Ухвала

від 15.05.2019 по справі 520/4608/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

15.05.2019 р. № 520/4608/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розстрочення судових витрат у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2018 р. № 373549-1308-2031 Головного управління ДФС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 р. № 373549-1308-2031 Головного управління ДФС у Харківській області.

Разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про розстрочення судових витрат. В обґрунтування вказаного клопотання у позовній заяві зазначено, що податковий борг позивача відображений у податкових повідомленнях-рішеннях, як наслідок потягнув за собою прийняття Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області рішення №517/20-31-13-01-10/2975717332 від 31.03.2017 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, чим позивача фактично обмежено у здійсненні підприємницької діяльності, через що позивач не отримує дохід. При цьому, позивачем вказано, що нього малолітня дитина, а дружина перебуває у декретній відпустці та на даний час не працює. Отже позивачем вказано, що він з огляду на вказані обставини перебуває у скрутному становищі.

Дослідивши вказане клопотання та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривень.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про скасування рішень відповідача про визначення податкового зобов`язання у загальному розмірі 414572,30 грн., а отже ставка судового збору за подання зазначеного позову становить 4145,72 грн.

Зі змісту заявленого позивачем клопотання встановлено, що в якості підстави для розстрочення судових витрат вказано на обставини неможливості здійснення позивачем підприємницької діяльності у зв`язку з виключенням його з реєстру платників єдиного податку через наявність податкового боргу, а також на обставини неможливості матеріального забезпечення дитини та дружини через фактичне обмеження підприємницької діяльності позивача, що свідчить, на думку позивача, про наявність скрутного матеріального становища. На підтвердження вказаних обставин позивачем до суду надано листування із відповідачем, копію рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 31.03.2017 року №517/20-31-13-01-10/2975717332, а також копії свідоцтв про шлюб та про народження.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Таким чином, зі змісту вищевказаних норм вбачається, що суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору виключно фізичних осіб, в той час як позивачем у справі є фізична особа-підприємець.

Вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 26.01.2018 року по справі №826/11019/15.

В той же час, позивачем не надано до суду жодних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат.

Отже, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про розстрочення судових витрат є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 133, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 Костянтина Миколайовича про розстрочення судових витрат у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.