Рішення

від 08.05.2019 по справі 826/17230/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 травня 2019 року № 826/17230/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію ПАТ "Банк Комбіо" Северина Юрія Петровича (01103, м.Київ,

вулиця Драгомирова, 10/10)

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053 ,м.Київ, вулиця

Січових Стрільців, 17)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северина Юрія Петровича (надалі - відповідач або Уповноважена особа фонду), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT Банк Камбіо Северин Юрія Петровича щодо нікчемності правочинів по перерахуванню грошових коштів в рамках Договору про поворотну фінансову допомогу № 15 ФП/Л від 15 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ НТП Континент та ОСОБА_1 , а також Договору про поворотну фінансову допомогу № 15-09 ФП від 15 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ Донецький гірничо-рудний машинобудівельний завод та ОСОБА_1 , відповідно до пункту 7 частини З статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також щодо застосування наслідків нікчемності цих правочинів, оформлене Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Камбіо Северин Ю.П. № 81 від 07.06.2018 р; зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT Банк Камбіо Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 22.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , за Договором від 15.09.2014р. на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ БАНК КАМБІО .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15 вересня 2014 року між ТОВ НТП Континент , як Позикодавцем, та позивачем, як Позичальником , було укладено договір про поворотну фінансову допомогу № 15 ФП/Л, на виконання якого 15.09.2014 Позикодавець перерахував на рахунок Позичальника НОМЕР_3, відкритий у ПАТ Банк Камбіо , грошові кошти в сумі 100 579, 23 грн., як фінансової допомоги, що підтверджується меморіальним ордером № 325_2615 від 15.09.2014.

Представник відповідача копію вказаної ухвали суду від 24 жовтня 2018 року отримав 02 листопада 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що діяв в межах повноважень визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також звернув увагу суду на те, що правочин щодо перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ "ДГРМЗ" на рахунок ОСОБА_1 є нікчемним в силу закону; незаконність перерахування грошових коштів підтверджується і тим, що операція була проведена під час дії Постанови Правління Національного банку України № 510/БТ від 19.08.2014 "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", якою було заборонено Банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки; позивач не є вкладником банку, оскільки станом на поточну дату рахунок та грошові кошти на рахунку ОСОБА_1 у ПАТ "Банк Камбіо" відсутні.

У письмових поясненнях Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що Уповноважена особа фонду діяла в межах повноважень визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З огляду на викладене вище та відсутність клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2014 року між ПАТ Банк Камбіо (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно Статуту Банку, нормативно-правових актів НБУ та інших актів законодавства України.

15 вересня 2014 року між ТОВ НТП Континент , як Позикодавцем , та позивачем, як Позичальником , було укладено договір про поворотну фінансову допомогу № 15 ФП/Л, на виконання якого 15.09.2014 Позикодавець перерахував на рахунок Позичальника НОМЕР_3, відкритий у ПАТ Банк Камбіо , грошові кошти в сумі 100 579, 23 грн., як фінансової допомоги, що підтверджується меморіальним ордером № 325_2615 від 15.09.2014.

Крім цього, 15 вересня 2014 року між ТОВ Донецький гірничо-рудний машинобудівельний завод , як Позикодавцем, та позивачем, як Позичальником , було укладено договір про поворотну фінансову допомогу № 15-09 ФП, на виконання якого 15.09.2014 Позикодавець перерахував на рахунок Позичальника НОМЕР_3, відкритий у ПАТ Банк Камбіо , грошові кошти в сумі 55 783, 31 грн., як фінансової допомоги, що підтверджується меморіальним ордером № 325 712 від 15.09.2014.

Відповідно до п. 2.1. Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок протягом одного робочого дня після надання всіх необхідних документів, передбачених відповідним нормативно-правовим документом Національного банку України з питань відкриття та режиму функціонування рахунків в національній та іноземній валюті в Україні та іншими нормативними актами Національного банку України.

Згідно п. 5.1.1. Договору Банк зобов`язується здійснювати обслуговування Клієнта при наявності належним чином оформлених розрахункових документів, поданих до Банку.

Як вбачається з матеріалів справи 15.09.2014 року на поточному рахунку Позивача знаходилися грошові кошти у розмірі 156 362,54 грн, що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_3 , яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" виконавчою дирекцією Фонду 02.03.2015 прийнято рішення № 46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно якого призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016.

