Рішення

від 14.05.2019 по справі 926/977/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14 травня 2019 року

Справа № 926/977/19

Суддя Т.І. Ковальчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/977/19

за позовом Міського комунального підприємства “Чернівціміськліфт”, м. Чернівці,

до Приватного підприємства “Садгора-Сервіс”, м. Чернівці,

про стягнення заборгованості за виконані роботи (надані послуги) у сумі 18186,20 грн.,

за участю

секретаря судового засідання Боднарюка В.В.,

представників сторін:

позивача – Мельничук Ю.М., дов. від 19.02.2019 р.,

відповідача – не з'явився,

В С Т А Н О В И В :

Міське комунальне підприємство “Чернівціміськліфт”, м. Чернівці, звернулося з позовом до Приватного підприємства “Садгора-Сервіс”, м. Чернівці, про стягнення заборгованості по розрахунках за роботи з технічного обслуговування ліфтів на суму 18186,20 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач на порушення укладеного з позивачем договору підряду на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 8 від 25.04.2018 р. не оплатив виконані позивачем роботи за травень-грудень 2018 р. у розмірі 18186,20 грн.

Ухвалою суду від 05 квітня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за участю сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 25.04.2019 р., позивача зобов'язано надати додаткові документи, акт звірки розрахунків з відповідачем та відповідь на відзив на позов, відповідача зобов'язано надати відзив на позов, докази на його обгрунтування, заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

24.04.2019 р. позивач через канцелярію суду подав документи на виконання вимог ухвали від 05.04.2019 р.

Ухвалою від 25.04.2019 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 14.05.2019 р. у зв'язку з неврученням відповідачеві ухвали від 05.04.2019 р.

У судове засідання 14.05.2019 р. представник відповідача не з'явився без повідомлення причин неявки. Відзиву на позов не надійшло.

Надіслана на адресу відповідача ухвала від 25.04.2019 р. про відкладення розгляду справи повернулася без вручення з відміткою підприємства зв'язку про інші причини , що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини шостої статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім того, ухвала суду від 25.04.2019 р. надіслана також на електронну адресу відповідача sadgoraservic@ukr.net, що відповідає положенням частини 7 статті 120 ГПК України (а.с. 60-61).

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на наведене суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами в зв'язку з ненаданням відзиву на позов (частина 9 статті 165 ГПК України).

У судовому засіданні 14.05.2019 р. представник позивача пояснив, що на виконання укладеного з відповідачем договору МКП “Чернівціміськліфт” виконало роботи з технічного обслуговування ліфтів, які відповідач прийняв без будь-яких зауважень, але в повному обсязі виконані роботи не оплатив, просив задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

25 квітня 2018 року між Приватним підприємством “Садгора-Сервіс” (Замовник) та Комунальним підприємством “Чернівціміськліфт” (Підрядник) було укладено підрядний договір № 8 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів (далі – підрядний договір, а.с. 11).

Згідно з названим договором позивач за дорученням відповідача прийняв на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах ПП “Садгора-Сервіс” згідно з додатком № 1 – відомість обсягів робіт на технічне обслуговування та ремонт ліфтів (а.с. 12).

За умовами пункту 3.1 підрядного договору позивач зобов'язаний, зокрема, забезпечити безперебійну та безпечну роботу ліфтів, своєчасно виконувати комплекс ремонтних робіт, забезпечити зберігання ліфтового обладнання та ін.

Пунктом 2.1 підрядного договору встановлено щомісячну оплату робіт у розмірі 7235,85 грн. з ПДВ, а розділом 5 визначено порядок розрахунків: на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг) шляхом централізованих відрахувань коштів установами, які приймають від населення платежі за житлово-комунальні послуги, у відсотковому відношенні від суми коштів, що надходять на розрахунковий рахунок Замовника у вигляді квартирної плати чи плати за утримання житла. Відсоток відрахувань визначається Замовником.

У відповідності до пункту 9.1 підрядного договору він діє з 01.05.2018 року і до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання всіх умов, передбачених даним Договором.

Сторона, яка має намір припинити дію цього договору письмово повідомляє іншу Сторону за 30 календарних днів до дати розірвання. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії, то договір вважається пролонгованим щорічно (пункт 9.2).

Як стверджує позивач у позовній заяві і випливає з доданих до неї актів виконаних робіт на технічне обслуговування і ремонт ліфтів, МКП “Чернівціміськліфт” виконало роботи з технічного обслуговування ліфтів на об'єктах відповідача, які включені до відомості обсягів робіт на технічне обслуговування та ремонт ліфтів (додаток № 1 до підрядного договору), за період з травня по грудень 2018 року включно на загальну суму 57886,80 грн. (з розрахунку щомісячної суми платежів 7235,85 грн. за 8 місяців).

Зокрема, це акти № 05/8 від 31.05.2018 р., № 06/8 від 30.06.2018 р., № 07/8 від 31.07.2018 р., № 08/8 від 31.08.2018 р., № 09/8 від 30.09.2018 р., № 10/8 від 31.10.2018 р., № 11/8 від 30.11.2018 р., № 12/8 від 31.12.2018 р., які підписані представником відповідача без будь-яких заперечень чи зауважень (а. с. 19-26).

Як видно з претензій, що надсилалися позивачем відповідачеві, останній систематично порушував умови підрядного договору в частині щомісячної оплати виконаних МКП “Чернівціміськліфт” робіт з технічного обслуговування ліфтів (а.с. 27-30).

Згідно претензії № 21 від 25.01.2019 р. заборгованість відповідача за договором підряду станом на 01.01.2019 р. становила 23186,50 грн.

З доданих до позовної заяви реєстрів платіжних документів, одержаних від банків для зарахування на рахунок клієнта МКП “Чернівціміськліфт”, та поданих позивачем платіжних доручень видно, що протягом періоду з 08.05.2018 р. по 20.02.2019 р. відповідач сплатив позивачеві кошти за роботи з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 44315,33 грн. (а.с. 32-35, 39-48).

Однак частина вказаних коштів була зарахована позивачем в рахунок оплати робіт за попереднім аналогічним договором на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 8, укладеним з відповідачем 15.12.2014 р. (а.с. 13-14).

Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком на оплату заборгованості за попереднім підрядним договором зараховано кошти в сумі 4615,03 грн. (акти виконаних робіт № 03/08 від 30.03.2018 р. та № 04/08 від 30.04.2018 р., а.с. 17, 18). Про зарахування платежів відповідача в рахунок погашення заборгованості в календарній черговості повідомив і представник позивача в судовому засіданні 14.05.2019 р.

Таке зарахування суд вважає правомірним з огляду на норму статті 534 Цивільного кодексу України, якою визначено черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням.

Так, згідно вказаної правової норми у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Враховуючи, що укладені між сторонами підрядні договори не визначають іншого порядку погашення заборгованості, а вимог щодо витрат з одержання виконання та процентів і неустойок на дату зарахування у позивача не було, погашення позивачем заборгованості, що утворилася раніше, з поточних платежів відповідача не суперечить закону.

Відповідно, залишок боргу з оплати робіт з технічного обслуговування ліфтів, виконаних позивачем на підставі підрядного договору від 25.04.2018 р., складає 18186,20 грн. з розрахунку: 57886,80 грн. (сукупна вартість робіт) – 39700,60 грн. (залишок сплачених коштів 44315,63 грн. за мінусом 4615,03 грн., використаних на погашення попередньої заборгованості).

Зазначені обставини відповідачем не спростовані, ним не подано доказів, які б свідчили про повне чи часткове погашення існуючого перед позивачем боргу, за стягненням якого останній звернувся з позовом до господарського суду.

За змістом статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно зі статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Отже, враховуючи, що статтею 854 ЦК України передбачено обов'язок замовника сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, а сторони у підрядному договорі обумовили, що оплата робіт здійснюється щомісячно, відповідач зобов'язаний проводити щомісячну оплату виконаних позивачем робіт на підставі актів виконаних робіт.

Таким чином, у відповідача як замовника в силу закону та умов договору виник обов'язок оплатити виконані підрядником роботи у затвердженому актами розмірі після приймання виконаних робіт.

Щодо пункту 5.4 підрядного договору, то він лише визначає порядок оплати, однак не спростовує обов'язку відповідача оплатити роботи у повному обсязі, який на нього покладено згідно норм ЦК України та укладеного з позивачем договору.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За результатами розгляду справи в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги МКП “Чернівціміськліфт” про стягнення з відповідача ПП “Садгора-Сервіс” 18186,20 грн. заборгованості з оплати вартості робіт з технічного обслуговування ліфтів за підрядним договором № 8 від 25.04.2018 р. є обгрунтованими та підтверджуються належними, допустимими і достовірними доказами, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір у сумі 1921,00 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Садгора-Сервіс” (58025, м. Чернівці, вул. Данила Галицького, буд. 19, код ЄДРПОУ 33336888) на користь Міського комунального підприємства “Чернівціміськліфт” (58032, м. Чернівці, бульвар Героїв Крут, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 33540107) 18186,20 грн. основного боргу по оплаті робіт з технічного обслуговування ліфтів та 1921,00 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 14.05.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 15 травня 2019 року.

Суддя Т.І. Ковальчук