Рішення

від 15.05.2019 по справі 826/6100/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 травня 2019 року №826/6100/17

Окружний адміністративний суду міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2017 №0000271401

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2017 №0000271401.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 09.12.2016 №144/10-36-14-01-13/19407655, прийняло податкове повідомлення-рішення від 11.01.2017 №0000271401. Так, позивач наголошує на тому, що висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем доходу від операційної діяльності за 2014 рік є хибними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Крім того, станом ще на 2014 рік сума заборгованості зменшилась результаті часткового погашення боргу у 2013 році.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Ліс", зокрема, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на загальну суму 305 834, 000 грн. в тому числі за 2014 рік на суму 305 834, 00 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за перше півріччя 2016 року в сумі 244 734, 00 грн.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області складено акт від 09.12.2016 №144/10-36-14-01-13/19407655 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.01.2017 №0000271401, яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 382 293, 00 грн., в тому числі: за основним платежем на суму 305 834, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 76 459, 00 грн.

Враховуючи наведене, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 11.01.2017 №0000271401 до контролюючого органу вищого рівня - Державної фіскальної служби України.

Однак, листом від 14.04.2017 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що вважає строки оскарження податкового повідомлення-рішення пропущеними.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс", не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час, за який проводилась перевірка позивача) податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків та зборів.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Приписами статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 134.2 статті 134 Податкового кодексу України).

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу (підпункт 135.4.1 пункту 145.1 статті 135 Податкового кодексу України).

З акта перевірки вбачається, що висновки стосовно порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що на думку контролюючого органу позивачем було занижено дохід від операційної діяльності на загальну суму 1 699 076, 00 грн.

Як зазначено на сторінці 4 акта перевірки, в ході перевірки контролюючим органом встановлено відображення платником податків у бухгалтерському обліку по рахунку 685 Розрахунки з іншими кредиторами кредиторської заборгованості станом на 01.01.2013 по контрагенту - товариству з обмеженою відповідальністю КГВ-Сервіс у сумі 1 699 075, 84 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що далі в акті перевірки відповідачем власне зазначено ту обставину, що протягом 2013 - 2014 років позивачем через касу підприємства було сплачено грошові кошти в погашення заборгованості перед товариству з обмеженою відповідальністю КГТ-Сервіс у сумі 806 800, 00 грн.

Далі по тексту акта, контролюючим органом також відображено, що згідно угоди про погашення боргу від 06.11.2014, укладеної між фізичною собою підприємцем Ляховчук А.М. (якій згідно Договору від 12.12.2011 контрагент позивача відступив право вимоги) та товариством з обмеженою відповідальністю Ліс було узгоджено погашення боргу в розмірі 894 275, 85 грн. частками на протязі до кінця 2018 року.

Як зазначено вище, об`єктом оподаткування згідно з приписами Податкового кодексу України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами.

Відповідно до підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України 14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Разом з тим, як вбачається з акта перевірки, контролюючим органом до складу доходів товариства з обмеженою відповідальністю Ліс було віднесено суму боргу позивача, яку останній зобов`язаний сплатити товариству з обмеженою відповідальністю КГВ-Сервіс , до того ж, акт перевірки містить відповідні данні щодо часткового погашення позивачем боргових зобов`язань в 2014 році перед контрагентом, а також містить інформацію про подальше погашення боргу частками на протязі та до кінця 2018 року.

Водночас, під час судового розгляду справи відповідачем не пояснено суду яким чином відповідач відніс суму боргу позивача до річного доходу, який підлягає оподаткуванню податком на прибуток підприємств, якими нормами керувався відповідач в даному випадку не зазначено.

Матеріали справи не містять ані відзиву контролюючого органу, ані жодних доказів, які б підтверджували наявність у позивача доходу, в розумінні приписів Податкового кодексу України, в розмірі 1 699 076, 00 грн., з якого останнім не було б сплачено відповідного податку.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Так, під час судового розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву не надав, жодних пояснень щодо спірних правовідносин та спростування тверджень позивача з боку контролюючого органу не надходило, в судове засідання для надання усних пояснень представник відповідача також не з`явився, причин неявки в судове засідання не повідомив.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що відповідач формально підійшов до проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Ліс , а висновки, викладені у акті перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 305 834, 00 грн. не ґрунтуються на фактичних обставинах.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем приписів статтей 134, 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Відтак, з огляду на необґрунтованість висновків акту перевірки від 09.12.2016 №144/10-36-14-01-13/19407655, та враховуючи те, що контролюючим органом не доведено законності винесеного податкового повідомлення-рішення від 11.01.2017 №0000291401, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 11.01.2017 №0000291401.

Присудити здійснені товариством з обмеженою відповідальністю "Ліс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Європейська, 15, код ЄДРПОУ 19407655) судові витрати у розмірі 5 734, 00 грн. (п`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. народного ополчення, 5А, код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.