підставі цього, у підприємства виникло перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі. Щодо порядку винесення податкового повідомлення-рішення, то представник зазначає, що позивач отримав примірник акту від 05.02.2019 № 1943/14-01/35826011 08.02.2019, що підтверджується корінцем вручення поштового відправлення, а податкове повідомлення-рішення одержав 25.02.2019.

Одночасно у відзиві відповідач просив розгляд справи проводити за участю сторін.

Ухвалою суду від 29.03.2019 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

08.04.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказує, що твердження представника відповідача про відсутність підпису одержувача готівки в касовому ордері підтверджене недопустимими доказами, так як копії видаткових касових ордерів, не засвідчені підписом посадової особи та печаткою позивача. При цьому, відповідачем не надано копії акта про відмову позивача надати належним чином засвідчені копії таких документів, а акт перевірки від 05.02.2019 №1943/14-01/35826011 не містить даних щодо складання такого акту. Тому надані відповідачем копії видаткових ордерів не підтверджують факт перевищення позивачем встановленого ліміту залишку готівки в касі, а наведені відповідачем заперечення спростовуються наявними в матеріалах справи засвідченими копіями видаткових ордерів.

Щодо доводів відповідача про відсутність порушень норм Податкового кодексу України при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення, то фактично позивачем було отримано акт перевірки у відділенні поштового зв`язку 12.02.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформацією із офіційного сайту Укрпошта за ідентифікатором поштового відправлення № 4301036937038, де зазначено фактичну дату отримання адресатом листа - 12.02.2019. Разом з тим, якщо навіть враховувати твердження відповідача, що позивачем отримано акт перевірки 08.02.2019, то, відповідно до приписів норм пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України, то позивач мав право подати заперечення на акт перевірки та/або додаткові документи до 22 лютого 2019 року включно, а відповідач, відповідно міг реалізувати свої повноваження щодо прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення лише з 25 лютого 2019 року (наступного робочого дня). Податкове повідомлення-рішення позивач отримав 01.03.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформацією із офіційного сайту Укрпошта за ідентифікатором поштового відправлення № 4301643210619.

11.04.2019 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. В обґрунтування правомірності винесення оскаржуваного податкове повідомлення-рішення відповідач вказав, що факт допущеного порушення встановлений працівникам ГУ ДФС у Волинській області, який зафіксований у вищезазначеному акті про результати планової виїзної документальної перевірки. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.10.2015 № 1300/27745) Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами , акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відтак, акт перевірки за правовою природою є документом, який фіксує наявні правопорушення у платника податків та у підтвердження підписується посадовими особами контролюючого органу. Крім того, перевіряючими при проведенні перевірки для фіксування факту порушення, на телефон зроблено фото відповідних видаткових ордерів з яких вбачається відсутність підписів одержувачів коштів. Пунктом 85.4 статті 85 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право - отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних документів. Згадана норма носить диспозитивний характер, тобто це є правом контролюючого органу, а не обов`язком.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПП Волинський аграрій зареєстрована як юридична особа 17.06.2008. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП Волинський аграрій здійснює господарську діяльність, а саме: 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників.

ГУ ДФС у Волинській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП Волинський аграрій з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 по 31.12.2018 за результатами якої складено акт від 05.02.2019 № 1943/14- 01/35826011.

05.02.2019 за результатами перевірки було складено акт № 1943/14-01/35826011, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог пп. 2.8, 2.9, 2.10 глави 2, пп.3.5, 3.8 глави 3 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення № 637) - перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 16673.57 грн.

21.02.2019 на підставі акта перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001711405 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 33 347,14 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 77.8. статті 77 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Згідно пункту 85.4. статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 85.6. статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином, Податковим кодексом чітко визначено порядок отримання податковим органом копій документів, дослідження та оцінка яких можуть бути підставою для висновків викладених в акті перевірки і в подальшому визначенні грошових зобов`язань платника податків.

Відповідно до пункту 86.1. статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (пункт 86.7 статті 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. При цьому така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення.

Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, в зв`язку допущенням таким платником порушень, необхідно дотримуватись певних умов, зокрема, спочатку провести податкову перевірку відповідно до норм чинного законодавства та оформити її результати з дотриманням встановлених вимог.

Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання. Невиконання цих вимог призводить до визнання рішення протиправним та відсутності правових наслідків такого.

Пунктами 2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (із змінами і доповненнями), встановлено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов`язковими платежами). Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Відповідно до пункту 7.24. Положення № 637, у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Як вбачається з акта перевірки та з відзиву на позовну заяву з додатками, при проведенні перевірки виявлені видаткові касові ордери (№ 13 від 13.10.2016: № 32 від 04.11.2016: № 72 від 28.11.2016), в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, чим порушено вимоги пункту 3.5, 3.8 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637, які зафіксовано фото, що зроблені з допомогою телефону перевіряючих.

До позовної заяви позивачем подано належним чином завірені копії видаткових ордерів № 13 від 13.10.2016: № 32 від 04.11.2016: № 72 від 28.11.2016, у яких наявний підпис одержувача коштів. Водночас позивач вказує, що всупереч наведеним вище положенням пункту 85.4 статті 85 ПК України, надані стороною відповідача фотокопії видаткових касових ордерів не засвідчені підписом посадової особи платника податків. При цьому, контролюючим органом не надано копії акта про відмову позивача надати належним чином засвідчені копії документів.

Натомість відповідачем не надано доказів вчинення ним належних дій по витребуванню копій документів під час перевірки.

Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач - ГУ ДФС у Волинській області як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних докази, що свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №0001711405 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття.

Тому, враховуючи проаналізовані вище норми та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що так як відсутні допустимі докази порушення позивачем порядку видачі готівки з каси, встановленого під час перевірки, то податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами проведення такої перевірки є безпідставним та підлягає скасуванню.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства Волинський аграрій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, необхідно стягнути на користь позивача всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 1921,00 грн. на підставі квитанції № 85 від 07.03.2019 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 257, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 №0001711405 (форма С ) про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 33 347,14 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства Волинський аграрій (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 2, код ЄДРПОУ 35826011) судові витрати в розмірі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер