Рішення

від 06.05.2019 по справі 300/149/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р. справа № 300/149/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.,

за участю секретаря Королевич О.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Харука М.Т.,

представників відповідача: Маліновської М.В., Янюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області,

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 Приватне підприємство "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку" (далі ПП "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку", ПП "Прикарпатське ВТПЗ", підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі ГУ ДФС в Івано-Франківській області, податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0009751406 та №0009731406 від 09.11.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем з 17.05.2018 по 31.05.2018 проводилась документальна планова виїзна перевірка ПП Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої податкови органом 19.06.2018 винесено податкові повідомлення-рішення: №0005161406, яким підприємству визначено грошове зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 531 873 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 132 968 грн; №0005171406, яким позивачу визначено грошове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 176 233 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 31 377 грн. За результатами адміні позивача було задоволено частково. Відтак, 09.11.2019 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0009751406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 615 940 грн, в тому числі 492 752 грн за основним платежем та 123188 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та №0009731406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 154 730 грн, в тому числі 132 156 грн за основним платежем та 22 574 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач зазначив про невідповідність дійсності тверджень відповідача щодо нікчемності правочинів позивача з контрагентами, про безтоварність господарських операцій, оскільки всі оригінали первинних документів, що підтверджують господарську діяльність позивача, були надані відповідачу під час перевірки. Щодо допущених помилок в бухгалтерському обліку та при відображенні в податковому обліку позивач зазначає, що не було підстави для відображення за Дт рахунку 36 Розрахунки з покупцями та замовниками та Кт рахунку 70 Доходи від реалізації , оскільки мало місце отримання попередньої оплати. Стосовно донарахування ПДВ на підставі п.189.1 ст.189 та п.198.5 ст.198 ПК України, то жодної із підстав чи умов, що визначені зазначеними статтями, контролюючим органом у ході перевірки не встановлено та не виявлено. Таким чином, надані у ході перевірки оборотно-сальдові відомості відображають використання товарів у господарській діяльності. Позивач також зазначив, що в частині ревізованого періоду у податковому повідомленні рішенні №0009751406 від 09.11.2018 порушено вимоги п.102.1 ст.102 ПК України. Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення №0009751406 винесено 09.11.2018, донарахування за травень та червень 2015 року підлягають скасуванню відповідно до ст.102 ПК України. На думку позивача, скасуванню підлягають донараховані суми з ПДВ за наслідками встановлених порушень по господарських операціях з наступними контрагентами: ТОВ Свім за травень 2015 року в розмірі 53,00 грн, та штрафна санкція.; ТОВ Свім за червень 2015 року в розмірі 170,00 грн, та штрафна санкція; ФОП ОСОБА_1 за червень 2015 року в розмірі 32660,00 грн, та штрафна санкція та ТОВ Трансбуд за червень 2015 року в розмірі 9853,00 грн, та штрафна санкція. Крім того, вказав, що податкові повідомлення-рішення від 09.11.2018, прийняті за результатами адміністративного оскарження, винесені відповідачем з порушенням строків, встановлених ПК України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністрества фінансів №1204 від 28.12.2015. За наведених обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 позовну заяву залишено без руху.

Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21.02.2019 (а.с.97-113 т.3). Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві. Вважає, що позивачем при здійсненні фінансово-господарської діяльності порушено норми податкового законодавства. Так, позивачем задекларовано суму податкового кредиту по контрагенту ФОП ОСОБА_1 всього в розмірі 48006,12 грн, в тому числі за червень 2015 року в розмірі 32660 грн та за квітень 2016 року в розмірі 15346,12 грн. та до перевірки надано видаткову накладну № 1/4 від 21.04.2016 щодо придбання у ОСОБА_1 ТМЦ (швелер, труба, арматура) на загальну суму 92076,73 грн (в тому числі ІІДВ - 15346,12 грн) та видаткову накладну № 7/06 від 16.06.2015 щодо придбання у ОСОБА_1 ТМЦ (цемент в кількості 150 метричних тон) на загальну суму 195690 грн (в тому числі ПДВ - 32660 грн). Однак, договори щодо наведених операцій відповідачу не було надано, що унеможливило встановити умови здійснення таких операцій (умови поставки, оплати, та інше). Крім того, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично не міг отримувати та складувати товар від контрагентів - продавців в приміщеннях ТОВ "КГД-БУД", розташованих за адресою вул. Височана,18а в м. Івано-Франківську в період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Також отримано інформацію, щодо відсутності укладених договорів оренди (відповідального зберігання) власних приміщень ТОВ "Універсал Гал" та розташованих за адресою вул. Левинського, 2а, м.Івано-Франківськ з ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2015 по 31.12.2016. Контролюючим органом також встановлено факт здійснення фінансово-господарських операцій позивача із Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц шахової асоціації незрячих України відповідно до договору поставки №1511 від 15.11.2016 ТМЦ у значних обсягах та широкої номенклатури (в тому числі ТМЦ, які не можуть зберігатись тривалий час - цемент, шпаклівка та інше). Позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних чи інших документів, які б підтверджували переміщення продукції від Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц шахової асоціації незрячих України до позивача, а також не надано інформації щодо наявності складських приміщень, площадок чи інших місць зберігання/відвантаження ТМЦ, окрім цього не надано будь-яких документів щодо походження та якості товару. Крім того, позивач не міг самостійно здійснювати перевезення, так як відповідно до даних бухгалтерського обліку, а також даних єдиного реєстру податкових накладних ПП Прикарпатське ВТПЗ було придбано паливо у незначних кількостях 10.12.2015, 22.12.2015, 12.01.2016 та 18.01.2016, що підтверджує відсутність матеріальних ресурсів для здійснення таких перевезень. Як зазначив відповідач, слідчим управлінням ГУ ДФС н Івано-Франківській області надано доступ до матеріалів кримінального провадження № 32017090000000011 від 27.02.2017, а також використано матеріали планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, з яких вбачається, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Всі наведені факти спростовують реальність здійснення господарських операцій (реальність фактичного постачання товарів) ФОП ОСОБА_1 до ПП Прикарпатське ВТПЗ та за період з 01.01.2015 по 31.11.2017 та Івано-Франківського спортивно-культурного центу Бліц шахової асоціації незрячих України до ПП Прикарпатське ВТПЗ за період з 01.01.2015 по 31.12.2017. Також перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено заниження задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану у розмірі 443131 грн. ПП Прикарпатське ВТПЗ безпідставно відобразило в податковому обліку податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах, а також за податковими накладними, які суперечать законодавчим та нормативним актам і не можуть вважатися належно оформленими документами податкової звітності. Щодо тверджень позивача, що контролюючим органом було донараховано грошові зобов`язання за травень 2015 року та за червень 2015 року поза межами строку давності, визначеними ст.102 ПК України, відповідач зазначив, що за вказаним порушенням відлік 1095 днів рахується, починаючи з дати 30.06.2015 (граничний строк сплати грошового зобов`язання). Відповідно, граничним строком застосування штрафних санкцій є 30.06.2018, тоді як відповідачем застосовані штрафні санкції 19.06.2018, що в межах 1095 днів. Враховуючи зазначене, вважає, що відсутні причини для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Просив суд в задоволенні позову відмовити з наведених у відзиві підстав.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 26.02.2019 (а.с.116-121 т.3). Зазначив, що аргументи, доводи та докази відповідача викладені у відзиві уже містяться в акті перевірки. Жодних додаткових аргументів чи доказів у відзиві не наведено. Позиція позивача стосовно відзиву викладена в адміністративному позові, а докази долучені до матеріалів справи. Позивач звернувся до ФОП ОСОБА_1 та ТОВ К.Д.В про надання пояснень та доказів, що можуть спростувати позицію відповідача, викладену в акті перевірки. У відповіді на запит зазначено, що всі обгрунтування позиції контролюючого органу щодо безтоварності операцій стосовно ФОП ОСОБА_1 та ТОВ К.Д.В. , викладені в акті перевірки ПП Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку , були предметом дослідження в судовому процесі у справі №809/1010/18 та не знайшли свого підтвердження. Зокрема, судом у справі №809/1010/18 встановлені факт, які підтверджують використання ФОП Карпенком та ТОВ К.Д.В. складських приміщень зокрема: На підтвердження факту оренди позивачем складу в ПАТ Промприлад по вул. Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, суду надано копії: договору №219-33/15 від 26.08.2015; додаткового правочину №219-33/15-1 від 01.06.2016 про зміну і доповнення договору №219-33/15 від 26.08.2015; акту прийому передачі нерухомого майна від 26.08.2015; акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 14.08.2018. Щодо оренди фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 складу в ТОВ КГД БУД по вул. Височача, 18а, м.Івано-Франківськ, представник позивача надав копії: листа ТОВ КГД БУД №14 від 14.09.2018 : актів здачі-прийому робіт (наданих послуг): податкових накладних. Згідно договору оренди нерухомого майна №01/16 від 02.01.2016, укладеного між ТОВ Універ`Гал та ТОВ К.Д.В. , останнє прийняло в строкове платне користування приміщення з метою здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 02.01.2016 об`єктом оренди є нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 2а. Окрім цього, в матеріалах справи наявна копії додаткової угоди №1 від 02.01.2017 та акту прийому передачі приміщення від 30.04.2017. На підтвердження використання вантажного автотранспорту та можливість керування ним особисто позивачем суду надано копії: договору найму транспортного засобу (сідловий тягач DAF CF85.430 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) від 17.10.2015; договору найму транспортного засобу (н/причіп) від 17.10.2015; техпаспорта на сідловий тягач DAF CF85.430 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ; посвідчення водія ОСОБА_1 , яке підтверджує право керування вантажним транспортним засобом з причтом та/або н/причіпом. Вищевказані договори поставки, оренди, вчинені в письмовій формі, підписані представниками відповідних суб`єктів підприємницької діяльності, скріплені їх печатками Будь-яких доказів підписання вищевказаних договорів невстановленими особами, скріплення їх підробленими печатками, чи інших даних, які б викликали сумнів в достовірності таких правочинів, відповідач суду не подав. Також суду не подано доказів визнання компетентним судом договорів поставки, оренди, недійсним та застосування наслідків їх недійсності. Щодо оцінки доказів, зазначених відповідачем в акті перевірки в якості витягів з протоколів допиту свідків в кримінальному провадженні та витягів з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочинів позивача та ознаки фіктивності ФОП Карпенко, TOB К.Д.В та Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц шахової асоціації незрячих України, то на думку позивача підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок, а визнання правочинів нікчемними знаходиться за межами компетенції фіскального органу.

