Рішення

від 13.05.2019 по справі 300/386/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2019 р. справа № 300/386/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Коломийський центральний продовольчий ринок" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2019 за №0001845212, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Коломийський центральний продовольчий ринок" (надалі по тексту також - позивач, КП "Коломийський центральний продовольчий ринок", комунальне підприємство) 21.02.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2019 за №0001845212 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення).

Позов мотивовано тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в порушення пункту 120 - 1 .1. статті 120 - 1 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0001845212 від 16.01.2019, яким застосовано до відповідача штраф в загальному розмірі 86 357,49 гривень за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення, позивач зазначає, що всі податкові накладні, складені КП "Коломийський центральний продовольчий ринок" в період з 01.01.2017 по 30.09.2018, стосувалися надання комунальним підприємством послуг щодо оренди власного майна, отримувачем яких (послуг) були виключно неплатники податку на додану вартість. Такі накладні не підлягали передачі отримувачам послуг (платникам), а тому згідно вимог пункту 120 - 1 .1. статті 120 - 1 Податкового кодексу України застосування штрафних санкцій за реєстрацію згаданих податкових накладних поза межами граничних строків, встановлених статтею 201 Кодексу, є неправомірним та протиправним. Коментовані положення Кодексу місять виключення у питання застосування штрафів з випадків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, зокрема, якщо така накладна не надається отримувачу (платнику), у зв`язку із її складанням на постачання робіт/послуг неплатнику податків. З наведених підстав, позивач вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення №0001845212 від 16.01.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкції в загальному розмірі 86 357,49 гривень та просить скасувати таке оскаржуване рішення.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26.02.2019 (а.с.33-34), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 12.03.2019, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-3).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.03.2019 (а.с.105-107). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач жодним чином не спростовує обставину порушення граничних термінів реєстрації 339 податкових накладних. Так як спірні 339 податкових накладних, хоч і не підлягали наданню отримувачам послуг, втім складені позивачем не за операціями, які звільнені від оподаткування, або, які оподатковуються за нульовою ставкою. Відтак, відповідачем правомірно рішенням від 16.01.2019 застосовано штрафні санкції, визначені пунктом 120 - 1 .1. статті 120 - 1 Податкового кодексу України. Вказані аргументи повністю відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 11.12.2018 у справі №820/2298/18 (К/9901/58876/18) та №807/68/18 (К/9901/63488/18), згідно яких тільки сукупність таких умов, як складення податкової накладної, що не надається отримувачу, і за наслідками операції, звільненої від оподаткування або оподатковуваної за нульовою ставкою, є підставою для звільнення від сплати штрафу. Вважає, помилковим твердження позивача про те, що податкова накладна, складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, не визначена серед податкових накладних, які не надаються отримувачу, оскільки пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу і типи причин, з якими пов`язано складання накладних за відповідним видом операцій, в тому числі для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. З даних підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також відповідачем 26.03.2019, на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2019, надано суду письмове пояснення із відповідними письмовими доказами (а.с.76-77, 80-104). Відповідач відзначив, що всі податкові накладні, за затримку реєстрації яких, контролюючим органом застосовано штраф, хоч і не надаються отримувачу (покупцю), так як останній є неплатником податку на додану вартість, але складені за наслідками оподатковуваних операцій, що підтверджується витягом з ЄРПН. Тобто, такі податкові накладні, складені за операціями, що оподатковуються за основною ставкою (20%).

27.03.2019 на адресу суду надійшли від позивач письмові пояснення, в яких представник комунального підприємства зазначив, що не тягне за собою накладення штрафу за реєстрацію платником поза межами граничних строків податкових накладних, які не надаються отримувачу на підставі будь-якого із підпунктів пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, у тому числі податкових накладних, складених на постачання неплатнику податку, що має місце у спірному випадку, накладних, складених на постачання товарів/послуг за операціями, звільнених від оподаткування, або за операціями, до яких застосовується нульова ставка оподаткування, які в обох випадках теж не надаються отримувачу (а.с.108-110).

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, відзив на позовну заяву, письмові пояснення позивача і відповідача, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що Комунальне підприємство "Коломийський центральний продовольчий ринок" 26.12.2003 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Коломийському управлінні Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Основними видами економічної діяльності комунального підприємства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20). Вказана обставина підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) станом на 13.05.2019.

Посадовою особою Коломийського управління Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 26.12.2018 проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних КП "Коломийський центральний продовольчий ринок" з 01.01.2017 по 30.09.2018 та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних по 08.10.2018 включно.

В ході проведення даної перевірки, встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на загальну суму 702 120,76 гривень податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних, та від 16 до 30 календарних днів на загальну суму 80 726,37 гривень податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних. Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки за №614/09-19-52-12/32805952 від 26.12.2018 (а.с.11-18, 80-87).

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001845212 від 16.01.2019, яким застосовано до Комунального підприємства "Коломийський центральний продовольчий ринок" штраф в загальному розмірі 86 357,49 гривень, в тому числі: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 702 120,76 гривень застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 70 212,24 гривень; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 80 726,37 гривень застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 16 145,25 гривень (а.с.19, 88).

Як зазначено позивачем в адміністративному позові дане податкове повідомлення-рішення, отримане останнім засобами поштового зв`язку 07.02.2019.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення за №0001845212 від 16.01.2019 протиправним, Комунальне підприємство "Коломийський центральний продовольчий ринок" звернулося до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем в першу чергу врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У відповідності до пункту 76.3. статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пунктів 86.2, 86.8 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як зазначено судом вище, посадовою особою Коломийського управління Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 26.12.2018 проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних КП "Коломийський центральний продовольчий ринок" з 01.01.2017 по 30.09.2018 та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних по 08.10.2018 включно, за результатами якої складено акт за №614/09-19-52-12/32805952 від 26.12.2018, та на підставі якого в подальшому відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0001845212 від 16.01.2019, яким застосовано до позивача штраф в загальному розмірі 86 357,49 гривень (а.с.80-87, 88-89).

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2017 по 08.10.2018 Електронного кабінету платника податків КП "Коломийський центральний продовольчий ринок" і копії спірних податкових накладних, які зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017 по 08.10.2018 - по одній за кожний місяць вказаного періоду (а.с.37-48, 49-69).

Щодо правомірності оскаржуваного рішення по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзаци 1, 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацом 14 пункту 201.10 цієї ж статті передбачено, що Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 1 січня 2017 року, на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Таким чином, пунктом 120-1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено виключення лише щодо порушення строків реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Досліджуючи обставини щодо визначення комунальним підприємством відповідної ставки оподаткування за спірними податковими накладними, складеними по операціях з надання послуг щодо оренди власного майна, судом з`ясовано.

Так, до прикладу, як слідує із змісту податкової декларації з податку на додану вартість №9024518086 за січень 2017 року (а.с.103-104), долученої відповідачем до матеріалів справи, позивачем відображено у рядку 1.1 операції, що оподатковуються за основною ставкою, податок на додану вартість в сумі 55 148,00 гривень (колонка Б), код додатка - Д5.

У розділі І додатку Д5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" вказаної податкової декларації за січень 2017 року (а.с.104) відображені податкові зобов`язання, які декларує позивач. Так, у звітному періоді позивачем відображено суму податку на додану вартість по платнику податку - покупцю з ІПН 100000000000 (неплатник) в сумі 55 148,00 гривень, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою (20%).

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних позивачем у січені 2017 року зареєстровано податкові накладні на загальну суму 55 148,00 гривень (а.с.95), згідно відомостей якого покупця хоч і визначено "неплатник", втім за кожною із накладних в Реєстрі заповнені колонки "Обсяг операції за ставкою 20%" і "Загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою".

Таким чином вказані податкові накладні, складені за операціями, які оподатковуються за основною ставкою.

На спростування вказаних обставин та відповідних обґрунтувань відповідача з даного приводу за спірний період з 01.01.2017 по 08.10.2018, позивачем не надано суду жодного доказу чи письмового пояснення.

Зміст наявних в матеріалах справи інформації з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.90-102) і податкових накладних, по одній за кожний місяць вказаного вище періоду (а.с.49-69), свідчить про те, що до господарських операцій, по яких комунальним підприємством складено податкові накладні, не застосовується звільнення від оподаткування за статтею 197 Податкового кодексу України, а також вони не є такими, з приводу яких можливе оподаткування за нульовою ставкою за статтею 195 згаданого Кодексу.

Слід відмітити, що наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

З 1 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Наведене правове регулювання спірних правовідносин дозволяє суду дійти висновку, що тільки сукупність таких умов як складення податкової накладної, яка не надається отримувачу, і за наслідками операції, звільненої від оподаткування або оподатковуваної за нульовою ставкою, є підставою для звільнення від накладення на платника податку на додану вартість штрафу в установлених розмірах за порушення граничного строку для реєстрації такої накладної.

Натомість, позивачем така сукупність умов дотримана не була, а тому суд вважає правомірним застосування контролюючим органом до КП "Коломийський центральний продовольчий ринок" штрафу оскаржуваним рішенням у зв`язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних за фактичними обставинами, визначених акт за №614/09-19-52-12/32805952 від 26.12.2018.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 (надалі по тексту також - Порядок №1307) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини,зокрема, 02 - складена на постачання неплатнику податку, 08 - складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, положеннями Порядку №1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

В даному випадку податкові накладні, зареєстровані КП "Коломийський центральний продовольчий ринок" в Єдиному реєстрі податкових накладних, не надаються отримувачу (покупцю), оскільки останній є неплатником податку на додану вартість, однак такі податкові накладні складені позивачем за наслідками оподатковуваних операцій за основною ставкою 20%.

При цьому, суд зазначає, що Порядок №1307, не регулює питання застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Випадки звільнення від відповідальності за таке порушення передбачені виключно пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а тому саме наведені положення підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 (провадження №К/9901/152/17), у постановах від 11 грудня 2018 року у справах №807/68/18 (провадження №К/9901/63488/18) і №820/2298/18 (К/9901/58876/18).

Позивач в адміністративному позові не вказує на будь які порушення щодо формули визначення чи арифметичного обчислення розміру штрафних санкцій в сумі 86 357,49 гривень.

Беручи до уваги встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, а також враховуючи порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність, встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем до позивача штрафу в розмірі 86 357,49 гривень, згідно податкового-повідомлення рішення №0001845212 від 16.01.2019.

З даних підстав вимоги Комунального підприємства "Коломийський центральний продовольчий ринок" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001845212 від 16.01.2019, є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову майнового характеру в розмірі 1 921,00 гривень, підтвердженням чого є платіжне доручення №54 від 18.02.2019 (а.с.4).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство "Коломийський центральний продовольчий ринок" (ідентифікаційний код юридичної особи 32805952), вул. Стуса, 32, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.