ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа №826/17230/18
адміністративне провадження №К/9901/21733/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/17230/18
за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северина Юрія Петровича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северина Ю.П.
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2019 року
(ухвалене у складі судді Федорчука А.Б.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (винесену у складі колегії суддів: головуючого судді - Ключкович В.Ю., суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.),
(прийняту у складі головуючого судді Чаку Є.В., суддів: Літвінової Н.М., Мєзєнцева Є.І.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT Банк Камбіо Северина Юрія Петровича щодо нікчемності правочинів по перерахуванню грошових коштів в рамках Договору про поворотну фінансову допомогу № 15 ФП/Л від 15 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ НТП Континент та ОСОБА_1 , а також Договору про поворотну фінансову допомогу № 15-09 ФП від 15 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ Донецький гірничо-рудний машинобудівельний завод та ОСОБА_1 , відповідно до пункту 7 частини З статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також щодо застосування наслідків нікчемності цих правочинів, оформлене Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Камбіо Северин Ю.П. № 81 від 07.06.2018 р;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT Банк Камбіо Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 22.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за Договором від 15.09.2014р. на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ БАНК КАМБІО .
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноваженою особою Фонду протиправно не включено позивачів до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 08 травня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT Банк Камбіо Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 22.11.1997 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за Договором від 15.09.2014р. на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_4 в ПАТ БАНК КАМБІО .
3. У іншій частині позову відмовити.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 10 липня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо нікчемності правочинів по перерахуванню грошових коштів в рамках Договору про поворотну фінансову допомогу № 15 ФП/Л від 15 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ "НТП Континент" та ОСОБА_1 , а також Договору про поворотну фінансову допомогу № 15-09 ФП від 15 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ "Донецький гірничо-рудний машинобудівельний завод" та позивачем, відповідно до пункту 7 частини З статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також щодо застосування наслідків нікчемності цих правочинів, оформлене Наказом № 81 від 07.06.2018 року скасувати, провадження в цій частині закрити.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2019 року залишити без змін.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо нікчемності правочинів по перерахуванню грошових коштів позивачу та закриваючи провадження в цій частині позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що така позовна вимога не підлягає судовому розгляду в будь-якій юстиції судової системи України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 01 серпня 2019 року до Верховного суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северина Ю.П.
У касаційній скарзі скаржник просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №826/17230/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачук А.І., Стеценко С.Г.
9. Ухвалою Верховного суду від 12 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Камбіо" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №826/11730/18.
10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 22.12.20р. № 2571/0/78-20, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачук А.І., Бучик А.Ю.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 15 вересня 2014 року між ПАТ Банк Камбіо (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_4 у національній валюті, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно Статуту Банку, нормативно-правових актів НБУ та інших актів законодавства України.
15 вересня 2014 року між ТОВ НТП Континент , як Позикодавцем , та позивачем, як Позичальником , було укладено договір про поворотну фінансову допомогу № 15 ФП/Л, на виконання якого 15.09.2014 Позикодавець перерахував на рахунок Позичальника НОМЕР_4 , відкритий у ПАТ Банк Камбіо , грошові кошти в сумі 100 579, 23 грн., як фінансової допомоги, що підтверджується меморіальним ордером № 325_2615 від 15.09.2014.
Крім цього, 15 вересня 2014 року між ТОВ Донецький гірничо-рудний машинобудівельний завод , як Позикодавцем, та позивачем, як Позичальником , було укладено договір про поворотну фінансову допомогу № 15-09 ФП, на виконання якого 15.09.2014 Позикодавець перерахував на рахунок Позичальника НОМЕР_4 , відкритий у ПАТ Банк Камбіо , грошові кошти в сумі 55 783, 31 грн., як фінансової допомоги, що підтверджується меморіальним ордером № 325 712 від 15.09.2014.
Відповідно до п. 2.1. Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок протягом одного робочого дня після надання всіх необхідних документів, передбачених відповідним нормативно-правовим документом Національного банку України з питань відкриття та режиму функціонування рахунків в національній та іноземній валюті в Україні та іншими нормативними актами Національного банку України.
Згідно п. 5.1.1. Договору Банк зобов`язується здійснювати обслуговування Клієнта при наявності належним чином оформлених розрахункових документів, поданих до Банку.
Як вбачається з матеріалів справи 15.09.2014 року на поточному рахунку Позивача знаходилися грошові кошти у розмірі 156 362,54 грн, що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_5 , яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" виконавчою дирекцією Фонду 02.03.2015 прийнято рішення № 46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно якого призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016.
У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду вищезазначеного рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку, Фонд розпочав виплати коштів вкладникам даного банку з 06.03.2015 року.
05 червня 2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду з заявою про включення його повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та надати Фонду відповідну додаткову інформацію про необхідність виплатити йому, як вкладнику ПАТ Банк Камбіо , гарантованої суми відшкодування коштів за Договором на відкриття та обслуговуванні поточного рахунку № НОМЕР_4 у національній валюті від 15.09.2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № 04/896 від 12 червня 2017 року виконуючим обов`язки Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо представнику Позивача за довіреністю було повідомлено про те, що 05.08.2016 року Уповноваженою особою Фонду надано додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників ПАТ Банк Камбіо , які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.
Згодом позивачу стало відомо про отримання ТОВ Завод гірничорудного машинобудування (код ЄДРПОУ 34722868) від відповідача повідомлення про нікчемність правочину відповідно до якого юридичній особі повідомлено проте що правочин вчинений 15.09.2014 року щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ "БАНК КАМБІО" з рахунку ТОВ Завод гірничорудного машинобудування (код ЄДРПОУ 34722868) № НОМЕР_6 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 55 783, 31 грн. з призначенням платежу: Поворотня фінансова допомога згідно Договора № 15-09 ФП від 15.09.2014 року.
