Рішення

від 13.05.2019 по справі 400/187/19

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 400/187/19

Провадження № 2/400/168/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від імені якого діє Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з позовом до суду, мотивуючи тим, що 20.09.2012 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту. Відповідач не виконує покладені на неї договором зобов'язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом. Внаслідок чого утворилася заборгованість по кредитному договору в сумі 11499 грн. 79 коп., в зв'язку з чим представник позивача змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та сплаченого судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 20.09.2012 року між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання Анкети-заяви, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.7-8).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором відповідача станом на 31.12.2018 року становить 11499 грн. 79 коп., яка складається з: 1941 грн. 37 коп. - заборгованість за кредитом; 7434 грн. 62 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1100 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. штрафу (фіксована частина); 523 грн. 80 коп. штрафу (процентна складова) (а.с.5-6).

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Отже, Банком визначено порядок надання банківських послуг викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, що передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій формі.

Витяг з з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна та витяг Умов та правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем, не підтверджують, факт того, що між сторонами досягнуто згоди щодо збільшення розміру процентів за користування кредитом на умовах визначених цими банківськими документами.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З банківського розрахунку заборгованості вбачається, що з 01.09.2014 року відсоткова ставка за користування кредитом ОСОБА_2 збільшена до 34,80 %, а з 01.04.2015 року збільшена до 43,20% (а.с.5-6).

Проте, анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг підписана 20.09.2012 року ОСОБА_2, не містить її письмової згоди на підвищення Банком в односторонньому порядку відсоткової ставки, тобто не містить ознак узгодження з позичальником в письмовій формі умов підвищення розміру відсотків за користування кредитом.

Відомості про можливі розміри підвищення відсоткової ставки відсутні також і в Умовах та Правил надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи.

Отже, відсутні докази згоди відповідача на підвищення відсоткової ставки та належного повідомлення позичальника про її підвищення в односторонньому порядку.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2, як споживач банківських послуг надаючи письмову згоду на укладення кредитного договору, погодилася на сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, то саме вказана відсоткова ставка має враховуватися Банком при нарахуванні відсотків за користування кредитом.

Також, суд зазначає, що проценти нараховано позивачем станом на 31.12.2018 року, разом з тим, інформації щодо терміну дії кредитної картки на запит суду надано не було. Крім того, відповідач виконувала умови кредитного договору та сплачувала кошти на погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості наданого позивачем, зокрема, останнє внесення коштів відповідачем відбулось 27.03.2017 року. Іншого розрахунку заборгованості за кредитним договором з урахуванням строку виконання кредитного договору - кінцевого терміну дії кредитної картки та виходячи з процентної ставки 30,00% банк до суду не надав, сам суд зробити такий розрахунок не може. За таких обставин суд вважає, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказівщодо заявленої позивачем заборгованості позичальника за процентами.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по кредитному договору в сумі 1941 грн. 37 коп. (одержаних кредитних коштів) та відсотки за користування кредитом в сумі 62 грн. 59 коп. (за період з 20.09.2012 року по 29.08.2014 року включно, тобто за період виникнення несплати до змінення процентної ставки, в якому відсоткова ставка банком нараховувалась в обумовленому сторонами розмірі, а саме із розрахунку 30,00 % на рік).

Що стосується заборгованості за пенею і комісією та штрафу (процентна складова), то вони не підлягають стягненню,виходячи з наступного.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору між сторонами погоджено два види забезпечення виконання зобов'язань: у вигляді сплати пені та штрафу, який визначений у фіксованій грошовій сумі (500грн.), плюс в процентному відношенні (5% від суми заборгованості).

Тобто, за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому з урахуванням вищевикладеного, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Заяв щодо застосування строків позовної давності від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору в сумі 1941 грн. 37 коп. (одержаних кредитних коштів) та відсотки за користування кредитом в сумі 62 грн. 59 коп. (із розрахунку 30,00 % на рік), та штрафу (фіксована складова) в сумі 500 грн. 00 коп., що відповідає узгодженим сторонами умовам кредитного договору, викладеним у заяві-анкеті (а.с.7-8) та вимогам ст.ст. 1049, 1054, 1056-1 ЦК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", суд вважає за необхідне покласти на відповідача частину витрат позивача на сплату судового збору пропорційно до задоволених вимог - в сумі 418 грн. 20 коп.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст.525, 526, 530, 536, 550, 611, 625, 1048, 1049, 1050,1054 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст. 141,263,264,265,268 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Братське Петрівського району Кіровоградської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК заборгованість по кредитному договору в сумі 1941 грн. 37 коп., відсотки за користування кредитом в сумі 62 грн. 59 коп. та штраф (фіксована складова) в сумі 500 грн. 00 коп., а всього в сумі 2503 грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Братське Петрівського району Кіровоградської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК у відшкодування понесених судових витрат 418 грн. 20 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 13 травня 2019 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного суду С. Колесник