Рішення

від 23.04.2019 по справі 160/2009/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Справа № 160/2009/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. за участі секретаря судового засіданняТрошиній А.С. за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Ковальової Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовної заявою до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110150/2019/200048/1, прийняте 20.02.2019 року Дніпропетровською митницею ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.02.2019 року до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту автомобіля SKODA RAPID (2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 ), декларантом ОСОБА_2 за дорученням позивача подана митна декларація типу IM40ДЕ № UA110150/2019/209611 із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту)), відповідно до ст. ст. 57-58 Митного кодексу України та надано всі підтверджуючі документи щодо вартості товару. Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення від 20.02.2019 року про коригування митної вартості № UA110150/2019/200048/1, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення до 25 105, 86 (PLN) злотих, та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного. На підставі рішення від 20.02.2019 року Дніпропетровською митницею ДФС оформлена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110150/2019/00183. При цьому, позивачем подана нова декларація типу IM40ДЕ № UA110150/2019/210999 від 21.02.2019 року, в порядку ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, за якою товар випущено у вільний обіг. З огляду на вищевикладене позивач вважає, що рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA110150/2019/200048/1 від 20.02.2019 р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято не обґрунтовано.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/2009/19 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.2).

25 березня 2019 року представником Дніпропетровської митниці ДФС (за довіреністю від 19.02.2019 р.) Ковальовою Ю.М . через відділ організаційного забезпечення суду (канцелярію) надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Дніпропетровська митниця ДФС вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте в межах наданих повноважень, та у спосіб передбачений чинним законодавством. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що оскільки у відповідача були відсутні документи необхідні для застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), та у зв`язку із відсутністю в інформаційних ресурсах митних органів інформації щодо митних оформлень ідентичних/подібних товарів відповідно до ст. 59-60 Митного кодексу України, в т.ч. з урахуванням року випуску та технічного стану, пробігу транспортного засобу, відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості. Так, митна вартість товару скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2г - резервний метод, згідно до положення ст. 64 Митного кодексу України, за результатами проведеного обчислення, та з урахуванням наданих позивачем відомостей, було прийнято рішення № UA110150/2019/200048/1 від 20.02.2019 р. про коригування митної вартості, за яким митна вартість товару становить 25 105, 86 PLN (злотих). У зв`язку із прийнятим Дніпропетровською митницею ДФС рішенням про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 02.01.2019 р. № UA110150/2019/00004. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними, а оскаржуване рішення такими, що прийняте відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.

05 квітня 2019 року представником позивача (за довіреністю) ОСОБА_3 через відділ організаційного забезпечення суду (канцелярію) надано відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, що викладена у позовній заяві та додатково зазначив, зокрема, що до митного оформлення відповідачу була надана квитанція про оплату автомобіля готівкою ( DOWN PLAY ) від 10.01.2019 р. № КР00001/19. Щодо транспортних витрат позивач зазначив, що довідка про транспортні витрати була надана декларантом ОСОБА_2 під час консультації з митним органом, при оформленні за митною декларацією № UA110150/2019/209611 (відмовлена), та під час митного оформлення декларації № UA110150/2019/210999 (оформлена), про що зазначено в гр. 44. Позивач також зазначив, що відповідач стверджував про відсутність у митниці інформації щодо митних оформлень ідентичних/ подібних товарів. В письмових поясненнях позивач звертає увагу, що автомобіль "SKODA SUPERB" не міг бути взятий відповідачем для порівняння під час визначення митної вартості, оскільки автомобіль позивача коштує менше на 26%, обраний відповідачем метод визначення митної вартості ґрунтується на довільній вартості, що прямо заборонено п.7 ч.3 ст. 64 Митного кодексу України. В тому числі, відповідачем при наявності на його думку, невідповідності та розбіжностей у документах та відомостях, не було направлено запит до Республіки Польща для перевірки автентичності поданих органам доходів і зборів України документів.

11 квітня 2019 року представником Дніпропетровської митниці ДФС (за довіреністю від 19.02.2019 р.) Ковальовою Ю. М. через відділ організаційного забезпечення суду (канцелярію) надано письмові заперечення на відповідь відзив, у яких підтримав позицію зазначену у відзиві на позов (а.с. 68-71).

Представник позивача під час судового розгляду справи підтримав адміністративний позов та просив його задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив, скасувавши рішення про коригування митної вартості товарів.

