Постанова

від 14.05.2019 по справі 826/18860/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18860/16 Суддя першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Беспалова О.О. та Костюк Л.О.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника відповідача: - Максименко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19 серпня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19 серпня 2018 року, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19 серпня 2016 року №1702615147 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг (код ЄДРПОУ 39451772) суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (код платежу 14060100) на 142 916,00 грн., з яких 114 133,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 28 583,00 грн. за штрафними санкціями;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19 серпня 2016 року №1712615147 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг (код ЄДРПОУ 39451772) штрафної санкції у сумі 510,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю Тарсан ЛТД , Товариством з обмеженою відповідальністю Конструктив Компані не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а також доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, у період з 20 липня 2016 року по 26 липня 2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва у справі №756/2945/16-к за клопотанням слідчого другого ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Двигуна Р.В. від 09 березня 2016 року, що винесена в межах матеріалів кримінального провадження №32015100050000084, про призначення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг (код ЄДРПОУ 39451772) відповідно до наказу від 11 липня 2016 року №4185, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, та відповідно до направлення від 19 липня 2016 року №482/26-15-14-07-02 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг (код ЄДРПОУ 39451772) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Вілс ЛТД (код 39336972), Товариством з обмеженою відповідальністю Тарсан ЛТД (код 39085207), Товариством з обмеженою відповідальністю БК Содес (код 39238695), Товариством з обмеженою відповідальністю Продінвест ЛТД (код 39082955), Товариством з обмеженою відповідальністю Прод Опт Продукт (код 39567957), Товариством з обмеженою відповідальністю Конструктив Компані (код 39872061), Товариством з обмеженою відповідальністю Кепіталс Груп (код 39621694), Товариством з обмеженою відповідальністю Бігнікс (код 40003280), Товариством з обмеженою відповідальністю Блюбері-Продакшн (код 39213450), Товариством з обмеженою відповідальністю Лерос (код 39844228), Товариством з обмеженою відповідальністю Штовар Україна (код ЄДРПОУ 38745119), Товариством з обмеженою відповідальністю Автозапчастина Ойл (код 37587877) та Товариством з обмеженою відповідальністю Апреліус (код 39689202) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 02 серпня 2016 року №127/26-15-14-07-02-10/39451772.

Перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю Тарсан ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю Конструктив Компані за перевіряємий період встановлені порушення:

- пункту 44.1 статті 44, статті 134, підпункту 139.1.2 пункту 139.1, пункту 139.2, пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 1 та пункту 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме товариство занизило податок на прибуток в розмірі 102 900,00 грн., в тому числі по періодах: за 2015 рік на суму 102 900,00 грн. (з яким по Товариству з обмеженою відповідальністю Тарсан ЛТД - 5 400,00 грн., та Товариством з обмеженою відповідальністю Конструктив Компані - 97 500,00 грн.);

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188,1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 1 та пункту 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті якого занижено податок на додану вартість на загальну суму 114 333,00 грн., в тому числі по періодах: за січень 2015 року на суму 5 500,00 грн., за лютий 2015 року на суму 500 грн., за травень 2015 року на суму 95 грн., за жовтень 2015 року на суму 108 333,00 грн.;

- пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що у переліку видів економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Тарсан ЛТД не зареєстровано надання інформаційно-консультативних послуг; у переліку видів економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Конструктів Компані не зареєстровано надання маркетингових, юридичних послуг; відсутність у вказаних контрагентів кваліфікованого персоналу, відсутність основних фондів, відсутність інформації щодо власних та орендованих складських приміщень та транспорту; не придбання контрагентами позивача послуг, які надавались позивачу.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 19 серпня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №1702615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 142 916,00 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням у розмірі 114 333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 28 583,00 грн.

Також, 19 серпня 2016 року Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняло податкове повідомлення-рішення №1712615147, яким на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

Вважаючи винесені податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Як вбачається з акта перевірки, за період з 23 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг задекларувало податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 1 330 734 грн.

При цьому, перевіркою повноти визначення податкового кредиту при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Тарсан ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю Конструктив Компані встановлено його завищення на загальну суму 114 333,00 грн.

Водночас, як вбачається з наявних матеріалів справи, фінансово-господарські операції між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тарсан ЛТД (виконавець) ґрунтувались на договорі від 20 січня 2015 року №1, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційну-консультативну допомогу по питанням, пов'язаним з діяльністю підприємства, відповідно до письмової заяви замовника.

На підтвердження виконання вказаного договору, позивачем надано до матеріалів справи акт здачі-приймання виконаних робіт від 30 січня 2015 року №105, заяву-договір, акт приймання виконання робіт-послуг від 30 січня 2015 року №118.

Господарські операції між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Конструктив Компані (виконавець) оформлені договором від 01 серпня 2015 року №40 та договором від 01 серпня 2015 року №17 про надання з боку виконавця правових, маркетингових, представницький та інших консультаційних послуг, пов'язаних зі здійсненням фінансово-господарської діяльності замовника.

На підтвердження виконання вказаних договорів, позивачем надані копії письмових завдань виконавцю, актів здачі-приймання робіт, звітів.

На обґрунтування ділової доцільності вказаних договорів позивач зазначив, що в результаті наданих послуг, Товариством з обмеженою відповідальністю Вагон Трейдінг укладено ряд угод з Маріупольської філією ДП Адміністрація морських портів України , ДП Одеська залізниця та надано підтверджуючу первинну документацію до вказаних угод.

Водночас, за змістом акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про фіктивність вказаних господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Тарсан ЛТД , Товариством з обмеженою відповідальністю Конструктив Компані . Вказані висновки Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ґрунтуються на аналізі інформації згідно ІС Податковий блок щодо вказаних контрагентів та на матеріалах досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 84 Кримінального процесуального кодексу України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з приписами статті 104 вказаного Кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Разом з тим, варто наголосити, що пояснення директора контрагента позивача, на які посилається контролюючий орган, не є процесуальним документом, який може розцінюватись як доказ.

З огляду на викладене, варто звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24 квітня 2018 року по справі №2а/0370/205/12. Так, при розгляді справи суд зазначив, що доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Також, варто наголосити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Посилання контролюючого органу на той факт, що надані позивачем акти виконаних робіт не містять детальної розшифровки господарської операції, відсутній обсяг послуг, місце та час їх надання, розрахунок вартості, залучених фахівців з необхідною кваліфікацією, не можуть братися судом до уваги, з огляду на наступне.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не містить чіткого визначення, яким саме має бути акт виконаних робіт, разом з тим, із системного аналізу норм ПК України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні можна дійти висновку, що усі в сукупності первинні документи повинні відображати суть та зміст господарської операції, документи повинні підтверджувати реальні зміни у фінансовому становищі платника податків, укладені договори повинні відповідати суті господарської діяльності юридичної особи тощо.

Так, колегія суддів наголошує, що Акти здачі - приймання виконаних робіт дійсно не містять детальної розшифровки господарської операції, проте такі розшифровки містяться, в тому числі в письмових завданнях виконавцю надання послуг, які надані позивачем до матеріалів справи, які відображають суть та зміст господарських операцій та відповідають діловій меті позивача.

Матеріали справи містять достатній обсяг первинної документації, в тому числі довіреності на отримання товару, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, письмові завдання, звіт (за договором № 40 про надання послуг від 01.08.2015 року, який містить і опис змісту та обсягу наданих послуг, час їх надання, вартість) тощо.

Варто наголосити, що контролюючим органом не вказано про дефектність первинної документації позивача, усі надані первинні документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.О.Беспалов

Л.О.Костюк

Повний текст виготовлено 14 травня 2019 року.