Ухвала

від 15.05.2019 по справі 320/6338/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6338/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

15 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Контур-Мет до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Контур-Мет (далі - Позивач, ТОВ Контур-Мет ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач, ДФС України) про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.01.2018 року №541414/31484533;

- вважати прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) та часом, коли була направлена до Державної фіскальної служби України податкову накладну №20 від 08.12.2017 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію повного тексту рішення суду отримано ДФС України 22.03.2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 135). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 22.04.2019 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв'язку 26.04.2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового ДФС України зазначила, що відповідно до запису журналу №1 вхідної кореспонденції повний текст рішення суду від 07.03.2019 року надійшов 20.04.2019 року. Однак, як було встановлено вище, наявні у матеріалах справи документи вказують на те, що копію рішення суду першої інстанції Відповідач отримав 22.03.2019 року. Дані обставини підтверджуються й відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції №16015/5 від 22.03.2019 року на супровідному листі суду першої інстанції, яким направлялася копія оскаржуваного рішення.

При цьому, на переконання суду, неналежна організації внутрішнього документообігу, роботи та комунікації відділів контролюючого органу не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Крім того, згідно п. 3 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку в клопотанні ДФС України не зазначено.

Крім іншого, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 року № 2246-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 2 643,00 грн. (1 762,00 х 150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом: пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини пропуску такого строку поважними визнані не були; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ДФС України строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших причин, які, на переконання Апелянта, є поважними для поновлення пропущеного строку;

- надання документу про сплату судового збору у розмірі 2 643,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Контур-Мет до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк