Рішення

від 17.04.2019 по справі 308/9224/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/9224/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особi:

суддi - Бедьо В.І.

з участю секретаря судового засідання - Пазяк С.М.

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в м. Ужгороді спpаву за позовом ПАТ Івано-Франківськцемент в особі філії Термінал ПАТ Івано-Франківськцемент до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ Івано-Франківськцемент від імені філії Термінал ПАТ Івано-Франківськцемент звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 з даним позовом, в якому ставить вимогу про стягнення з відповідача на його користь 23 660 , 40 грн. боргу та сплачений позивачем судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог покладено наступне.

Відповідно до п.1.1. Договору № 29 про продаж продукції від 02.06.2014 року філія Термінал ПАТ Івано-Франківськцемент зобов'язалася виготовити та систематично постачати та передавати у власність ОСОБА_4 товарний бетон, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей товар.

Ціни на товарний бетон сторони погодили в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору № 29 про продаж продукції від 02.06.2014 року.

Відповідно до вимог даного договору відповідачу було відвантажено продукцію (товарний бетон) на загальну суму 73 662,56 грн. що підтверджується видатковими накладними.

Позивач зазначає, що відвантажений товар був оплачений відповідачем частково в сумі 50 002 грн. 25 коп., що підтверджується квитанціями та платіжними дорученнями.

Таким чином на день підготовки даної позовної заяви до суду сума боргу відповідача становить 73 662,56 грн. - 50 002 грн. 25 коп. = 23 660 грн.

З метою врегулювання ситуації позивачем була направлена відповідачу претензія вимога з вимогою перерахувати заборгованість на розрахунковий рахунок позивача, однак відповіді на та таку не отримали, що й слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 10.10.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову та просив задовольнити з підстав, викладених у змісті позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з тих підстав,викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема тому, що відповідач повністю розрахувався за отриману ним продукцію і не має боргу перед позивачем.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.1.1. Договору № 29 про продаж продукції від 02.06.2014 року філія Термінал ПАТ Івано-Франківськцемент зобов'язалася виготовити та систематично постачати та передавати у власність ОСОБА_4 товарний бетон в асортименті, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей товар ( а.с. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_4 не було сплачено коштів за весь поставлений товар по Договору відповідно до видаткових накладних №РН-3003213 від 20.09.2014 року, №РН-3003214 від 20.09.2014 року, №РН-3003215 від 20.09.2014 року, №РН-3003216 від 20.09.2014 року, №РН-3003217 від 20.09.2014 року, №РН-3003218 від 20.09.2014 року (а.с. 8-17), хоча продукцію, передбачену Договором, нею було отримано.

Відтак згідно доданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ( а .с . 5) відвантажений товар був оплачений відповідачем частково, а саме в сумі 50 002 грн. 25 коп, що підтверджує квитанціями та платіжними дорученнями.

Таким чином на день станом на час розгляду даної справи сума боргу відповідача становить 73 662,56 грн. - 50 002 грн. 25 коп. =23 660 грн.

Зі змісту позовної заяви слідує, що з метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем була направлена відповідачу претензія вимога з вимогою перерахувати заборгованість на розрахунковий рахунок позивача, однак відповіді на та таку не отримали, що й слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

А відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Враховуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Натомість всупереч вказаним вище нормам закону стороною відповідача не додано жодних доказів того, що ним виконані договірні зобов'язання та сплачено повністю кошти за отриману ним продукцію.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, тобто з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

На підставі ст. ст. 11, 526, 530, 549, 610-612, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, іпн: НОМЕР_1) на користь ПАТ Івано-Франківськцемент ( 77422, с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 00292988) в особі філії Термінал ПАТ Івано-Франківськцемент (89421, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, 14, код ЄДРПОУ 36542112) 23 660 ( двадцять три тисячі шістсот шістдесят) гривень боргу та 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) - сплаченого позивачем судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.І.Бедьо