01.03.2019 позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, оскільки в прохальній частині позовної заяви допущено описку в частині незазначення суми штрафних санкцій, яка розглянута судом у судовому засіданні 05.03.2019 та протокольною ухвалою суду прийнято дану заяву позивача (а.с.185 т.3).

В судовому засіданні, призначеному на 05.03.3019, протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до судового розгляду аудитора ТОВ Альфа-аудит ЛТД Швеця З.Я. в якості спеціаліста та ухвалено долучити до матеріалів справи ряд доказів, поданих представниками сторін. Крім того, судом ухвалено відкласти розгляд справи у зв`язку з неотриманням позивачем відзиву на позов, а також у зв`язку з витребуванням від сторін додаткових доказів.

В судовому засіданні, призначеному на 21.03.3019, суд заслухав пояснення представників сторін та оголосив перерву у розгляді справи у зв`язку з витребуванням від сторін додаткових доказів.

У зв`язку з неподанням сторонами в повному обсязі всіх доказів суд оголосив перерву у судовому засіданні, призначеному на 04.04.2019, до 06.05.2019.

Розглянувши відповідно до вимог ст.ст.260-262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

ГУ ДФС в Івано-Франківській області з 17.05.2018 по 31.05.2018 відповідно до наказу № 637 від 07.05.2018 провело документальну планову виїзну перевірку ПП Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт №452/09-19-14-06/19398287 від 07.06.2018 (т.1, а.с.23-57).

