Ухвала

від 16.05.2019 по справі 910/571/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.05.2019Справа № 910/571/19 За позовом Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар

До Міжнародного благодійного фонду Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні

про розірвання договору, повернення майна, виселення та стягнення 348 435,85 грн.,

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники сторін:

від позивача: Санжак Л.В.

від відповідача: Козій Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київський завод "Радар" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міжнародного благодійного фонду "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні", в якому просить суд розірвати Договір оренди майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., (реєстраційний номер 1873) від 26.12.2013, що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству "Київський завод "Радар" (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, буд. 35, ідентифікаційний код 14307274) на підставі Свідоцтва про право власності виданого 13 квітня 2006 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), укладений між Публічним акціонерним товариством "Київський завод "Радар" та Міжнародним благодійним фондом "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні" (ідентифікаційний код 37142577); зобов`язати Міжнародний благодійний фонд "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні" (ідентифікаційний код 37142577) повернути Публічному акціонерному товариству "Київський завод "Радар" (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, буд. 35, ідентифікаційний код 14307274) нежитлові приміщення третього поверху, загальною площею 1228,50 кв.м., що розташовані в нежилому будинку загальною площею 8 376,10 кв.м., розміщеному за адресою: м. Київ, вул. Тельмана (Німецька), 1 (один) (літера А), корпус 24 (двадцять чотири), що перебуває на балансі ПАТ "Київський завод "Радар" (інвентарний №7326); виселити Міжнародний благодійний фонд "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні" з нежитлових приміщень третього поверху, загальною площею 1228,50 кв.м., що розташовані в нежилому будинку загальною площею 8 376,10 кв.м. розміщеному за адресою: м. Київ, вул. Тельмана (Німецька), 1 (один) (літера А), корпус 24 (двадцять чотири), що перебуває на балансі ПАТ "Київський завод "Радар" (інвентарний №7326); стягнути з Міжнародного благодійного фонду "Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні" (ідентифікаційний код 37142577) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський завод "Радар" (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, буд. 35, ідентифікаційний код 14307274) заборгованість за договором оренди майна, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., реєстраційний номер 1873 від 26.12.2013 р., що складається з суми заборгованості з орендної плати у розмірі 320 781 (триста двадцять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 08 коп.; пені у розмірі 11615 (одинадцять тисяч шістсот п`ятнадцять) грн. 72 коп.; штрафу у розмірі 16 039 (шістнадцять тисяч тридцять дев`ять) грн. 05 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором оренди майна, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., (реєстраційний номер 1873) від 26.12.2013р.,в частині здійснення орендних платежів, а також обов`язку щодо страхування майна.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на відсутність підстав для розірвання укладеного між сторонами договору оренди. Вказаним учасником також зауважено, що повідомлення про дострокове розірвання договору останній не отримував. Одночасно, відповідачем також наголошено на помилковості наведених позивачем розрахунків нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 22.01.2019р. відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.02.2019р.

11.02.2019р. судом було відкладено підготовче засідання на 01.03.2019р.

01.03.2019р. судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання на 25.03.2019р.

У судовому засіданні судом було розглянуто та відхилено усні клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи та виклик свідка, як такі, що позбавлені належного обґрунтування.

25.03.2019р. підготовче засідання було відкладено на 03.04.2019р.

03.04.2019р. судом було відкладено підготовче засідання на 17.04.2019р.

17.04.2019р. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника відповідача про призначення по справі судової експертизи з метою визначення вірності нарахування позивачем орендних платежів за спірним договором.

Вказане клопотання було розглянуто та відхилено судом у судовому засіданні 17.04.2019р.

Судом також було залишено без задоволення як необґрунтоване та безпідставне клопотання про витребування доказів.

17.04.2019р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2019р.

15.05.2019р. представником відповідача було подано заяву про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/571/19.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилався на те, що судом було безпідставно відхилено клопотання представника Міжнародного благодійного фонду Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні про відкладення розгляду справи, з огляду на залучення нового представника відповідача та з метою надання останньому можливості підготувати та висловити належну правову позицію по справі. Вказані обставини, за твердженнями заявника, викликають сумнів у неупередженості судді під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як вказувалось вище, в обґрунтування наявності підстав для відводу судді від розгляду справи відповідач посилається на те, що судом було відхилено клопотання вказаного учасника справи про відкладення розгляду справи.

Тобто, з наведеного полягає, що фактично подана відповідачем заява обґрунтована непогодженням учасника справи з процесуальними рішеннями судді.

Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В контексті означеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч.1 ст.6 Закону України Про судоустрій і статус суддів вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Одночасно, ст.15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Тобто, нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

За таких обставин, виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем відводу, та необхідність передачі заяви Міжнародного благодійного фонду Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні про відвід судді Спичака О.М. для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись приписами ст.ст.32, 35, 39, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Міжнародного благодійного фонду Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/571/19 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

2. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст складено та підписано 16.05.2019р.

Суддя Спичак О.М.