Представник відповідача під час судового розгляду справи просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та в запереченнях проти відповіді на відзив та зазначила про правомірність рішення відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 18.02.2019 року декларантом ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) подана митна декларація типу IM40ДЕ № UA110150/2019/209611, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався: марки Skoda, модель Rapid, номер кузова /VIN - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, дата виготовлення - 16.07.2014 р. Пошкодження: транспортний засіб (далі-ТЗ) має пошкодження кузова, повний перелік зазначено у калькуляції відновлювального ремонту, є пошкодження лак офарбованого покриття, деякі деталі підлягають заміні. Декларантом у вказаній митній декларації самостійно визначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 13 700 злотих (PLN) - графа 42 митної декларації (а.с.12).

18.02.2019 року разом із МД було надано наступні документи, що підтверджують митну вартість: інвойс ТЗ № ЕХ 1/2019 від 10.01.2019 р., висновок експертного дослідження ТЗ № 4280/19-54 від 13.02.2019 р., довідкову інформацію з Інтернет джерел щодо вартості аналогічних ТЗ, довідку від 15.02.2019 року про транспортні витрати, акт митного огляду від 11.02.2019 року № UA209070/2019/01781.

За результатами здійснення митного контролю з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідач відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п. 2-3 ст. 53 МКУ, протягом 10 календарних днів зазначив про необхідність додатково надати (за наявності) такі документи:

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, що містять відомості про вартість страхування;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку транспортного засобу ціна якого визначається;

- рахунки про здійснення платежі третім особам на користь продавця;

- рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору;

- переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою.

Листом від 19.02.2019 року декларантом повідомлено, що за ЕМД було надано наступні документи:

- рахунок на купівлю ТЗ № ЕХ 1/2019 від 10.01.2019 року;

- експертний висновок інституту судових експертиз ТЗ №4280/19-54 від 13.02.2019 р.;

- довідкову інформацію з Інтернет джерел, щодо вартості аналогічних ТЗ;

- підтвердження сплати за ТЗ № КР 00001/19 від 10.01.2019 року.

Також в ході консультації з митним органом додатково надано:

- митну декларацію країни відправлення № 19PL402010E151108 від 08.02.2019;

- довідка про транспортні витрати б/н 15.02.2019;

- витяг з каталогу Schwacke № 134258/29193405 від 14.02.2019 року.

Декларантом зазначено, що документи для підтвердження митної вартості надано митному органу в повному обсязі. Складові митної вартості піддаються обчисленню за наявними документами та не мають розбіжностей. Додаткових документів надати немає можливості (а.с. 60).

Однак, 20.02.2019 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення № UA110150/2019/200048/1 від 20.02.2019 року про коригування митної вартості, за яким митна вартість скоригована в сторону збільшення до 25 105, 86 PLN (злотих), згідно другорядного методу визначення митної вартості - 2г-резервний метод, відповідно до ст. 64 МКУ, за результатом проведення обчислення, з урахуванням наданих декларантом відомостей щодо ціни транспортного засобу згідно рахунку, відомостей щодо вартості транспортування, враховуючи дані цінової бази митних органів, автоматичної системи управління ризиками та довідкових ресурсів за маркою авто, моделі, року випуску та іншими характеристиками за ЕМД від 03.12.2018 року № UA 205090/2018/103979 (а.с.13).

Дніпропетровською митницею ДФС на підставі рішення від 20.02.2019 року була сформована карта відмови № UA 110150/2019/00183 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с. 35).

21.02.2019 року декларантом подана митна декларації типу IM40ДЕ № UA110150/2019/210999 від 21.02.2019 року в порядку ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, за якою товар випущено у вільний обіг (а.с.17).

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі по тексту також - МК України, Кодекс).

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частина 4 статті 58 МК України вказує, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Згідно з частиною 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).

За приписами частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

У відповідності до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частина 5 статті 54 МК України передбачає, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, придбавши транспортний засіб позивачем відповідачу подано митну декларацію та документи для підтвердження вартості товару.

Судом встановлено, що митна вартість імпортованого транспортного засобу визначено декларантом за основним методом у сумі 13 700 PLN, що підтверджується інвойсом (рахунком на купівлю) ТЗ № ЕХ 1/12019 від 10.01.2019 року (а.с. 8) та платіжним документом (квитанцією) (а.с.59).

Водночас, коригування митної вартості товару проведено відповідачем з урахуванням даних цінової бази митних органів, автоматичної системи управління ризиками та довідкових ресурсів за маркою автомобіля, моделі, року випуску та іншими характеристиками за ЕМД від 03.12.2018 року № UA 205090/2018/103979 та розрахована на рівні 25 105,86 PLN. (а.с. 14-16, 38)

Суд критично ставиться до розрахунку відповідача, оскільки з долученої до матеріалів справи інформації з модуля Рівень цін по ЦБД ЄАІС вбачається, що розрахунок вартості проводився з урахуванням митної декларації № UA205090/2018/103979 від 03.12.2018 року, якою був оформлений автомобіль SKODA SUPERB (2014 р.в., кузов № НОМЕР_3 , тип палива - дизель, об`єм двигуна 1 968 смі, колісна формула 4х2), в свою чергу з матеріалів справи вбачається, що автомобіль SKODA SUPERB відноситься до автомобілів на порядок вищого класу та дорожчої цінової категорії, ніж автомобіль SKODA RAPID .