У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду вищезазначеного рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку, Фонд розпочав виплати коштів вкладникам даного банку з 06.03.2015 року.

05 червня 2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду з заявою про включення його повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та надати Фонду відповідну додаткову інформацію про необхідність виплатити йому, як вкладнику ПАТ Банк Камбіо , гарантованої суми відшкодування коштів за Договором на відкриття та обслуговуванні поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті від 15.09.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 04/896 від 12 червня 2017 року виконуючим обов`язки Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо представнику Позивача за довіреністю було повідомлено про те, що 05.08.2016 року Уповноваженою особою Фонда надано додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників ПАТ Банк Камбіо , які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

Згодом позивачу стало відомо про отримання ТОВ Завод гірничорудного машинобудування (код ЄДРПОУ 34722868) від відповідача повідомлення про нікчемність правочину відповідно до якого юридичній особі повідомлено проте що правочин вчинений 15.09.2014 року щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ "БАНК КАМБІО" з рахунку ТОВ Завод гірничорудного машинобудування (код ЄДРПОУ 34722868) № НОМЕР_4 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 55 783, 31 грн. з призначенням платежу: Поворотня фінансова допомога згідно Договора № 15-09 ФП від 15.09.2014 року.

Крім цього, 25.06.2018 року Позивачем було отримано Повідомлення Уповноваженої особи Фонду вих. № 22/1045 від 14.06.18р. про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності правочину, згідно якого Позивача було повідомлено, що визнано нікчемним правочин, вчинений 15.09.2014р. щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ НТП Континент (код ЄДРПОУ 32144999) № НОМЕР_5 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) НОМЕР_3 в сумі 100 579, 23 грн. з призначенням платежу: Поворотня фінансова допомога згідно Договора № 15 ФП/1 від 15.09.2014 року.

Крім того, як вбачається з листа №34-036-19559 від 02.10.2019 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив Позивача про невключення рахунку Позивача до переліку рахунків, за якими вкалдники ПАТ Банк Камбіо мають право на відшкодування коштів, і відповідно, Фонд не має підстав щодо включення Позивача до Загального реєстру відшкодувань вкладникам, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та здійснити виплату.

Не погоджуючись з вказаним діями відповідача та вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23 лютого 2012 року №4452-VI (в редакції станом на момент виникнення правовідносин) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до підпункту 3 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

При цьому, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно частини 1 статті 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 статті 27 Закону №4452-VI визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

За приписами частини 2 статті 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У силу статті 44 Закону №4452, Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п`яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

У взаємозв`язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону №4452.

Так, Уповноважена особа фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Згідно з підпунктом 1 пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Положення №14), Уповноважена особа фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу IІІ Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою (надалі -Перелік), наведеною у додатку 5 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

У свою чергу, як було встановлено Судом, позивача не було включено Уповноваженою особою фонду до вказаного Переліку.

Водночас, частиною 2 статті 38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону №4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Таким чином, перелік законодавчо обумовлених підстав для не відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є вичерпним.

Судом встановлено, що Уповноваженою особою фонду було визнано нікчемною операцію 15.09.2014 року щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ НТП Континент (код ЄДРПОУ 32144999) № НОМЕР_5 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) НОМЕР_3 в сумі 100 579, 23 грн. з призначенням платежу: Поворотня фінансова допомога згідно Договора № 15 ФП/1 від 15.09.2014 року на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, а саме правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав якщо банк уклав правочин (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що правочин щодо перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ "ДГРМЗ" на рахунок ОСОБА_1 є нікчемним в силу закону; незаконність перерахування грошових коштів підтверджується і тим, що операція була проведена під час дії Постанови Правління Національного банку України № 510/БТ від 19.08.2014 "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", якою було заборонено Банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки та посилається на те, що позивач не є вкладником банку, оскільки на поточну дату рахунок та грошові кошти на рахунку ОСОБА_1 ,. у ПАТ "Банк Камбіо" відсутні.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч. 1-3 статті 61 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

З огляду на вищенаведені норми, положення Постанови Правління Національного банку України № 510/БТ від 19.08.2014 "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" є банківською таємницею, банк має вживати всіх передбачених заходів для її збереження, а коло осіб, яким можливе надання такої інформації, обмежене, і клієнти банку не входять до кола таких осіб. Тобто, вказана постанова стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Крім того, відповідач наголошує, що щодо перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ "ДГРМЗ" на рахунок ОСОБА_1 є нікчемним в силу закону, а саме п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452: правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав якщо банк уклав правочин (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Проте, будь-яких документальних доказів на підтвердження факту надання Банком, за результатами укладення Договору банківського рахунку з позивачем, переваг третім особам перед іншими кредиторами Банку в отриманні відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад законодавчо гарантовану суму коштів, відповідач всупереч вимог ч. 1 ст. 72, ч. 1 ст. 77 КАС України суду не подав та про причини відсутності таких не повідомив.

Відповідачем не надано до суду документальні докази, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними договору банківського вкладу (депозиту).

Суд вважає, що Уповноважена особа фонду, встановивши обставини, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону №4452, має право не включити фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами посилаючись на нікчемність договору (правочину). Натомість, вкладник, договір із яким Уповноважена особа вважає нікчемним, може захистити свої права, які випливають із договору банківського вкладу або із договору рахунка, шляхом пред`явлення позову про визнання протиправними дій Уповноваженої особи фонду, вчинених у зв`язку з визнанням відповідного правочину нікчемним.

У такому випадку висновок про визнання судом нікчемності правочину є правовою оцінкою, яка має бути викладена у мотивувальній частині судового рішення.

Такий же підхід до вирішення адміністративних спорів, пов`язаних із застосуванням наслідків нікчемності правочину, викладений у постанові Верховного Суду України від 19.08.2008 (реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 2182152)

Суд зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону №4452 Закону України перевірка правочинів банку і виданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15).

Суд звертає увагу на те, що наказом №81 від 07.06.2018 Уповноважена особа визнала нікчемною операцію з перерахування коштів на поточний рахунок позивача, оформленого повідомленням про нікчемність правочину та застосування наслідків правочину, що суперечить вимогам закону.

Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи фонду щодо проведення перевірки на наявність ознак, передбачених ст. 38 Закону №4452, саме операцій з перерахування коштів на поточний рахунок позивача, а також обґрунтованість висновку про нікчемність такої операції, суд виходить із наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону №4452 протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа фонду зобов`язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов`язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону №4452, є їх укладення або вчинення саме банком.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що операція по перерахуванню коштів на рахунок позивача від 15.09.2014 року в сумі 100 579,23 грн. на виконання договору про поворотну фінансову допомогу №15 ФП/Л, та щодо перерахування грошових коштів в розмірі 55 783,31 грн на виконання договору про поворотну фінансову допомогу №15-09 ФП не належить до правочинів та не підлягає перевірці на предмет нікчемності відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону.

Також, в матеріалах справи відсутні докази визнання зазначеного договору недійсним у встановленому законом порядку чи застосування наслідків нікчемності такого договору в судовому порядку.

Щодо посилання відповідача на те, позивач на момент звернення з позовом до суду не має статусу вкладника ПАТ "Банк Камбіо", оскільки правочин щодо перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 є нікчемним в силу закону, суд зазначає наступне.

Наявність зазначених коштів на поточному рахунку позивача не заперечується відповідачем та підтверджується випискою з ПАТ "Банк Камбіо" від 15.09.2014, отже на момент подання позову ОСОБА_1 мав статус вкладника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що підстави, з яких Уповноважена особа фонду не включила інформацію щодо позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими.

Оскільки, визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Камбіо щодо нікчемності правочинів по перерахуванню грошових коштів в рамках Договору про поворотну фінансову допомогу № 15 ФП/Л від 15 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ НТП Континент та ОСОБА_1 , а також Договору про поворотну фінансову допомогу № 15-09 ФП від 15 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ Донецький гірничо-рудний машинобудівельний завод та ОСОБА_1 ніяким чином не впливає на факт нікчемності правочину та на застосування наслідків правочину, тому вимоги позивача у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Банк Камбіо", якому необхідно здійснити виплату відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Тобто, в даному випадку, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 22.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , за Договором від 15.09.2014р. на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ БАНК КАМБІО .

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT Банк Камбіо Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 22.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , за Договором від 15.09.2014р. на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ БАНК КАМБІО .

3. У іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северина Юрія Петровича ( 01103, м.Київ, вулиця Драгомирова, 10/10, код ЄДРПОУ 21708016).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук