Рішення

від 03.05.2019 по справі 215/39/19

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

                                                                Справа № 215/39/19

2/215/877/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2019 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді – Коноваленка М.І.

секретар судового засідання – Пономаренко М.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Юкрейніан груп» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Юкрейніан груп» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору, стягнення коштів. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.01.2018 року з відповідачем уклав Договір про надання послуг №22012018/271 (далі по тексту - Договір) з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Вказує, що згідно даного Договору відповідач приймає на себе всю роботу з організації отримання працевлаштування в державі Норвегія за контрактом 12 місяців. Позивач зазначає, що згідно умов Договору, відповідач мав приступити до виконання прийнятих на себе зобов'язань у день підписання та оплати договору. Згідно умов Договору відповідач мав приступити до виконання прийнятих на себе зобов'язань в день підписання та оплати договору та надати повний об'єм послуг у строки, що не перевищують 10 робочих неділь. У разі несвоєчасного надання послуг повернути усі сплачені кошти у повному обсязі, що були отримані за спалу послуг виконавцеві. Позивач вказує, що 22.01.2018 року, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №14 на оплату першого реєстраційного платежу, ним було перераховано 17 700,00 грн. Однак, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, оскільки ним не було надано передбачених договором послуг. 30.05.2018 року позивач звернувся з вимогою про повернення перерахованих коштів в сумі 17 700,00 грн у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором, однак на дане звернення відповідач не відреагував. Таким чином, були порушені його права, як споживача. Також позивач зазначає, що відповідач здійснював діяльність з посередництва при працевлаштуванні за кордоном без наявності належної ліцензії, що відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для визнання недійсним договору. На підставі наведеного просив суд визнати недійсним Договір про надання послуг №22012018/271 від 22.01.2018 року, та стягнути з ТОВ «Євро Юкрейніан груп» на його користь грошові кошти в сумі 17 700,00 грн. 

Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в п'ятнадцятиденний строк відзив на позов суду не надав, про розгляд справи повідомлений завчасно належним чином, відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України. Відповідач не повідомив суду причину неявки. З вказаних причин суд прийшов до висновку, що відповідач не користується своїми процесуальними правами.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.01.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.05.2019 постановлено проводити заочний розгляд справи.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ТзОВ «Євро Юкрейніан груп» та ОСОБА_1 укладено договір №22012018/271 від 22.01.2018 року про надання послуг (а.с. 8-10). Відповідно до умов даного договору здобувач доручає, а виконавець приймає на себе всю роботу з організації отримання працевлаштування здобувача в державі Норвегія, за контрактом 12 місяців. Здобувач зобов'язується оплатити послуги виконавця в міру виконання робіт. Відповідно до п. 2.2. даного договору, виконавець бере на себе зобов'язання на підставі поданих здобувачем документів провести попередні переговори із зарубіжними роботодавцями або їх представниками щодо кандидатури здобувача. Підготувати документи для подачі у посольство Норвегії. Відповідно до п. 2.13 вказаного договору вбачається, що виконавець зобов'язаний надати повний об'єм послуг здобувачу у строки, що не перевищують 10 робочих неділь. У разі несвоєчасного надання послуг, повернути усі сплачені кошти у повному обсязі, що були отримані за сплату послуг виконавцеві. Згідно з п. 3.2. здобувач зобов'язується оплатити роботу виконавця в розмірах і терміни, передбачені в п. 4. З п. 4.2. оспорюваного договору вбачається, що перший реєстраційний платіж у розмірі 500 євро, згідно з міжбанківським курсом продажу валюти ПАТ КБ «ПриватБанк» на дату сплати, що сплачується здобувачем на банківський рахунок виконавця в момент підписання цього договору. Із копії квитанції від 22.01.2018 року (а.с. 11) вбачається, що ОСОБА_1 на виконання умов договору, сплатив перший реєстраційний платіж у сумі 17 700,00 грн, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №14 від 22.01.2018 року. 

Проте, станом на час звернення позивача до суду, відповідач так і не приступив до виконання своїх зобов'язань за договором, кошти позивачеві не повертає.

Так, стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина третя статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.526, 530, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, до теперішнього часу зобов'язання відповідача за спірним договором не виконані й отримані від позивача грошові кошти не повернуті. Позивач вказує, що укладений договір порушує його права як споживача, а умови цього договору не відповідають Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідач укладаючи із позивачем оспорюваний договір застосовував нечесну підприємницьку практику шляхом здійснення діяльності з посередництва при працевлаштуванні за кордоном без належної ліцензії та на протязі обіцяного часу не вчинив жодних дій які б свідчили про намагання виконати умови договору. 

Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном підлягає обов'язковому ліцензуванню. Згідно переліку суб'єктів господарської діяльності, які отримали ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, який розміщений на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України вбачається, що ТзОВ «Євро Юкрейніан груп» може надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу лише в Польщі та лише водіїв. Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Постановою КМУ від 16.12.2015 року № 1060 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (далі Ліцензійні умови). Згідно з п.п. 11-13 Ліцензійних умов невід'ємним додатком до договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном є завірена ліцензіатом копія погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем. Ліцензіат зобов'язаний надавати клієнту достовірну інформацію відповідно до вимог законодавства. Виконання умов договору між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами. Ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до дня отримання останнім підписаного іноземним роботодавцем примірника трудового договору (контракту наймання) та підписання акта наданих послуг. 

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 7 ч. 1ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу. 

Аналізуючи нормустатті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів»); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону). Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Статтею 19 названого Закону, зокрема, передбачено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно ціни або способу розрахунку ціни, потреби у послугах. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. 

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», права позивача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. Відсутність належної ліцензії на здійснення діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та відсутність додатку до договору, а саме копії погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем є обмеженням визначених пунктами 3, 6 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.509 ЦК України принципів свободи договору, справедливості, розумності та добросовісності та ведення чесної підприємницької практики. Вказані умови, ураховуючи зазначені вище положення, є несправедливими в розумінні ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів». 

Згідно правових висновків, викладених у постанові ВСУ від 14.11.2011 р. у справі № 6-40цс11, договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати. У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. З доданої до позову квитанції вбачається, що на виконання умов Договору позивачем 22.01.2018 року було сплачено на рахунок ТОВ «Євро Юкрейніан груп» 17 700,00 грн. (а.с. 11). Відповідно до статей 526,527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Беручи до уваги те, що відповідачем не надано доказів як на виконання умов договору, так і на повернення коштів, набутих за цим договором, позовні вимоги слід задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним за договором кошти в сумі 17 700,00 грн. 

Згідно зі ст.141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, слід стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі ставки судового збору, встановленого ч. 2ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", у сумі по 768,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.526 16,203,215,216 ЦК України, 10, 76-83, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України,  Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Юкрейніан груп» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати договір про надання послуг №22012018/271 від 22.01.2018 року, який був укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Юкрейніан груп» - недійсним. 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Юкрейніан груп», код ЄДРПОУ 40376484, що знаходиться за адресою 01021, м. Київ, вул. Звіринецька, буд 63, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , грошові кошти в розмірі 17 700,00 (сімнадцять тисяч сімсот) гривень. 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Юкрейніан груп», код ЄДРПОУ 40376484, на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) грн. 

Копію рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.

    Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення складено суддею 03.05.2019 року.

СУДДЯ: