Рішення

від 13.05.2019 по справі 520/3574/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 р. № 520/3574/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Шляхової О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 08166355; пл. Поштова, буд. 7, м. Богодухів, Харківська область,62103), в якому просить суд :

1. Визнати протиправними дії Богодухівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в перерахунку пенсії позивача за вислугу років та нечинним рішення № 25 від 20.12.2018 року щодо відмови позивачеві в перерахунку пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону № 2663-ІІІ (2663-14) від 12.07.2001 р.).

2. Зобов'язати Богодухівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області провести перерахунок пенсії позивачу відповідно до інформації (довідки) прокуратури Харківської області № 19-698вих.18 від" 16 лютого 2018 року про заробітну плату за аналогічною посадою, яка складає 41344,00 грн., в тому числі: посадового окладу 8000 грн., надбавки за класний чин 2400грн., надбавки за вислугу років 3200 грн., надбавки за особливо важливі завдання 9520 грн., щомісячна премія 7024 грн., надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 1200 грн., в розмірі 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум, з 01.10.2017 р. у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», (в редакції Закону № 2663-111(2663-14) від 12.07.2001 р.).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року відкрито провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність відмови відповідача у перерахунку його пенсії, оскільки на момент призначення пенсії законодавством було чітко регламентовано право позивача на її перерахунок у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників, згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, а тому, реалізуючі своє законне право він звернувся до відповідача з вимогою здійснити перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 №505, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Крім того, позивач просив суд врахувати, що при проведенні перерахунку пенсії у розмірі 90 % заробітної плати, без обмеження максимального її розміру, обмеження максимального розміру пенсії не відносяться до позивача як такого, пенсію якому призначено у 2010 році. Також, позивач вказував , що відсутність нормативного документу, щодо регулювання умов і порядку перерахунку пенсій, не може позбавити його права на перерахунок пенсії, гарантованого Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" і не може бути нівельоване у зв'язку з тим , що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована. Проте, відповідач відмовляючи у проведені перерахунку фактично виходив з того, що на час звернення за перерахунком пенсії положення ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ що регулювали порядок перерахунку пенсії втратили чинність, а згідно ЗУ "Про прокуратуру" № 1697-VII, чинного на момент звернення позивача, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. До цього часу відповідний нормативно - правовий акт Кабінетом Міністрів не прийнятий, що унеможливлює перерахування пенсій.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст.263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним. Відповідач надав відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак, на даний час відповідний нормативний акт Кабінетом Міністрів України не прийнято, отже і підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року з урахуванням довідки (Інформації) від 16.02.2018 № 19-698 вих18, виданої прокуратурою Харківської області - відсутні.

Повідомив суд про те, що з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Також, відповідач, посилаючись на практику Європейського суду, вказував, що як свідчить практика Європейського суду, рішення ЄСПЛ у справі Великода проти України від 03.06.2014, законодавчі норми можуть змінюватися передбаченими законами. Соціально-економічні права є абсолютними, механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу механізму усього суспільства. У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних - коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права якими врегульовані спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 , працював в органах прокуратури на різних посадах з липня 1994 р., набув право на пенсію за вислугою років, у зв'язку з чим з квітня 2010 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 (в редакції, чинній на час призначення пенсії), у розмірі 90 % розміру місячної заробітної плати .

У зв'язку із набранням 06.09.2017 року чинності Постанови КМ України від 30 серпня 2017 р. № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько - слідчим працівникам, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, до якої було додано довідку Прокуратури Харківської області від 16.02.2018 року № 19-698вих-18, про розмір фактично нарахованої заробітної плати за аналогічною посадою за жовтень 2017 року у розрізі складових, на які нараховані страхові внески.

Зі змісту вказаного документу вбачається, що розмір фактично нарахованої заробітної плати за аналогічною посадою в розрізі відповідних складових, до якої прирівняна посада позивача складає 41344,00 грн., в тому числі: посадового окладу 8000 грн., надбавки за класний чин 2400грн., надбавки за вислугу років 3200 грн., надбавки за особливо важливі завдання 9520 грн., щомісячна премія 17024 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 1200 грн., в розмірі 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум .

Рішенням відповідача №25 від 20.12.2018 р. позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що Законом України від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівників прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України, проте, на час звернення позивача за перерахунком Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно - правовий акт прийнято не було. Окрім того, відповідач вказував на набрання 15.07.2015 року законної сили Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ, що унеможливлює, на думку працівників відповідача, вчинення дій з перерахунку пенсії.

Вказана відмова слугувала підставою для звернення позивача за захистом своїх прав у судовому порядку.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення пенсії позивачу визначався статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" (надалі - Закон № 1789-XII).

За приписами ч.1 ст. 50-1 Закону № 1789-XII ( в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Зазначеною статтею 50-1 Закону № 1789-XII встановлено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України "Про прокуратуру", на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

В подальшому до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" вносились зміни, проте такі стосувались порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

Суд звертає увагу на те, що норми статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року).

Пунктом 16 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 28.12.2014 №76-VIII), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Проте, згідно вищевказаної статті в редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено.

Між тим, з аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія, згідно із Законом України "Про прокуратуру", на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько -слідчих працівників.

Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак, встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017 року, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько - слідчим працівникам.

Враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та ст. 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, суд вказує, що позивач має право на перерахунок пенсії, з огляду на дію Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", оскільки, у такому разі мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.

Згідно до викладеного у рішеннях Конституційного Суду України (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Так, Конституційний Суд України сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Позивачу пенсія в розмірі 90% від суми заробітної плати була призначена в 2003 році, тобто до набрання чинності вказаним Законом. З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Посилання відповідача, викладені в рішенні про відмову в перерахунку пенсії позивача, відносно відсутності механізму регулювання умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури суд відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів»( рішення у справах «Амюр проти Франції», « Колишній король Греції та проти Греції» та « Малама проти Греції». « Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права ( пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі « Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт ( рішення у справі « Копецький проти Словачини»).

У даних правовідносинах легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені законодавством, тобто, є конкретними, отже, на них поширюється режим «існуючого майна».

Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 квітня 2015 року за заявою № 38667/06 у справі «Будченко проти України» наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, відсутність нормативного документу, і регулювання умов і порядку перерахунку пенсій не може позбавити позивача, гарантованого Конституцією і Законом України « Про прокуратуру» права, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій не може бути нівельоване у зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.

Крім того, про існування можливості реалізації права позивача на перерахунок пенсії після підвищення заробітної плати прокурорсько - слідчих працівників свідчать також дії відповідача з виконання рішень Жовтневого районного суду міста Харкова від 15.07.2016 року та від 10.10.2016 року по справі №639/4282/16-а в аналогічних правовідносинах, які різняться між даними правовідносинами тільки законодавчим актом - підставою для перерахунку пенсії.

В рамках даної справи, такою підставою є набрання чинності Постанови КМ України від 30 серпня 2017 р. № 657, у справі №639/4282/16-а - Постанови КМ України від 09.12.2015 р. № 763.

Крім того, суд вказує, що постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року (справа № 826/8546/18) було залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 826/8546/18 щодо визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII та зобов'язання Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Верховним Судом у вищевказані постанові констатовано, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-VІІ покладено саме на останнього, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.

Врахування судом вказаної постанови Верховного Суду є виконанням приписів ч.5 ст. 242 КАС України в процесі повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення вказаних правовідносин, з приводу існування яких подано позов до суду.

Суд критично ставиться до посилання відповідача у рішенні про відмову в перерахунку пенсії на відсутність постанови КМ України, яка б надала можливість здіснення перерахунку ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 25.05.2018 року № 19/4-779вих-18 про заробітну плату за аналогічною посадою в розмірі 90% від суми такої заробітної плати без обмеження максимального розміру, з урахуванням отриманих сум, починаючи з 01.10.2017 р., тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії ( ст. 50-1 Закону № 1789-XII - в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), враховуючи, що такими обставинами є наявність Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017 року.

Щодо строку звернення позивача до суду в контексті того, що ОСОБА_1 , звернувшись до суду у 2019 році, просить здійснити перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року, суд зазначає, оскільки строк звернення до суду в даних правовідносинах, враховуючи незгоду позивача з рішенням про відмову в перерахунку пенсії, йде у прямій залежності саме з тією обставиною, коли позивач дізнався про його існування, а не періоду, за який було відмовлено у вчиненні таких дій. Між датою, коли позивач отримав спірне рішення та датою звернення до суду з позовом не минуло 6 місяців.

Згідно до приписів ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, суд, задовольняючи вказаний позов, в порядку ч.2 ст.9 КАС України скасовує також рішення відповідача №25 від 20.12.2018 р. про відмову позивачу у перерахунку пенсії, а заявлену вимогу зобов'язального характеру, через некоректність її викладення в контексті належного способу захисту порушеного права задовольняє у наступний спосіб: зобов'язати відповідача провести позивачу з 01.10.2017 року перерахунок його пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України " Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), на підставі додатково поданих документів наданих прокуратурою Харківської області за супровідним листом № 19-698 вих - 18 від 16.02.2018 року про заробітну плату за аналогічною посадою (керівник місцевої прокуратури), яка складає 41344,00 грн., в розмірі 90 % від суми вказаної заробітної плати без обмеження максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум.

Крім того, суд вказує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

За таких обставин, суд не бере до уваги посилання відповідача, як на підставу для відмови у призначення позивачу пенсії, на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги, з урахуванням наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд визнає неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, скасовує рішення про відмову у перерахунку позивачу пенсії та зобов'язує відповідача провести виплати з урахуванням отриманих сум.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

На підставі вкладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 76, 77, 90, 139, 242-246 , 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (62103, м. Богодухів, пл. Поштова, 7, код ЄДРПОУ 08166355) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова №25 від 20.12.2018 р. про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов'язати Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести ОСОБА_1 з 01.10.2017 року перерахунок його пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України " Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), на підставі додатково поданих документів наданих прокуратурою Харківської області за супровідним листом № 19-698 вих - 18 від 16.02.2018 року про заробітну плату за аналогічною посадою (керівник місцевої прокуратури), яка складає 41344,00 грн., в розмірі 90 % від суми вказаної заробітної плати без обмеження максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум.

Стягнути з Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова (62103, м. Богодухів , пл. Поштова , 7 , код ЄДРПОУ 08166355) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 15 травня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.