Постанова

від 14.05.2019 по справі 280/4948/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

14 травня 2019 року

м. Дніпро

справа № 280/4948/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Головко О.В. (доповідач),

                               суддів:  Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,     

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (суддя Татаринов Д.В., повний текст рішення складено 01.02.2019) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ ХХІ»

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

          До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ ХХІ», в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01 жовтня 2018 року № 935989/34373255 та  зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ ХХІ» від 05 вересня 2018 року № 1.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ  ХХІ» та Публічним акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз»  укладено договір від 01.08.2017 № КГНГ 1/1-2-17/47 про обслуговування та технічну підтримку обладнання.

На виконання умов вказаного договору в травні-липні 2018 року позивачем проведено сервісне обслуговування ряду об'єктів ПАТ «Концерн «Галнафтогаз», про що складено акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг  № 50 від 05.09.2018. Вартість виконаних робіт склала 363410,00 грн.

TOB «СПЕЦБУДМОНТАЖ  ХХІ» складено податкову накладну  № 1 від 05.09.2018, яку 27 вересня 2018 року надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте реєстрацію податкової накладної було зупинено відповідно до квитанції від 27.09.2018 з посиланням на пункт  201.16  статті  201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6. пункту 1. «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник « 0»= 0284084035712433355893963960771070913091, «Р»=448096.78.

На підтвердження здійснення господарської операції за податковою накладною № 1 від 05.09.2018 позивачем 27 вересня 2018 року до податкового органу направлено повідомлення № 4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції з копіями документів та поясненнями.

Разом з тим,  комісією ДФС України прийнято рішення від 01.10.2018 № 935989/34373255 про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної з підстав «Ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, якою визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);  добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України  на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №  117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Також пунктом 13 вказано Порядку встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

на час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, який погоджено з Міністерством фінансів України. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Пунктом 1.6 вказаного листа визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди в супереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та  абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, вказаним пунктом визначено різні критерії ризиковості платника податків, проте з рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не можливо встановити що саме стало підставою для такого зупинення та унеможливлює з боку позивача самостійно визначити обсяг та перелік необхідних документів, а тому дане рішення не відповідає критерію правової визначеності. Натомість апелянтом не заперечується, що позивачем  надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2019 року, справа № 826/10649/17, виклав правову позицію, яка є обов'язковою для в силу приписів ст. 242 КАС України, вказавши, що  можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, яке стало наслідком попередньо прийнятого необґрунтованого рішення про її зупинення, носить протиправний характер та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, та ухвалив судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

                              Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

                              Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року в адміністративній справі № 280/4948/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 14 травня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

                    Повна постанова складена 14 травня 2019 року.

Головуючий - суддя                                                                      О.В. Головко

                               суддя                                                                      Т.І. Ясенова

                               суддя                                                                      А.В. Суховаров