Постанова

від 14.05.2019 по справі 0840/4036/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/4036/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (головуючий суддя: Татаринов Д.В) по адміністративній справі № 0840/4036/18, розглянутій у спрощеному провадженні

за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 28.09.2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Мелітопольське ОУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просить визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача починаючи з 30.08.2018 року призначити йому, як внутрішньо переміщеній особі, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV);

зобов'язати відповідача визначити розмір його пенсії ,починаючи з дня нарахування пенсії за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування України, відповідно до вимог п. 17 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній , а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, враховуючи заробітну плату (дохід) за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а також з урахуванням даних відомості про отриману заробітну плату до 01.07.2000 року за період липень, серпень, вересень 1982 року та починаючи з листопада 1983 року по грудень 1992 року включно, виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію, як передбачено вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 166 від 29.02.2012 року Про затвердження Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, документів про її нарахування та виплату .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав правомірності відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV згідно повідомлення відповідача №1607 від 14.09.2018 року через неможливість визначення пільгового стажу за поданими позивачем уточнюючими довідками, які видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неправомірними висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу Мелітопольське ОУ ПФУ в Запорізькій області вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року не відповідає, а вимоги апеляційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 22); є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою №4408 від 22.09.2017 року (а.с 23).

Матеріали справи свідчать, що 30.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського ОУ ПФУ в Запорізькій області з заявою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до приписів ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

До вказаної заяви позивачем додано, зокрема, трудові книжки НОМЕР_1 від 05.08.1981 року, НОМЕР_2 від 10.06.1997 року, уточнюючі довідки щодо підтвердження пільгового стажу роботи №683 від 04.03.2014 року, видана Відокремленим підрозділом Шахта ім. Єгора Трохимовича Абакумова Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія , №05/148, №05/149 від 28.11.2014 року, видані Шахтобудівельним управлінням №13 Державного відкритого акціонерного товариства Трест Донецькшахтобуд .

За результатами розгляду заяви повідомленням №1607 від 14.09.2018 року відповідач в призначенні пенсії позивачу відмовив виходячи з того, що надані ним уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, хоча і завірені українськими печатками, але фактично видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території м. Донецька, інформація стосовно яких станом 31.08.2018 року також відсутня в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань підприємства.

Не погоджуючись з даними обставинами позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Приписами ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Частиною 3 ст. 114 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення позивача до відповідача) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами 1 і 5,23 п. 1 ч.2 цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз. 1 ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абз. 1 п. 1 ч. 2 цієї статті.

Положеннями ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 3,10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року для підтвердження стажу роботи зі шкідливими умовами і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із належним чином оформленими записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року.

З наявних в матеріалах справи довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи позивача №683 від 04.03.2014 року, виданої Відокремленим підрозділом Шахта ім. Єгора Трохимовича Абакумова Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія , №05/148, №05/149 від 28.11.2014 року, виданих Шахтобудівельним управлінням №13 Державного відкритого акціонерного товариства Трест Донецькшахтобуд вбачається, що довідки підписані уповноваженими посадовими особами та засвідчені печаткою підприємств.

Доказів, що зазначені у довідках дані , які уточнюють пільговий стаж роботи позивача, містять неправдиві або недостовірні відомості, відповідачем не надано. В судовому порядку довідки недійсними не визнавалась, підприємствами не відкликані.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року, №1085 - р від 07.11.2014 року, № 1275-р від 02.12.2015 року, затверджено Переліки населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до складу якого входить м. Донецьк.

При цьому суд першої інстанції не врахував, що довідка №683, видана Відокремленим підрозділом Шахта ім. Єгора Трохимовича Абакумова Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія - 04.03.2014 року до визнання м. Донецьк територією, не підконтрольною українській владі, на якій запроваджено проведення антитерористичної операції.

Доводи відповідача, що на час звернення позивача за призначенням пенсії, Відокремлений підрозділ Шахта ім. Єгора Трохимовича Абакумова Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія та Шахтобудівельне управління №13 Державного відкритого акціонерного товариства Трест Донецькшахтобуд , якими видані довідки №05/148, №05/149 від 28.11.2014 року, є підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, інформація стосовно яких станом 31.08.2018 року відсутня в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань підприємства, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2, 3, 4 ст. 9, ч.1,2 ст. 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб . За приписами даного Закону Україна вживає всіх можливих заходів спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом даних осіб.

У практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані Намібійські винятки які визначають, що документи видані окупаційною владою повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Стосовно окупованих територій існує також і практика Європейського суду з прав людини, зокрема справа Ілашку та інші проти Молдови та Росії , яке визначає що Молдова за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, все ж таки має зобов'язання за ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, щодо вжиття заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту прав осіб.

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції вбачається наявність записів, що Шахта ім. Єгора Трохимовича Абакумова є відокремленим підрозділом Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія , а Шахтобудівельне управління №13, відокремленим підрозділом Державного відкритого акціонерного товариства Трест Донецькшахтобуд .

З огляду на викладене колегія суддів вважає неправомірними посилання відповідача про неможливість врахування відповідачем даних довідок під час розгляду питання щодо призначення позивачу пенсії за приписами ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Підтвердження пільгового стажу відповідно до приписів ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення можливе і за даними трудової книжки позивача, а відповідно до приписів п.20 Порядку №637, виходячи з того, що підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи, що питання призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV відповідачем фактично не розглядалося, та відповідного рішення з цього приводу не приймалося, суд апеляційної інстанції вважає неможливим перебирання на себе дискреційних повноважень відповідача та задоволення позовних вимог в цій частині.

Належним способом захисту прав позивача в даному випадку є покладання на відповідача зобов'язання повторно розглянути подану позивачем заяву від 30.08.2018 року з урахуванням наданих позивачем довідок про підтвердження пільгового стажу роботи

вирішити питання можливості призначення йому пенсії за ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV, та прийняти відповідне рішення.

За приписами ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору в розмірі 2 849, 2 грн.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, це є підставою для скасування судового рішення, з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року - скасувати та прийняти постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 30 серпня 2018 року та з урахуванням довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи, а саме: довідки №683 від 04.03.2014 року, виданої Відокремленим підрозділом Шахта ім. Єгора Трохимовича Абакумова Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія , довідок №05/148, №05/149 від 28.11.2014 року, виданих Шахтобудівельним управлінням №13 Державного відкритого акціонерного товариства Трест Донецькшахтобуд вирішити питання можливості призначення ОСОБА_1 пенсії за частиною 3 статті 114 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сплачену суму судового збору в розмірі 2 849,2 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 14 травня 2019 року, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 15 травня 2019 року.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай