Постанова

від 07.05.2019 по справі 383/1409/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2019 року м. Кропивницький

справа № 383/1409/18

провадження № 22-ц/4809/819/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л. В.,

суддів Авраменко Т. М., Черненка В. В.

секретар Лазаренко - Шаповалова В. В.

учасники справи :

позивач – ОСОБА_2 ,

представник позивача за довіреністю - адвокат Звіздун Анатолій Михайлович,

відповідач - Федіївська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2019 року у складі судді Адаменко І. М. у справі за позовом ОСОБА_2 до Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 17,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що належала матері на підставі державного акта на право приватної власності на землю, виданого 05 вересня 2000 року Федіївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області. Вона прийняла спадщину після смерті матері за законом, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не може, оскільки в державному акті на право приватної власності на землю допущено орфографічну помилку в написанні прізвища спадкодавця, а саме зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 » та зроблено виправлення, застережене підписом та печаткою. З цих підстав постановою державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 Сибірцевої О.В. від 09 жовтня 2018 року, відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку. Просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 17,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2-3).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права спадкоємця на спадкове майно, адже у випадку наявності помилок у написанні прізвища спадкодавця у державному акті на право приватної власності на землю, належним способом захисту є встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа, а не визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування (а.с. 103-106).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що судом не враховано положення п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, відповідно до якого виправлення в державному акті не допускаються. Запропонований в рішенні суду спосіб захисту шляхом встановлення юридичного факту належності саме таким чином оформленого державного акту, в якому міститься виправлення, відсутня дата внесення застереження та печатка не відповідає печатці, якою засвідчено підпис особи, яка видала державний акт, не дасть можливості нотаріусу видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки відповідно до ч.3 ст.37 Закону України «Про нотаріат» та п.2 глави 8 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року нотаріусу заборонено для вчинення нотаріальних дій приймати документи, які не відповідають вимогам законодавства. Іншого способу, як звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкову земельну ділянку, немає (а.с. 111-114).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження, 15 квітня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 07 травня 2019 року (а.с. 126, 131).

Федіївська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою отримала, проте не скористалась правом подати відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача - адвокат Звіздун А.М. підтримав доводи апеляційної скарги і просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, повідомлений належним чином про дату час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подав (а.с. 138 ).

Відповідно до ч. 2 ст.372 ЦПК України неявка представника відповідача не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За вимогами пунктів 3, 4 ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4, 30). Згідно матеріалів спадкової справи, заведеної до майна померлої, після її смерті відкрилася спадщина на Ѕ частку житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0798 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за цією ж адресою, а також, зокрема на земельну ділянку площею 17, 69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану на території Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

У встановлений законом строк до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2 з заявою від 26 березня 2018 року про прийняття спадщини за законом після смерті матері, з наданням документів, які підтверджують, що вона є рідною донькою померлої (29-30,37).

За її заявою Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1 заведено спадкову справу № 158/2018 (а.с.26,41).

09 жовтня 2018 року державним нотаріусом Кіропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 видано ОСОБА_2 . свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано в реєстрі за № 4-590, № 4-591, № 4-592. Спадщина складається з 1/2 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд та Ѕ частки земельної ділянки площею 0,0798 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , простих іменних бездокументарних акцій ( а.с.65,66,67,68,69).

Постановою державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 Сибірцевої О.В. від 09 жовтня 2018 року, відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 17,69 гектарів, що знаходиться на території Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

У постанові зазначено, що для підтвердження належності земельної ділянки спадкодавцю, надано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 05 вересня 2000 року Федіївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області. У вказаному державному акті виявлено орфографічну помилку в написанні прізвища спадкодавця, а саме: « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 » та зроблено виправлення, застережене підписом та печаткою. Разом тим, відомості про власника земельної ділянки, а саме прізвище, ім?я, по батькові « ОСОБА_3 » у Державному земельному кадастрі зазначені вірно, що підтверджується витягом № НВ-35006026362018 від 11 вересня 2018 року.

З урахуванням положень пункту 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43, про те, що усі записи в державному акті мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачці відмовлено (а.с.76).

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, так як у випадку наявності помилок у написанні прізвища спадкодавця у державному акті на право приватної власності на землю, належним способом захисту позивача є встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такий висновок не відповідає обставинам справи, до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного нрава, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що у державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 05 вересня 2000 року Федіївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області зазначено, що державний акт видано громадянину України ОСОБА_3 . У прізвищі мається закреслення букви «е» після букви «з» та виправлення на букву «є», мається напис кульковою ручкою «виправленому вірити» та запис «Сільський голова - ОСОБА_4, печатка Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.5).

Як роз?яснено у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України в № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої,

зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові,

прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у

свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту

належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки

у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові

зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати

докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що

організація, яка видала документ, не має можливості внести до

нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не

застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином

не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок

тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є

підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який

йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Суд вказаних роз?яснень не врахував та не дав належну правову оцінку тій обставині, що відповідно до п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку виправлення в такому документі не допускаються, отже такий порядок як встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, не може бути застосований .

Пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Як роз?яснено у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позового провадження.

Після відмови нотаріуса фактично єдиний шлях оформлення спадкових прав - звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування. А постанова нотаріуса про відмову є юридичною підставою для такого звернення до суду.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_2 просила визнання права власності в порядку спадкування у зв'язку з відмовою нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину. Тому, позивачем обрано належний спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який є найбільш ефективним у спірних правовідносинах.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку№ НВ-35006026362018 від 11 вересня 2018 року підтверджується, що державна реєстрація земельної ділянки площею 17,6900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Федіївської сільської рали Бобринецького району

Кіровоградської області, відбулась 15 червня 2009 року. Підставою державної реєстрації земельної ділянки є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 17 грудня 2008 року.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 , вказано відомості про те, що право власності на вказану земельну ділянку належить ОСОБА_3 , земельна ділянка перебуває в оренді ПСП «ВЕЛЕС», дата державної реєстрації речового права - 19 грудня 2017 року. (а.с.73-75).

Отже підтверджується, що спадкодавцю належала на час смерті вказана земельна ділянка, а позивач, як спадкоємиця першої черги за законом має право на спадкування цієї земельної ділянки після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, то відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.3, п.4 ст.376 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 268, п. 2 ч.1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2019 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН - НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 17,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Федіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 14 травня 2019 року.

Головуюча суддя Л. В. Суровицька

Судді Т. М. Авраменко

В. В. Черненко