Рішення

від 06.05.2019 по справі 915/967/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року Справа № 915/967/18

м.Миколаїв

За позовом: Міністерства оборони України

(03168, м.Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод»,

(54002, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, код ЄДРПОУ 14312980),

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М.

Представники:

від позивача: Саламатін О.В., дов. № 220/449/-д від 20.12.2017р.

від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: зобов'язання повернути робочу конструкторську документацію.

Міністерство оборони України звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» про визнання поточних грошових вимог в сумі 215391402,51 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів, а також про зобов'язання ПАТ «ЧСЗ» повернути Міністерству оборони України робочу конструкторську документацію у кількості 2166 документів на загальну суму 28 856 230,89 грн., яка є власністю Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 10.09.2018 відкрито провадження в даній справі та призначено підготовче засідання на 25.09.2018р.

Ухвалою суду від 25.09.2018р. підготовче засідання було відкладено на 02.10.2018р.

Ухвалою суду від 02.10.2019р. позовні вимоги були роз'єднані, виділені: 1) в самостійне провадження позовну вимогу Міністерства оборони України про зобов'язання ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» повернути Міністерству оборони України робочу конструкторську документацію у кількості 2166 документів на загальну суму 28 856 230,89 грн., яка є власністю Міністерства оборони України для розгляду в межах справи №915/967/18; 2) вимогу Міністерства оборони України про визнання поточних грошових вимог в сумі 215391402,51 та включення їх до реєстру вимог кредиторів - для її подальшого розгляду в межах справи №915/86/14 про банкрутство ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».

В подальшому розгляд справи №915/967/18 здійснювався судом з урахуванням такого роз'єднання.

Окрім цього, ухвалою суду від 02.10.2019р. було запропоновано позивачу у строк до 09.10.2018р. надати суду: докази на підтвердження фактичної передачі відповідачу робочої конструкторської документації у кількості 2166 документів на загальну суму 28856230,89 грн., докази на підтвердження визначеної вартості спірної документації; відомості щодо погоджених сторонами строків повернення переданої робочої документації та докази звернення до відповідача з вимогою про повернення спірної документації

10.10.2019р. відповідач надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вимоги позивача не підтверджені жодними доказами, не обґрунтовано право позивача звертатись до суду з таким позовом, не конкретизована інформація щодо переліку документів, які підлягають поверненню. З наявного у відповідача листа ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» від 02.10.2018р. №543/696 вбачається, що вся проектна документація, передана до ПАТ «ЧСЗ», розроблена ДП «ДПЦК», Міністерством оборони України не оплачена, тому є власністю ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування».

Розгляд справи неодноразово відкладався. В судовому засіданні 10.10.2018р. оголошено перерву до 06.11.2018р., запропоновано сторонам спільно перевірити фактичну наявність усіх переданих Публічному акціонерному товариству «Чорноморський суднобудівний завод» документів, розроблених ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» на замовлення Міністерства оборони України. Акт перевірки у строк до 05.11.2018р. надати до суду.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду №304 від 29.10.2018р. та згідно з результатами автоматизованого розподілу Автоматизованої системи документообігу господарського суду справу №915/967/18 було передано судді Ткаченко О.В. для розгляду та вирішення по суті.

Ухвалою суду від 31.10.2018р. справу було прийнято суддею Ткаченко О.В. за правилами загального підготовчого провадження, розгляд справи розпочато заново, підготовче засідання призначене на 04.12.2018р.

Ухвалою суду від 04.12.2018р. строк підготовчого провадження був продовжений підготовче засідання відкладено на 22.01.2019р.

22.01.2019р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він наполягає на тому, що у відповідача виник обов'язок повернути позивачу робочу конструкторську документацію, у зв'язку з тим, що останній є власником цієї документації, та після визнання боржника банкрутом і відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, останній зобов'язаний повернути Міністерству оборони України передану за умовами державного контракту з державного оборонного замовлення №247/1/09/45 від 17.12.2009р. робочу конструкторську документацію.

В судовому засіданні 22.01.2019р. у відповідності до приписів ст. 183 ГПК України оголошувалась перерва до 30.01.2019р.

25.01.2019р. від позивача до суду на виконання ухвали суду від 04.12.2018р. надійшло клопотання з доданими копіями актів приймання-передачі комплекту робочої конструкторської документації.

29.01.2019р. від Державного підприємства "Дослідно-проектний центр кораблебудування" до суду надійшов лист-пояснення щодо розробки, виготовлення та передачі робочої конструкторської документації згідно з умовами контракту від 23.11.2006р. №251/2/06-1.

30.01.2019р. від позивача до суду надійшла заява про зміну підстав позову, в якій він зазначає, що позиція Міноборони щодо сформульованих позовних вимог сформована з урахуванням того факту, що зобов'язання на виконання якого передавалася вказана документація відповідачем не виконується, а сам відповідач перебуває в процесі ліквідації. Позивач є власником переданої робочої конструкторської документації, ним не вчинялися дії відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України щодо припинення права власності, а у відповідача не виникло право власності на вказане майно. Після передачі Міністерством оборони України відповідачу робочої конструкторської документації у останнього виник обов'язок повернення майна власнику на його вимогу. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Позивач також зазначає, що на підставі постанови суду від 03.07.2018р. відповідача визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідпроцедуру та завершено господарську діяльність банкрута. тому позивач вважає, що дія державного контракту №247/1/09/45 від 17.12.2009р., на підставі якого відповідачу була передана робоча конструкторська документація припинена з 03.07.2018р.

У зв'язку зі зміною позивачем підстав позову у останній процесуальний день строку підготовчого провадження, ухвалою суду від 30.01.2019р. строк підготовчого провадження був продовжений, підготовче засідання відкладено на 14.02.2019р., надано відповідачу можливість надати суду та позивачу відповідь на відзив з урахуванням зміни підстав позову.

Судове засідання, призначене на 14.02.2019р. не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (хворобою) судді Ткаченко О.В., про що учасники справи були належним чином повідомлені та ухвалою суду від 18.02.2019р. судове засідання було призначене на 28.02.2019р.

Ухвалою суду від 28.02.2019р. підготовче провадження у справі було закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті на 29.03.2019р.

Судове засідання, призначене на 29.03.2019р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко О.В. у відпустці, про що учасники справи були належним чином повідомлені та ухвалою суду від 03.04.2019р. судове засідання було призначене на 22.04.2019р.

В судовому засіданні 22.04.2019р. оголошувалась перерва до 06.05.2019р.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Під час розгляду справи позивач підтримав позовну заяву, просить суд її задовольнити з підстав, вказаних у позові з урахуванням відповідних змін.

За наслідками проведеного судового засідання 06.05.2019р., у відповідності до приписів ст.240 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення присутніх представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

17 грудня 2009 року за №247/1/09/45 між Міністерством оборони України, як замовником, та Державною акціонерною холдинговою компанією «Чорноморський суднобудівний завод» (правонаступник - ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод»), як виконавцем, був укладений державний контракт з державного оборонного замовлення (за кошти Державного бюджету України), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався в інтересах замовника побудувати серію з чотирьох кораблів класу «Корвет» проекту 58250, здійснити їх випробування за погодженими програмами випробувань та здати кораблі замовнику у повній готовності та комплектності, а замовник зобов'язався своєчасно прийняти від виконавця завершене будівництво кораблів та своєчасно оплатити всі роботи на умовах цього контракту (п.п.1.1, 1.2).

Додатковою угодою №1.5.7 від 19.12.2017р. до Контракту його учасниками були погоджені наступні строки побудови та здачі кораблів Замовнику: головний корабель №01701 до 31.12.2022р.; перший серійний корабель №01702 до 31.12.2024р.; другий серійний корабель №01703 до 31.12.2026р.; третій серійний корабель №01704 до 31.12.2018р.

На виконання умов державного контракту (пункт 5.3) Міністерством оборони України надавалась попередня оплата робіт та попередня оплата для закупівлі обладнання для корабля.

Крім того, Міністерство оборони через Державне підприємство "Дослідно-проектний центр кораблебудування" передано до ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" робочу конструкторську документацію у кількості 2166 документів на загальну суму 28856230,89 грн. Розробка зазначеної документації здійснювалась за кошти Міноборони і вона також є власністю держави в особі Міністерства оборони України.

Позивач зазначає, що вказана документація, а саме 2166 документів на загальну суму 28856230,89 грн., була повністю оплачена та є власністю Міністерства оборони України.

Позиція Міністерства оборони України, щодо заявлених позовних вимог з урахуванням зміни підстав позову, сформована з урахуванням того факту, що зобов'язання на виконання якого передавалася вказана документація відповідачем не виконується, а сам відповідач перебуває в процесі ліквідації.

При цьому, позивач зазначає, що у відповідача виник обов'язок щодо повернення Міністерству оборони України його документації з огляду на таке.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підстави припинення права власності наведені в статті 346 Цивільного кодексу України, жодної з дій (правочинів) наведених в даній статті Міністерством оборони України не вчинялося, відповідно після передачі документації, а саме 2166 документів на загальну суму 28856230,89 грн., відповідачу, у Міністерства оборони України не припинилося, а у відповідача не виникло право власності на вказане майно.

Частиною 4 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є інші юридичні факти.

В даному випадку після передачі Міністерством оборони України відповідачу документації, а саме 2166 документів на загальну суму 28856230,89 грн., у останнього, виник обов'язок повернення майна власнику на його вимогу.

При цьому, частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною 2 статті 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

При цьому, частиною 2 статті 5 ГПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Приписами ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, визначено, що особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Так, постановою Господарського суду Миколаївської області від 03 липня 2018 року у справі №915/86/14 Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та завершено господарську діяльність банкрута. Тобто, фактично дія державного контракту №247/1/09/45 від 17.12.2009р., на підставі пункту 2.6. передано до відповідача робочу конструкторську документацію (РКД) корабля проекту 58250, з 03 липня 2018 року припинена.

При цьому, частиною першою статті 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно повернення позивачу робочої конструкторської документації є такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд приймає до уваги твердження відповідача, що з моменту визнання відповідача банкрутом та впродовж всього строку розгляду справи відповідач не заперечував проти належності спірної документації позивачу та не чинив перешкод у її отриманні останнім, однак позивач не вживав заходів з повернення собі свого майна (робочої конструкторської документації).

Також суд вважає за необхідне акцентувати увагу позивача на тому, що умовами державного контракту не визначений порядок повернення майна позивача (робочої конструкторської документації), позивачу слід в ході виконання рішення суду узгодити з відповідачем порядок (та у випадку необхідності - етапи та строки) повернення наявного у відповідача майна (робочої конструкторської документації) позивача, та здійснити таке повернення з урахуванням приписів ч.4 ст.319 та ст. 322 Цивільного кодексу України і приписів абз.4 ч.1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 201, 219, 233, 238, 240, 241

Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод» (54002, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, код ЄДРПОУ 14312980) повернути Міністерству оборони України (03168, м.Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) робочу конструкторську документацію у кількості 2166 документів на загальну суму 28856230,89 грн., яка є власністю Міністерства оборони України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано суддею « 15» травня 2019 року.

Суддя О.В. Ткаченко