При проведенні перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем норм податкового та митного законодавства, зокрема:

- п.44.1, п. 44.2 ст. 44. пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та п.5, п.7, п.21 Положення (стандарт) бухгалтерського облік 15 "Дохід", п.5, п.6, п.7, п.10, п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29,11.1999, щодо заниження задекларованого податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 176233 грн в тому числі за 2015 рік на суму 50727 грн за 2016 рік на суму 125506 грн;

- п. 185.1 статті 185. п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 статті 198. п.201.1 статті 201 Податкового Кодексу України щодо заниження задекларованого податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 545500 грн, в тому числі за січень 2015 року в сумі 13510 грн, квітень 2015 року на суму 117 грн, травень 2015 року на суму 53 грн, червень 2015 року на суму 42683 грн, березень 2016 року на суму 72134 грн, квітень 2016 року на суму 113379 грн, травень 2016 року на суму 135038 грн, червень 2016 року на суму 42018 грн, серпень 2016 року на суму 20617 грн, жовтень 2016 року на суму 9667 грн, листопад 2016 року на суму 54363 грн, грудень 2017 року на суму 41921 грн;

- п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України щодо несвоєчасного перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб зокрема: за січень 2017 року в сумі 102.79 грн, за квітень 2017 року в сумі 98,79 грн, за липень 201 7 року в сумі 79,71 грн, за вересень 2017 року в сумі 431,57 грн, за листопад 2017 року в сумі 1890,46 грн, за грудень 2017 року в сумі 50974 грн;

- п.п. б п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України щодо невідображення нарахування та виплату доходів фізичній особі - суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 в 2015-2016 роках;

- п.168.3 ст. 168, п. 176.1. п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України щодо неподання податкового розрахунку форми 1-ДФ за другий квартал 2016 року;

- п.п. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України щодо несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору, зокрема : за липень 2016 року в сумі 34,88 грн, за січень 2017 року в сумі 43,79 грн, за квітень 2017 року в сумі 40,29 грн, за липень 2017 року в су мі 38,54 грн, вересень 2017 року в сумі 35,96 грн, листопад 2017 року в сумі 216,83 грн.

За результатами перевірки відповідачем 19 червня 2018 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0005161406, яким позивачу визначено грошове зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 531873 грн, застосовано штрафні санкції у розмірі 132968 грн, загальна сума боргу - 664841грн; №0005171406, яким позивачу визначено грошове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі - 176233 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 31377 грн, загальна сума боргу - 207610 грн.

26.06.2018 позивачем в порядку адміністративного оскарження винесених податкових повідомлень-рішень подано скаргу до ДФС України (т.1, а.с.66-70).

03.09.2018 позивачем отримано від ДФС України рішення про результати розгляду скарги вих.№27992/6/99-99-11-01-01-25 від 30.08.2018 про часткове задоволення скарги (т.1, а.с.73-79). Державна фіскальна служба України скасувала податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області №0005161406 та №0005171406 від 19.06.2018 в частині збільшення грошових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП КПМ БУД ТРАНС , в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ Туансбуд та у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

09.11.2019 відповідач виніс податкові повідомлення-рішення: №0009751406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 615940 грн, в тому числі 492752 за основним платежем та 123188 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.80) та №0009731406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 154730 грн, в тому числі 132156 грн за основним платежем та 22574 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.81).

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень слугував висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій ПП "Прикарпатське ВТПЗ" з ФОП Карпенко, TOB К.Д.В та Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц шахової асоціації незрячих України, які не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення цих операцій, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів, відсутність товарно-транспортних накладних, у зв`язку з чим вищезазначені контрагенти-постачальники не могли фактично здійснювати господарські операції. А тому позивач протиправно відобразив у податковму обліку придбання товарів від даних контрагентів за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені у первинних документах, та сформував витрати та податковий кредит по взаємовідносинах із вказаними контрагентами.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Оскаржуваними рішеннями №0009751406 та №0009731406 від 09.11.2018 встановлено порушення позивачем вимог п.44.1, п. 44.2 ст. 44. пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та п.5, п.7, п.12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", п.5, п.6, п.7, п.10, п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999, а також п.185.1 статті 185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3, п.198.3, п.198.5, п.198.6 статті 198, п.201.1 статті 201, внаслідок чого підприємством занижено грошові зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та завищено податковий кредит по податку на додану вартість у розмірі 492752 грн., а також занижено доходи, які впливають на формування грошових зобов`язань по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 132156 грн.

Згідно із п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1. ст.44 ПК України).

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК україни для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

В п.185.1 ст.185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У п.198.3 ст,198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Стосовно доводів представника позивача про те, що відповідачем з порушенням строків винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.11.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (п.86.7 ст.86 ПК України).

Відтак, податкові повідомлення рішення від 19.06.2018 були винесені у визначений законом строк.

Згідно із п.56.1. ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2. ст.56 ПК України).

Згідно із п.56.3. ст.56 ПК України скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п.56.8. ст.56 ПК України).

В п.56.9. ст.56 ПК України закріплено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Як встановлено судом, позивач 26.06.2018 подав скаргу на податкові повідомлення-рішення від 19.06.2018, яка була зареєстрована у ДФС України 02.07.2018 та з урахуванням рішення ДФС України від 18.07.2018 розгляд даної скарги було продовжено до 30.08.2018 (а.с. 66079 т.1).

30.08.2018 ДФС України прийняла рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення №0005161406 та №0005171406 від 19.06.2018 в частині збільшення грошових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП КМП БУД ТРАНС , в частині збільшення грошових зобов`язань поподатку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ Трансбуд і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині рішення залишено без змін; а скаргу - частково задоволено.

З урахуванням зазначеного рішення ДФС України відповідач 09.11.2018 прийняв нові податкові повідомлення-рішення №0009751406 та №0009731406 (а.с.80-81 т.1).

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України N 1204 від 28.11.2015 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який розроблено відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Митного кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов`язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 5 розділу II даного Порядку якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно із пунктом 7 розділу II даного Порядку податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Оскільки рішення ДФС про результати розгляду скарги від 30.08.2018 надійшло до відповідача 30.08.2018, а податкові повідомлення-рішення №0009751406 та №0009731406 були прийняті ним 09.11.2018, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням строку, встановленого законом: 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного оскарження.

А тому суд вважає обгрунтованими доводи представника позивача з цього приводу та зазначає, що порушення відповідачем порядку винесення податкових повідомлень-рішень є підставою для їх скасування.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що податкові повідомлення -рішення від 19.06.2018 не були скасовані ДФС України, а тому не був порушений строк нарахування податкових зобов"язань 1095 днів, суд вважає їх необгрунтованими, оскільки відповідно до пункту 1 розділу V вказаного вище Порядку податкове повідомлення-рішення ввавжається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що зазначені у раніше прийнятому податковому повідомленні-рішенні.

У цьому випадку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Даючи оцінку висновкам податкового органу про заниження позивачем податкових зобов`язань по податку на додану вартість та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , останній продав підприємству товар (швелери, арматуру, труби) на загальну суму 92076,73 грн. та цемент на загальну суму 195690 грн. (а.с.85 т.1).

Факт купівлі-продажу товарів підтверджується видатковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт (транспортних послуг), товарно-транспортними накладними, податковими накладними (а.с.86-135 т.1).

Висновки податкового органу про відсутність складських приміщень у ФОП ОСОБА_1 , де розвантажувалися-навантажувалися ТМЦ, власних чи орендованих транспортних засобів, що вказує на відсутність ТМЦ, а також наявність порушеного кримінального провадження, слугували підставою для визнання господарських відносин даного контрагента із позивачем безтоварними та висновків про завищення податкового кредиту при продажу товарів даному підприємцю на 48006,12 грн. та заниження податкових зобов`язань по ПДВ на суму коштів,отриманих від цього підприємця, у розмірі 132155 грн.

15.11.2016 між позивачем та Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц шахової асоціації незрячих України укладено договір поставки №1511 товарів, відповідно до якого останній поставив позивачу будівельні матеріали, транспортні послуги.

Факт постачання товарів (плити будівельної) згідно даного договору підтверджується видатковою накладною, товарно-транспортними накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с. 49-54 т.3).

Відсутність документів про переміщення товару від постачальника до покупця, відсутність іоформації про наявність складських приміщень, чи інших площадок навантаження/розвантаження ТМЦ, документів щодо походження та якості товару (сертифікатів відповідності та якості) слугували податковому органу підставою для визнання безтоварними господарських операцій за вказаним договором та завищення податкового кредиту на 15242 грн.

29.01.2016 між позивачем та ТОВ К.Д.В. укладено договір купівлі-продажу №4, відповідно до якого позивач реалізував товариству ТМЦ на суму 1472106,35 грн.

Податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 245352 грн. на суму отриманих від ТОВ К.Д.В. грошових коштів, оскільки позивачем не були надані товарно-транспортні накладні, та у нього були відсутні матеріальні ресурси для перевезення і складські приміщення.

В судовому засіданні позивачем на підтвердження господарських відносин з даним контрагентом було надано видаткові накладні, акти здачі-приймання наданих послуг (транспортних послуг), товарно-транспортні накладні, податкові накладні (а.с.146-213 т.1).

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки цементу №1906-01 від 19.06.2015, укладеного між позивачем та ТОВ Трансбуд , останній продав підприємству цемент на суму 59120 грн., в тому числі ПДВ 9853,34 грн., що підтверджується чеками виїзної торгівлі, видатковою накладною.

Податковий орган дійшов висновку, що позивач не відобразив використання придбаного у даного товариства товару у подальшій господарській діяльності, а використав в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, а тому витрати, понесені на придбання даного товару, не включаються до складу собівартості реалізованих товарів у зв`язку з відсутністю доходів та свідчать про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 9853,34 грн.

Крім того, судом встановлено, що між ПП ПВТП зв`язку та ТОВ СВІМ було укладено договір купівлі-продажу №03/04 від 29.04.2015, відповідно до якого товариство придбало верстат стрічковий горизонтальний, що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною (а.с.32-34 т.3).

Податковий орган дійшов висновку, що позивач не визначив грошові зобов`язання з податку на прибуток за датою надходження коштів на банківський рахунок як оплату, у результаті чого занизив податкові зобов`язання на 13850 грн.

Поряд з тим відповідач дійшов висновку, що позивач занизив податкові зобов`язання з ПДВ на 41921 грн., оскільки не надав підтвердження наявності залишків ТМЦ, які обліковувалися за даними бухгалтерського обліку, та з податку на прибуток на 32575 грн., оскільки було реалізовано продукції (цементу) на 134,14 тонн більше, ніж зазначено у документах та інформаційних базах.

Відповідач в акті перевірки посилався на матеріали досудового розслідування, а в судовому засіданні надав суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32017090000000011 за підозрою ОСОБА_1 за ч.2 ст.205 та ч.1 ст.209 КК України за фактами фіктиівного підприємництва та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (а.с. 200-205 т.3), якими доводив відсутність реальних господарських відносин позивача із ФОП ОСОБА_1 та із ТОВ К.Д.В. (яке створене ОСОБА_1).

Враховуючи положення ч.6 ст.78 КАС України, тільки вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвалу або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, відсутність вироку, ухвали чи постанови суду у кримінальному провадженні стосовно діянь ФОП ОСОБА_1 та ТОВ К.Д.В. свідчать, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні не є допустимим доказом в розумінні ст.74 КАС України, а тому наявність обвинувального акту не може слугувати беззаперечною підставою для визнання господарських відносин нереальними.

В той же час, стосовно доводів представників відповідача про нереальність господарських операцій про придбання/продаж у ФОП ОСОБА_1 товарів суд зазначає наступне. Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої було зроблено висновки про нереальність господарських операцій з контрагентами щодо придбання та реалізації товарів, на підставі чого винесено податкові повідомлення-рішення, що були оскаржені ОСОБА_1 у судовому порядку. За результатами судового оскарження винесені податкові повідомлення-рішення були скасовані та судові рішення, які набрали законної сили у цій справі, враховуються судом при розгляді даної адміністративної справи та не доказуються відповідно до ч.4 ст.78 КАС України (а.с. 124-174 т. 3). Наведене спростовує доводи відповідача про неможливість придбання позивачем товарів від ФОП ОСОБА_1 , оскільки судовивми рішеннями підтверджено реальність господарських операцій даного підприємця із контрагентами з придбання товарів, які в подальшому були реалізовані позивачу.

Поряд з тим, представником позивача разом із позовною заявою надано суду докази, що придбані у ФОП ОСОБА_1 . та Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц шахової асоціації незрячих України будівельні товари були в подальшому використані у господарській діяльності та реалізовані різним контрагентам.

Стосовно доводів податкового органу щодо розбіжності у 134,4т цементу, що спричинило заниження доходів підприємства, то суд вважає їх необгрунтованими з урахуванням звіту аудитора від 07.03.2019 та оборотно-сальдових відомостей по рахунку 20 (а.с.210-212 т.3, а .с.176-178 т.3). При цьому суд враховує, що в акті перевірки відмічено, що інвентаризація основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на складах не проводилася.

Крім того, заслуговують на увагу доводи представника позивача про визначення відповідачем в оскаржуваних рішеннях грошових зобов`язань позивачу поза межами строку, встановленого п.102.1 ст.102 ПК України, - 1095 днів за травень за червень 2015 року, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті 09.11.2018.

Виходячи з наведених норм та проаналізувавши зібрані у справі докази щодо проведених господарських операцій ПП ПВТП зв`язку з ФОП ОСОБА_1 , ТОВ К.Д.В. , Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц шахової асоціації незрячих України, ТОВ Трансбуд , ТОВ СВІМ та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, формування доходів/витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, суд встановив, що між даними контрагентами та позивачем були проведені господарські операції, які носили реальний характер.

Вказані обставини підтверджуються первинними бухгалтерськими документами: укладеними договорами, виконання яких було підтверджено актами приймання-виконання наданих послуг (робіт), податковими та видатковими накладними, проведенням оплати, товарно-транспортними накладними, а також іншими документами, як-от дорученнями на отримання товарів, договорами оренди приміщень, складських приміщень, оренди транспортних засобів, договорами щодо придбання та продаж підприємством товарів, послуг контрагентів та фактичне понесення товариством витрат.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Досліджені в судовому засіданні зазначені вище первинні документи підтверджують факти придбання/продажу товарів з контрагентами: ФОП ОСОБА_1 , Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц шахової асоціації незрячих України, ТОВ К.Д.В. , ТОВ Трансбуд тощо.

Стосовно доводів представників відповідача про ненадання позивачем під час перевірки ряду документів, що були надані в судове засідання, та неврахування їх судом, суд зазначає, що жодних актів про ненадання первинних документів під час проведення перевірки податковий орган не складав, хоча відповідно до п.п.1.4.7.3 наказу ДФС України Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків №22 від 31.07.2014 складанння такого акту передбачено. Крім того, в самому акті перевірки про ненадання позивачем таких документів не зазначено.

Представлені позивачем під час проведення перевірки документи, а саме: договори, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні документи свідчать про виникнення цивільних прав та обов`язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення господарських операцій.

Крім того, суд зазначає, що платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах. Висновки контролюючого органу прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб за відсутності зловживання з їх боку.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність ані за несплату податків своїми контрагентами та ведення ними податкового обліку, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, як і не може нести відповідальність за інші дії контрагента.

При цьому слід зазначити, що відповідачем доказів визнання договорів, укладеними позивачем з контрагентами, нікчемними або такими, що не відповідають закону, суду не надано.

Відтак, з урахуванням наведеного, висновки податкового органу про безтоварність господарських позивача із контрагентами не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та на віднесення сум до валових доходів/витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та понесених витрат, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит та формування витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Таким чином, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового кредиту платника податків.

За наведених підстав, доводи відповідача про відсутність реального виконання господарських операцій та безтоварність операцій є необгрунтованими, а тому суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит за господарськими операціями із вищенаведеними контрагентами у зв`язку з придбанням/постачанням товарів (послуг).

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень №0009751406 та №0009731406 від 09.11.2018.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відтак, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 11560 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009751406 від 09.11.2018, яким Приватному підприємству "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку" збільшено суму грошового зобов`язання по податоку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 615 940 (шістсот п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок ) гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0009731406 від 09.11.2018, яким Приватному підприємству "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку" збільшено суму грошового зобов`язання по податоку на прибуток приватних підприємств у розмірі 154 730 (сто п`ятдесят чотири тисячі сімсот тридцять) гривень.

Стягнути з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб`єкта владних повноважень на користь Приватного підприємства "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку" сплачений судовий збір в розмірі 11 560 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 05 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Приватне підприємство "Прикарпатське виробничо-технічне підприємство зв`язку" (код ЄДРПОУ 19398287, вул.Левинського, буд 24, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018);

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності,20).

Суддя Лучко О.О.

Рішення в повному обсязі складене 13 травня 2019 р.