Рішення

від 14.05.2019 по справі 200/3239/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 р. Справа№200/3239/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя Маріупольської міської ради про визнання неправомірними та скасування рішень та визнання незаконними дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Маріупольської міської ради, Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя Маріупольської міської ради про визнання неправомірними та скасування рішень та визнання незаконними дій.

За змістом заявленого позову позивач просила визнати неправомірними та скасувати рішення Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя, прийняті по п. 3 порядку денного Протоколу засідання Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя Маріупольської міської ради № 22 від 10.07.2017 року (а саме: № з/п 1, 18, 19, 24, 41,44, 48, 51, 54, 55, 57, 59, 60, 64, 67), та рішення Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя, прийняті по п. 3 порядку денного Протоколу засідання комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя Маріупольської міської ради № 36 від 31.08.2018 року (а саме: № з/п 1, 2, 5, 6, 9, 15, 21, 23, 27, 32, 38, 46, 47, 60, 69, 70, 79, 89, 90, 31) та визнати незаконними дії відповідача 1 та відповідача 2 щодо демонтажу та вилучення майна (тимчасових споруд) без будь-яких рішень Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя, які були розташовані за наступними адресами у м. Маріуполь: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14; АДРЕСА_15; АДРЕСА_16; АДРЕСА_17, та зобов'язати повернути зазначене майно позивачу.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй на праві приватної власності належать торгівельні павільйони із назвами «Хлебная лавка» та «Урожай», які розташовувались за вказаними позивачем адресами. Право власності підтверджується договорами купівлі-продажу павільйонів. У вказаних торгівельних павільйонах здійснювалась підприємницька діяльність - реалізація та продаж хлібобулочних виробів та інших продовольчих товарів.

Представниками Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя (Відповідач-2) та іншими посадовими особами Маріупольської міської ради (Відповідач-1) було проведено демонтаж належних позивачу торгівельних павільйонів, без надання ані приписів на демонтаж, ані листів, ані актів про обстеження, ані рішень комісії, та жодного іншого документу, який надавав відповідачам право на демонтаж торгівельних павільйонів. Демонтаж торгівельних павільйонів (разом із товарно-матеріальними цінностями та особистими речами) посадовими особами відповідачів проводився у неробочий час, без якихось відповідних доручень на роботу у нічний час та без жодного повідомлення позивача, що спричинило значну матеріальну шкоду позивачці. Станом на день подання цього позову, майно позивачці не повернуто.

З наведених підстав позивач просила:

визнати неправомірним та скасувати рішення Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя, прийняті по п. 3 порядку денного Протоколу засідання Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя Маріупольської міської ради №22 від 10.07.2017 року (а саме: №з/п 1, 18, 19, 24, 41. 44, 48, 51, 54, 55, 57, 59, 60, 64, 67), та рішення Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя, прийняті по п. 3 порядку денного Протоколу засідання комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя Маріупольської міської ради №36 від 31.08.2018 року (а саме: №з/п 1, 2, 5, 6, 9, 15, 21, 23, 27, 32 , 38 , 46 , 47 , 60 , 69 , 70, 79, 89, 90, 31);

визнати незаконними дії відповідачів щодо демонтажу та вилучення майна (тимчасових споруд) за адресами у м. Маріуполь: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11; АДРЕСА_12; АДРЕСА_13; АДРЕСА_14 ; АДРЕСА_15; АДРЕСА_16; АДРЕСА_17, та зобов'язати повернути зазначене майно.

Відповідач-1 - Маріупольська міська рада заявлені вимоги не визнав, надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що підставою для прийняття спірних рішень слугувала відсутність жодних правовстановлюючих та дозвільних документів для їх встановлення, що зазначено у відповідному протоколі. З приводу тверджень позивача про факт не повідомлення його про проведення демонтажу вказав, що попередження направляється власнику. Оскільки документи, які б підтверджували право власності на об'єкти відсутні, вважає посилання позивача про неповідомлення його про демонтаж об'єктів безпідставним.

Ну думку відповідача-1 позивач помилково ототожнює самочинне будівництво і компетенцію відповідних органів у разі виявлення проведення такого будівництва або вже по факту здійснення такого будівництва з самовільним встановленням малих архітектурних форм та тимчасових споруд та заходів пов'язаних з їх демонтажем.

З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.

З боку відповідача-2 - Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя Маріупольської міської ради відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Сторони до судового засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

За твердженням позивача їй на праві власності належить належать торгівельні павільйони із назвами «Хлебная лавка» та «Урожай», які були розташовані за переліченими позивачем адресами в місті Маріуполі. У вказаних торгівельних павільйонах здійснювалась підприємницька діяльність - реалізація та продаж хлібобулочних виробів та інших продовольчих товарів. На підтвердження належності вказаних торговельних павільйонів позивач посилається на договори купівлі-продажу вчинені у простій письмовій формі (а.с.13-21).

Рішенням Маріупольської міської ради від 28.09.2016 №7/11-729 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» затверджено Положення про користування об'єктами благоустрою комунальної власності на території м. Маріуполя, Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, Положення про Комісію з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя, склад Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя (а.с.27-33).

Відповідно до протоколу засідання Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя Маріупольської міської ради № 22 від 10.07.2017 року надано дозвіл Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя демонтувати тимчасові споруди згідно зі списком (а.с.39-40).

Згідно з протоколом засідання Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя Маріупольської міської ради № 36 від 31.08.2018 року затверджений перелік торгівельних об'єктів, які підлягають демонтажу у зв'язку з порушенням суб'єктами господарювання умов розміщення тимчасових споруд. (а.с.34-37).

