Постанова

від 14.05.2019 по справі 813/5841/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/5841/14

адміністративне провадження №К/9901/28176/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у складі Потабенко В.А .,

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у складі суддів Яворського І.О., Дяковича В.П., Носа С.П.,

у справі № 813/5841/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич Еко Ресурс»

до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

20 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галич Еко Ресурс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення №1 від 31 липня 2014 року про виключення сільськогосподарського підприємства ТОВ «Галич Еко Ресурс» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, повністю задоволений позов Товариства, визнане протиправним та скасоване рішення податкового органу №1 від 31 липня 2014 року про виключення сільськогосподарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич Еко Ресурс» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що під час розгляду справи представником відповідача не надано суду жодних доказів проведення перевірки Товариства ані документальної, ані камеральної, підставою для винесення рішення був лист слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Львівській області від 31 липня 2014 року №130108-2014, чинне податкове законодавство не передбачає такої підстави для винесення рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Крім того, слідчий орган не являється органом до компетенції якого належать право на проведення перевірок дотримання вимог податкового законодавства.

11 липня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини, які на його думку зумовлюють правомірність прийняття ним спірного рішення.

11 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувана справа № 813/5841/14 з Львівського окружного адміністративного суду.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

06 грудня 2016 року справа № 813/5841/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23 лютого 2018 року справа № 813/5841/14 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/28176/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38896500, зареєстроване 04 вересня 2013 року за адресою: 79008, Львівська область, м. Львів, вул. Чехова 16, кв.6 , з 04 вересня 2013 року перебуває на обліку податкового органу, основним видом діяльності Товариства є одержання продукції лісового господарства.

Рішенням керівника податкового органу від 31 листопада 2014 року №1 Товариство виключено з Реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з невідповідністю вимогам Податкового кодексу України щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування, яке було отримане ним 06 серпня 2014 року.

Підставою для прийняття такого рішення став лист слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Львівській області від 31 липня 2014 року № 130108-2014 року, згідно якого зроблено висновок про те, що ТОВ «Галич Еко Ресурс» протягом 12 послідовних звітних періодів не мало жодних поставок товарів, в тому числі несільськогосподарських товарів.

Аналізуючи положення пункту 184.1 статті 184, пунктів 209.6, 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що підставою для анулювання свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування є встановлення контролюючим органом або безпосередньо платником податків того, що ним не дотримано умови, що містяться в пункті 209.6 в сукупності із підпунктом «а» пункту 209.11 статті 209 цього кодексу.

Суд апеляційної інстанції аналізуючи норми податкового законодавства, які регулюють порядок проведення перевірок та виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування вважає, що контролюючий орган вправі прийняти рішення про виключення суб'єкта господарювання з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з невідповідністю вимогам Податкового кодексу України щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування, однак, такому виключенню повинно передувати встановлення фактів порушення суб'єктом господарювання норм Податкового кодексу України чи невідповідність діяльності такого суб'єкта вимогам Податкового кодексу України щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування.

Способом реалізації владних управлінських функцій відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є проведення камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Про перевірку, яка має передувати прийняттю рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування зазначено в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 січня 2014 року № 26 (зареєстрований Міністерством юстиції України 06 лютого 2014 року №232/25009), пунктом 6.15 якого встановлено, що, якщо за результатами документальної або камеральної перевірки контролюючий орган встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.1 цього розділу), на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для такої реєстрації, то контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС. На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах, є дата реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Основуючись на конституційних принципах управління закріплених статтею 19 Конституції України, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що порушення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій призводить до визнання протиправним спірного рішення.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не надано суду жодних доказів проведення перевірки Товариства ані документальної, ані камеральної. Як вже зазначалось вище, підставою для винесення рішення був лист слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Львівській області від 31 липня 2014 року №130108-2014, який не може бути самостійною підставою для винесення рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Суд визнає, що наявність обставин, як підстав для прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, може бути реалізована у належний спосіб, а саме шляхом проведення перевірки, не проведення якої унеможливлює прийняття правової позиції податкового органу щодо правомірності спірного рішення.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 813/5841/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер