Ухвала

від 16.05.2019 по справі 520/4364/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання вирішення заяви про відвід

16.05.2019 р. справа № 520/4364/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про відвід судді Сліденка А.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради ОСОБА_2 про визнання незаконним Подання про відмови у наданні субсидії пенсіонеру ОСОБА_1 посадовою особою ОСОБА_2 у 2012-2013 роках - на зимовий і літній періоди 2013-2014 роках на цілий рік, на 2014-20 роках на весь рік - за підставою - ненадання заявником захищених персональних даних про доход особи, що не є членом сім`ї субсидіанта - ОСОБА_3 та про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, нанесеної прямою дискримінацією права на соціальний захист та корупційними порушеннями із ознаками кримінальних правопорушень пенсіонера та інваліда ОСОБА_1 посадовою особою ОСОБА_2 у сумі 70 тисяч гри (сімдесят тис грн.) із регресом з винної особи відповідно до ст.15 ЗУ Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні та ст.68 антикорупційного закону, -

встановив:

25.04.2019 р. до Харківського окружного адміністративного суду у порядку п. 2 ч.1 ст. 29 КАС України з Жовтневого районного суду м. Харкова на виконання ухвали від 05.04.2019 р. (дата набрання законної сили - 22.04.2019 р.) надійшла справа №639/2028/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 р. після виділення перелічених вище позовних вимог в окреме провадження даний позов залишено без руху із наданням заявнику строку у 5 днів для усунення недоліків позовної заяви в частині подання до суду: 1) доказів оплати судового збору у повному обсязі, 2) заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із викладенням поважних та об`єктивно непереборних причин, 3) позову з конкретизацією кожної окремої вимоги майнового і немайнового характеру.

Копію даної ухвали заявником було отримано 08.05.2019 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

15.05.2019р., не усуваючи недоліків позову, ОСОБА_1 подала до суду письмовий документи із назвою "Повідомлення про створений реальний конфлікт інтересів при розгляді позову про дискримінацію конституційного права з порушенням норм антикорупційного законодавства суддею Сліденко А.В.".

У вказаному документі позивач зазначає, про створений, на її думку, суддею Сліденком А.В., реальний конфлікт інтересів у спірних правовідносинах.

Позивач також зазначає, що ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.04.2019р. про передачу адміністративної справи за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду нею оскаржено до суду апеляційної інстанції. Як стверджує позивач, вказаний конфлікт інтересів утворився внаслідок погодження суддею Сліденком А.В. про визнання суддею Жовтневого районного суду м. Харкова Барковою Н.В. юрисдикції даного адміністративного позову як адміністративної, а також із постановленням суддею Сліденком А.В. ухвал про залишення позовних заяв без руху, у тому числі у зв`язку з несплатою судового збору.

Суд вважає, що за змістом доводів, суттю аргументів та предметом сформульованої заявником вимоги, обсягом реквізитів (зокрема, застосування такої ідентифікуючої ознаки як номер судової справи) поданий позивачем документ слід розглянути саме як заяву про відвід.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу відводу (самовідводу) від участі у розгляді адміністративної справи унормовані приписами ст.ст. 36-41 КАС України.

Субсидіарне застосування у процедурі відводу судді приписів Закону України Про запобігання корупції може бути співвіднесено лише з п.4 ч.1 ст.36 КАС України.

Так, за визначенням ст.1 Закону України Про запобігання корупції реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Суд запевняє усіх зацікавлених осіб не лише про відсутність будь-яких приватних інтересів стосовно заявника та усіх можливих проявів його життєдіяльності, а навіть про неможливість з достатньою чіткістю ідентифікувати саму особу заявника.

Відсутність інтересу як такого зумовлює відсутність підстав для застосування у даному конкретному випадку п.4 ч.1 ст.36 КАС України.

Тому, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-77, 90, 211 КАС України суд відзначає, що матеріали справи не містять жодної з передбачених ч.1 ст.36 КАС України підстав відводу (самовідводу).

Доводи заяви про відвід не підтверджені ані належними аргументами, ані відповідними доказами.

Тому вирішення по суті заяви про відвід належить провести у порядку ч. 4 ст. 40 КАС України.

При вирішенні питання про відвід, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії , від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії , від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України , від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії , від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії , від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА_4 Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході вирішення порушеного питання суд надав оцінку усім обставинам, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення відводу, та дослухався до усіх аргументів заявника, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення згаданого питання.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 36-41, 90, 211, 236, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Передати заяву про відвід для вирішення по суті у порядку ч. 4 ст. 40 КАС України іншому складу суду, зупинивши провадження у справі.

2.Роз`яснити, що ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту проголошення (підписання).

Суддя Сліденко А.В.