Крім цього, 25.06.2018 року Позивачем було отримано Повідомлення Уповноваженої особи Фонду вих. № 22/1045 від 14.06.18р. про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності правочину, згідно якого Позивача було повідомлено, що визнано нікчемним правочин, вчинений 15.09.2014р. щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ НТП Континент (код ЄДРПОУ 32144999) № НОМЕР_7 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_4 в сумі 100 579, 23 грн. з призначенням платежу: Поворотня фінансова допомога згідно Договора № 15 ФП/1 від 15.09.2014 року.
Крім того, як вбачається з листа №34-036-19559 від 02.10.2019 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив Позивача про невключення рахунку Позивача до переліку рахунків, за якими вкалдники ПАТ Банк Камбіо мають право на відшкодування коштів, і відповідно, Фонд не має підстав щодо включення Позивача до Загального реєстру відшкодувань вкладникам, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та здійснити виплату.
Не погоджуючись з вказаним діями відповідача та вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
11. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI, не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
При цьому, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
Закон № 4452-VI визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, уповноважена особа Фонду не включила позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з визнанням вчинених на депозитному рахунку банківських операцій нікчемними в силу положень 38 Закону № 4452-VI.
Як було зазначено вище, у частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Законом України від 16.07.2015 № 629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон № 629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Дійсно, у зв`язку із зарахуванням коштів на поточний рахунок позивача у Фонду з`явились відповідні зобов`язання, що зумовило збільшення витрат держави в особі Фонду, пов`язаних з виведенням банку з ринку.
Водночас, збільшення витрат Фонду, пов`язаних з виведенням банку з ринку може мати негативні наслідки для вкладника у вигляді невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у разі якщо таке зарахування відбулось після віднесення банку до категорії проблемних, а операції, укладення (переоформлення договорів), що передували збільшенню таких витрат - вчинені (укладені) саме з порушенням закону.
Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (у тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
Разом з цим, Суд враховує, що дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України).
За загальним правилом, особа не може бути позбавлена права власності і права на вклад внаслідок внесення змін до закону. Разом з тим гарантії цього права, у тому числі обов`язок держави нести додаткову відповідальність через систему гарантування вкладів фізичних осіб, можуть зазнавати змін шляхом прийняття відповідних законів, у тому числі задля забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків.
У справі, яка розглядається, встановлено, що правочин пов`язаний з зарахуванням коштів на рахунок (депозит) позивача відкритий у ПАТ "Банк Камбіо" був вчинений до моменту віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії проблемних.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю із цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, а достатньо того, що закон не визначає ці дії як заборонені.
При цьому судами не здобуто, а відповідачем не надано доказів неправомірності чи нікчемності правочину, що спростовує доводи скаржника.
Окремо слід зауважити, що законодавство не обмежує клієнта банку у шляхах надходження коштів на відкритий у банківській установі рахунок, зокрема, про це свідчить стаття 1062 ЦК, відповідно до якої на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше, а також указана вище стаття 2 Закону № 4452-VI, де під вкладом розуміються кошти, які, зокрема, надійшли для вкладника.
Таким чином, надходження коштів на відкритий клієнтом рахунок у банку від іншої особи не може свідчити про нікчемність договору про відкриття такого рахунку.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 826/14382/17.
Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI Законом № 1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.
Щодо тверджень скаржника з приводу нікчемності правочину щодо зарахування на поточний рахунок позивача коштів від Товариством з обмеженою відповідальністю НТН Континент , колегія суддів вважає за необхідне також вказати наступне.
З огляду на приписи частини першої статті 38 згаданого Закону предметом перевірки уповноваженої особи Фонду має бути договір банківського вкладу, укладений між сторонами по справі.
Разом з тим відповідачем не надано та судами не здобуто доказів того, що цей договір містить умови, які передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачці переваг (пільг), прямо не встановлених для неї законодавством чи внутрішніми документами банку.
Що ж до переказу коштів на рахунок позивачки, то відповідно до пункту 1.24 частини першої статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Отже, здійснюючи переказ коштів, банк не вчиняв окремий правочин, оскільки не був ініціатором переказу коштів, а здійснював обслуговування банківського рахунку позивачки, відкритого відповідно до договору банківського рахунку 15.09.2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ Банк Камбіо .
Таку правову позицію було висловлено в постанові ВП Верховного суду 23 жовтня 2019 року у адміністративній справі № 823/5244/15.
З огляду на викладене, колегія суддів Верховного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині
визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у частині не включення ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначення сум, що підлягають відшкодуванню.
З приводу позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" про визнання правочинів нікчемними, варто зазначити наступне.
Так, згідно із частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління Банку.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа № 910/12294/16) та 16 травня 2018 року (справа № 910/24198/16).
Оскільки вказані рішення є внутрішніми документами Банку, які прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління Банку, не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), жодні права яких не можуть порушуватися внаслідок прийняття цих рішень у формі наказу. Тобто права позивачів у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішніх документів Банку, сфера застосування яких обмежується внутрішніми відносинами Банку як юридичної особи.
Отже, встановлена правова природа згаданих рішень унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання їх протиправними і скасування, а тому позовні вимоги в цій частині не можуть розглядатися в судах (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських), про що і було зазначено судом апеляційної інстанції у власному рішенні.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
14. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
15. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
16. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Северина Юрія Петровича залишити без задоволення.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 826/17230/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді А. Ю. Бучик
А. І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2020 |
Оприлюднено | 28.12.2020 |
Номер документу | 93791876 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стрелець Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні