Постанова

від 08.05.2019 по справі 0940/20/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року

Львів

№ 857/2049/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (суддя - Главач І.А., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту - не вказана),

в адміністративній справі №0940/20/19 за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області,

про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій,

встановив:

У січні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області, в якому просила: 1) визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; 2) зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з дати подання заяви 27.04.2018 р..

Відповідач Надвірнянське ОУПФ України Івано-Франківської області позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним рішення Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області щодо відмови у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Надвірнянське ОУПФ України Івано-Франківської області перевести пенсію ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 27.04.2018 року.

З цим рішенням суду першої інстанції від 30.01.2019 року не погодився відповідач Надвірнянське ОУПФ України Івано-Франківської області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком при загальному стажі 38 р. 10 міс. 25 днів, з них 12 р. 21 день на державній службі. Вказує апелянт, що категорії державних службовців, перелік посад і органів, в яких працюють державні службовці, визначені ст.25 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній станом на 01.01.1994р.), куди не віднесені робота в Агропромбанку та Держбанку. Таким чином, на думку апелянта, відсутні підстави зараховувати до стажу роботи державного службовця періоди роботи позивача у вказаних установах. Також, апелянт вважає безпідставним стягнення судових витрат на користь позивача.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 30.01.2019 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач ОСОБА_1 подала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області, просить залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а оскаржене рішення суду - без мін.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком при загальному стажі роботи 38 років 10 місяців 25 днів.

27.04.2018 року позивач звернулася до відповідача Надвірнянського ОУПФ з заявою щодо переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом від 02.07.2018 року №3238/03 відповідач відмовив позивачу в переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з відсутністю спеціального стажу роботи. Так, за наявними документами до стажу державної служби ОСОБА_1 зараховано період роботи в Надвірнянській райдержадміністрації з 02.12.2002 р. по 29.12.2014 р., що становить 12 років та 21 день і є недостатнім для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 13).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 р., яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 р..

Відповідно до пункту 2 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень, визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 р. передбачено, що на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 р. (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу»: - займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; - мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, право на одержання пенсії державних службовців мають чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, такого віку: 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955р. по 31 грудня 1955р..

До двадцятирічного стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, зараховується час роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців відповідно достатті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців.

Статтею 25 Закону №3723 визначено сім категорій посад державних службовців, які вони могли обіймати у відповідних державних органах, та передбачено, що віднесення існуючих на той час посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців провадиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом. Відповідно до цієї статті до шостої категорії посад державних службовців віднесено посади спеціалістів управлінь обласних державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади.

Разом з тим, стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначається не лише ст.25 Закону України «Про державну службу», але й актами Кабінету Міністрів України.

Судом першої інстанції також вірно враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМ України від 03.05.1994 р. №283 (чинного на момент перебування на державній службі позивача та на час її припинення), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Згідно з абзацом чотирнадцятим Додатку до вказаного Порядку №283, у Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби входять: Держбанк СРСР, Зовнішекономбанк СРСР, Будбанк СРСР, Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, їх республіканські банки (контори), крайові, обласні (міські) управління, а також міські і районні відділення.

З матеріалів справи, зокрема, змісту листа Надвірнянського ОУПФ №3238/03 від 02.07.2018р. видно, що до стажу державної служби позивача ОСОБА_1 зараховано період роботи в Надвірнянській райдержадміністрації з 02.12.2002 р. по 29.12.2014 р., що становить 12 років та 21 день.

Разом з тим, спірним періодом, який не зараховано відповідачем до стажу державної служби є період роботи позивача з 16.08.1978 р. по 01.12.1990 р. у Надвірнянському відділенні Держбанку СРСР та Надвірнянському відділенні Агропромбанку СРСР.

З цього приводу, судом першої інстанції вірно встановлено та враховано, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 , позивач в період з 16.08.1978 р. по 01.12.1990 р. працювала у Надвірнянському відділенні Держбанку СРСР та Надвірнянському відділенні Агропромбанку СРСР (а.с. 14-18).

Зокрема, з 16.08.1978 р. позивач працювала на посаді бухгалтера, а з 02.04.1987 р. переведена на посаду старшого бухгалтера Надвірнянського відділення Держбанку СРСР, з 04.01.1988 р. позивач призначена на посаду начальника відділу касових операцій, з 08.08.1988 р. працювала на посаді старшого бухгалтера, з 01.01.1989 р. позивач призначена на посаду економіста, з 01.01.1989 р. призначена на посаду старшого економіста, з 01.01.1990 р. призначена на посаду економіста І категорії Надвірнянського відділення Агропромбанку СРСР. Надалі, з 01.12.1990 року позивач працювала на посаді економіста І категорії Надвірнянського відділення Республіканського акціонерного комерційного банку, з 04.01.1997 р. позивач переведена на посаду бухгалтера першої категорії, з 01.02.1999 р. переведена на посаду старшого бухгалтера, а з 15.05.2000 р. до 27.09.2001 р. позивач працювала на посаді старшого бухгалтера відділу обліку банківських операцій.

Також, відповідно до довідки Надвірнянської РДА Івано-Франківської області від 11.04.2018р. №25/06-32 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), позивачу ОСОБА_1 встановлена надбавка за вислугу років у розмірі 50% за стаж державної служби 23 роки 5 місяців 4 днів, оскільки до даного стажу державної служби зараховано періоди роботи у Надвірнянському відділенні Держбанку СРСР та Надвірнянському відділенні Агропромбанку СРСР.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, який не спростовано доводами апеляційної скарги, що періоди роботи позивача з 16.08.1978 р. по 01.12.1990 р. на вказаних посадах у Надвірнянському відділенні Держбанку СРСР та Надвірнянському відділенні Агропромбанку СРСР підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Таким чином, позивач, з урахуванням спірного періоду, має стаж роботи на посадах державної служби більше 20 років, тому, відповідно до п.12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону №889-VIII, має право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, з дня подання заяви - 27.04.2018 р..

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Згідно п.3 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, серед інших, справи, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Також, статтею 263 КАС України визначено, що справою незначної складності являється, зокрема, справа щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет спору, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року в адміністративній справі №0940/20/19 за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом строку визначеного статтею 329 КАС України.

Головуючий:

В. В. Гуляк

Судді:

Л. Я. Гудим

Р. Й. Коваль

Повний текст постанови складено 14.05.2019 року