Сторонами не заперечується, що на підставі оскаржених у цій справі рішень Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя Маріупольської міської ради перелічені позивачем торговельні павільйони були демонтовані.

Інших фактичних обставин щодо належності та використання вказаного позивачем майна сторонами не наведено.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам позовної заяви суд зазначає про таке.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги наявністю права власності на зазначені у позові торговельні павільйони як об'єкти нерухомості, які, на думку позивача, були неправомірно демонтовані відповідачами.

З наведеного суд зауважує, що при розгляді цієї адміністративної справи суд не має встановлювати факт наявності права власності або порушення такого речового права, оскільки ці питання відносяться до спору про право цивільне, яке не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, а змістом заявленого позову не є захист права власності.

Водночас, розглядаючи твердження позивача про порушення її прав чи інтересів при реалізації свого права власності діями відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, суд зазначає, що в обґрунтування порушеного права позивач посилається на договори купівлі-продажу торговельних павільйонів, які вона використовувала у своїй підприємницькій діяльності.

Стосовно наведених доводів позивача суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Статтею 334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

З наданих відповідачем відомостей випливає, що зазначені позивачем торговельні павільйони в якості об'єктів нерухомості не зареєстровані, поштові адреси у встановленому порядку їм не присвоєні (а.с.65-72). Вказані обставини позивачем жодним доказом не спростовані.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведена наявність права власності на перелічені нею торговельні павільйони, як об'єкти нерухомого майна, оскільки при розгляді справи не встановлено обставин нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу таких павільйонів та їх державної реєстрації.

Крім того, відповідачем не надано відомостей та відповідних доказів про наявність будь-яких дозволів на розміщення торговельних об'єктів за вказаними у позовній заяві адресами чи інших підстав для здійснення підприємницької діяльності з розміщенням у встановленому порядку торговельних павільйонів.

Пунктом 2.3. розділу II «Контроль розміщення тимчасових споруд та провадження підприємницької діяльності» затвердженого відповідачем Положення про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, встановлено, що у випадку виявлення самовільно встановлених тимчасових споруд, встановлення порушень умов розміщення тимчасових споруд та/або провадження підприємницької діяльності в тимчасових спорудах, інших вимог діючого законодавства спеціаліст Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя проводить фотофіксацію та направляє Власнику тимчасової споруди попередження) з вимогою щодо їх усунення. Строки усунення вказаних порушень не можуть перевищувати 14 календарних днів.

Згідно з пунктом 2.7 підставою для демонтажу тимчасової споруди є відповідне рішення Комісії, у якому визначається тимчасова споруда, що підлягає демонтажу, підстави прийняття відповідного рішення комісії та термін проведення демонтажу.

Згідно з пунктом 14 Положення про Комісію з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя результати роботи комісії оформлюються протоколом.

Підпунктом 4.4. пункту 4 Положення про Комісію встановлено, що комісія приймає рішення щодо демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Протоколом № 22 від 10.07.2017 надано дозвіл Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя демонтувати тимчасові споруди згідно до списку.

Відповідачем зазначено, що Рішенням Маріупольської міської ради від 22.08.2018 року №7/34-3025 «Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 року №7/11-729 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» внесено зміни у розділ II «Положення про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» виклавши пункт 2.3. у новій редакції, а саме:

«2.3. У випадку виявлення нової незаконно встановленої ТС головою районної адміністрацією протягом одного робочого дня організовується комісійне обстеження виявленого об'єкту за участю представників районної адміністрації, департаменту по роботі з активами міської ради, інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя, департаменту з питань безпеки та запобігання корупції міської ради та Національної поліції України. За результатами проведеного обстеження, інспекцією міської ради з благоустрою м. Маріуполя складається акт, в якому зазначається, що ТС підлягає демонтажу. Демонтована ТС може бути повернена власнику у разі надання правовстановлюючих документів та за письмовою заявою».

На засіданні Комісії з питань користування об'єктами благоустрою на території м. Маріуполя від 31.08.2018 року було прийнято рішення, яке оформлено у вигляді Протоколу № 36, в якому визначено перелік торгівельних об'єктів, які підлягають демонтажу у зв'язку із порушенням суб'єктами господарювання умов розміщення тимчасових споруд.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, які вирішуються на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій.

Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зі змісту наведених норм випливає, що прийняті відповідачами рішення та дії щодо демонтажу самовільно встановлених торговельних павільйонів за відсутності оформлення дозвільних документів, вчинені відповідно до наданих повноважень органу місцевого самоврядування.

Посилання позивача на демонтаж павільйонів без попередження власника суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не надано підтвердження щодо обізнаності відповідачів про належність демонтованих павільйонів до власності позивача через відсутність відповідних дозвільних документів на їх розміщення.

Позовні вимоги щодо повернення демонтованих торговельних павільйонів не обґрунтовані позивачем ані доказами про місце зберігання таких павільйонів, ані доказами про наявність перешкод в їх поверненні з боку відповідачів у справі.

Отже, у сфері публічно-правових відносин порушення, пов'язані з незаконним вилученням майна, у цій справі не встановлені, а вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння можуть бути заявлені позивачем в порядку вирішення цивільно-правового спору, який не відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Оцінивши надані сторонами доводи в їх сукупності, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Позивачем не доведено наявності права чи інтересу, які порушені рішеннями чи діями відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, у сфері публічно-правових відносин, через що заявлений позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір розподілу не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_18, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Мира, буд. 70, ЄДРПОУ 33852448), Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя Маріупольської міської ради (87515, м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, буд. 62, ЄДРПОУ 24451782) про визнання неправомірними та скасування рішень та визнання незаконними дій - відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.