Ухвала

від 26.04.2019 по справі 320/2039/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 квітня 2019 року                                                                                                № 320/2039/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в                   м. Києві адміністративний позов ТОВ «АСПРА» до Дарницького районного управління ГУ ДСНС України в м. Києві про визнання дій протиправними і скасування акту та припису,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «АСПРА» з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Дарницького районного управління ГУ ДСНС України в м. Києві щодо проведення перевірки об'єкта будівництва ТОВ «АСПРА», розташованого по проспекту Бажана в Дарницькому районі міста Києва;

- визнати протиправними дії Дарницького районного управління ГУ ДСНС України в м. Києві щодо внесення безпідставних відомостей до акту № 313 від 02.04.2019, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «АСПРА» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки будівництва по проспекту М. Бажана в Дарницькому районі м. Києва;

- скасувати акт № 313 від 02.04.2019, складений Дарницьким районним управлінням ГУ ДСНС України в м. Києві за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання  ТОВ «АСПРА» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки: будівництва по проспекту М. Бажана в Дарницькому районі м. Києва;

- скасувати припис Дарницького районного управління ГУ ДСНС України в м. Києві № 313 від 02.04.2019 про усунення ТОВ «АСПРА» порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.

Так, зі змісту ч.5 ст. 160 КАС України слідує, що у позовній заяві зазначається:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як слідує з позовної заяви, позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача, власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, позивачем не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Також зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду з метою оскарження протиправного, на його думку, акту перевірки.

Так, суд зазначає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки самостійно не породжує настання юридично значимих наслідків для платника податків, у зв'язку з чим позовні вимоги за своїм змістом не відповідають ст. 5 КАС України.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору, при цьому позивач у позові просить відстрочити сплату судового збору.

Суд, розглядаючи вказане клопотання по суті, зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України  «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Проте, позивачем не надано доказів на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 820/692/17 (К/9901/3468/17).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених    статтями 160,    161    цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення її недоліків з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ТОВ «АСПРА» до Дарницького районного управління ГУ ДСНС України в м. Києві про визнання дій протиправними і скасування акту та припису – залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

          Суддя                                                                                           Лапій С.М.