Так, відповідно до даних веб-порталу (www.skoda-auto.ua) офіційного постачальника автомобілів SKODA в Україні ТОВ ЄВРОКАР (ІКЮО 32384621) встановлено наступне:

- між модельними рядами SUPERB та RAPID існує модельний ряд OKTAVIA ;

- вартість найдешевшої комплекції RAPID - 406 400 грн. 00 коп., SUPERB - 699 119 грн. 00 коп.;

- вартість найдорожчої комплекції RAPID - 517 295 грн. 00 коп., SUPERB - 1 249 830 грн. 00 коп.;

- габаритні розміри RAPID (довжина, ширина, висота) - 4483/1706/1462 мм., SUPERB - 4861/1864/1458 мм.) (а.с. 61-65).

Таким чином, автомобіль SKODA SUPERB не міг бути обраний відповідачем для порівняння під час визначення митної вартості, оскільки найдорожча комплекція автомобіля SKODA RAPID коштує менше найдешевшої комплектації автомобіля SKODA SUPERB .

Так, відповідачем при коригуванні митної вартості застосовано митну вартість автомобілю тієї марки, однак іншої моделі, з огляду на, що можна зробити висновок, що відповідачем необґрунтовано визначено митну вартість.

Крім того, при здійсненні розрахунку, відповідач не врахував пошкодження (а.с.12), а саме:

- ТЗ має пошкодження кузова;

- пошкодження лакофарбованого покриття;

- деякі деталі підлягають заміні.

Суд зазначає, що відповідач поставив під сумнів митну вартість товару, у зв`язку із відсутністю банківських документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Оскільки розрахунок за товар відбувався в готівковій формі, то цей факт не може бути підтверджений банківськими документами. Позивачем надано під час митного оформлення інвойс (рахунок) та квитанцію про оплату вартості автомобіля готівковими коштами, де чітко зазначено вартість автомобіля.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача про наявність розбіжностей у додаткових документах наданих в ході консультації з митними органами, а саме в митній декларації країни відправлення № 19PL402010E0151108 від 08.02.2019 р. рахунок має номер 1/2019, а в наданій для митного оформлення ЕМД номер рахунку має номер Ех 1/2019, а також датою оформлення митної декларації країни відправлення № 19PL402010E0151108 від 08.02.2019 р. є 2019-05-09, що на думку відповідача не відповідає періоду здійснення митних процедур у ЄС та переміщення транспортного засобу, оскільки дані розбіжність не впливають на визначення митної вартості транспортного засобу.

Крім того, критично оцінюється твердження, що документ schwackenet.de Лист з каталогу Schwacke № 134258/29193405 не відповідає документу сформованому митним органом в системі Schwacke за номером Schwacke - Code: 10460214, оскільки відповідачем до матеріалів справи не надавався сформований за № 10460214 витяг з інформацією з веб-порталу schwackenet.de, що не дає можливості проаналізувати обґрунтованість тверджень відповідача.

Також, не доведено твердження, про здійснення перевезення транспортного засобу перевізником, оскільки висновок відповідача ґрунтується лише на різниці відомостей номерних знаків в акті митного огляду та в митній декларації.

Надані до матеріалів справи витяги з ЄАІС щодо визначення ринкової вартості спірного транспортного засобу (а.с. 74-79) суд не приймає до уваги, оскільки під час прийняття спірного рішення вказана інформація не була покладена в обґрунтування прийнятого митницею рішення, таких доказів до суду не надано, а розрахунок проведено з урахуванням митної декларації № UA205090/2018/103979 від 03.12.2018 року. Крім іншого, розрахунок легкового автомобіля марки SKODA модель SUPERB у системі ЄАІС надано у євро, замість злотих, що не може свідчити про правомірність здійсненого розрахунку.

В силу вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, вищевикладене у сукупності свідчить про недоведеність відповідачем правомірності визначення в оскаржуваному рішенні митної вартості транспортного засобу позивача на рівні 25 105, 86 злотих.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також враховує приписи частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку що оскаржуване рішення відповідача прийняте не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно підлягає скасуванню.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову до суду у розмірі 768,40 грн., що документально підтверджуються квитанцію від 25.02.2019 р. № 43094, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2019/200048/1 від 20.02.2019 року, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС.

Стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 39421732) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 квітня 2019 року.

Суддя Н.В. Боженко