Постанова

від 14.05.2019 по справі 560/3843/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3843/18 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

14 травня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю: секретаря судового засідання: Черняк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року (повний текст виготовлено 14.02.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-ТОВ "ВФ "Колобок" про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-ТОВ "ВФ "Колобок", в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення Старокостянтинівського ОУПФУ № 1185 від 20.12.2017 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком;

-зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період її навчання в Хмельницькому технологічному училищі № 8 з 01.09.1976 по 14.07.1997 та період її роботи у ВФ "Колобок" з 14.09.1994 по 21.02.1997, а також призначити пенсію за віком починаючи з 17.07.2017.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.02.2019 позов задоволено частково:

-визнано протиправним та скасовано рішення Старокостянтинівського ОУПФУ в Хмельницькій області, оформленого протоколом № 1185 від 20.12.2017 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком;

-зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період її навчання в Хмельницькому технологічному училищі № 8 з 01.09.1976 по 14.07.1997;

-зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2017 про призначення пенсії за віком.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного мінімального страхового стажу-15 років.

В тому числі, період навчання в Хмельницькому технічному училищі №8 не підтверджений належними документами.

Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася та повноважного представника для участі у справі не направила.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.08.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Старокостянтинівського ОУПФУ, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою № 1185/676 про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Поряд з заявою, позивачем до Управління надано трудову книжку НОМЕР_1 , трудову книжку НОМЕР_2 , атестат НОМЕР_3 від 14.07.1977, диплом А № 850132 від 10.07.1983, паспорт та картку фізичної особи-платника податків.

Рішенням Старокостянтинівського ОУПФУ, оформленим протоколом № 1185 від 20.12.2017, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, про що останню повідомлено листом № 15961/04 від 20.12.2017.

11.09.2018 на повторне звернення позивача, відповідач листом № 2074/К-8 надав відповідь, що звернення позивача щодо права призначення їй пенсії за віком розглянуто.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що пенсія за віком ОСОБА_1 не призначена через відсутність страхового стажу, так як до останнього не зараховано наступні періоди роботи:

- з 01.09.1976 по 14.07.1997 навчання в Хмельницькому технологічному училищі № 8, оскільки атестат видано на ОСОБА_2 , а не на ОСОБА_1 ;

- 14.09.1994 по 21.02.1997 робота у Виробничій фірмі "Колобок", оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ "Виробнича фірма "Колобок" створено у 1995 році.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зарахування періоду навчання позивача в технікумі до трудового стажу, що дає право на пенсію.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституція України регламентовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

За правилами ч.1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", підпунктом "д" пункту 1 якого передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

У п. 8 Порядку № 637 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110; далі - Інструкція), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).

Так, з матеріалів справи встановлено, що спір між сторонами виник з приводу незарахування до трудового стажу позивача періоду навчання в технікумі з 01.09.1976 по 14.07.1977.

Підставою для відмови в зарахуванні вказаного періоду слугувала та обставина, що атестат №573 про закінчення Хмельницького технічного училища №8 від 14.07.1977, виданий на ім`я " ОСОБА_2 " тоді як згідно паспорта Серія НОМЕР_4 позивач значиться як " ОСОБА_1 ".

Разом з тим, в трудовій книжці Серія НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , міститься запис, що остання в період з 01.09.1976 по 14.07.1977 навчалася в Хмельницькому ТУ №8.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що факт навчання в спірний період підтверджений трудовою книжкою.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 до пенсійного органу надано належні докази, якими підтверджено навчання в Хмельницькому ТУ №8 у період з 01.09.1976 по 14.07.1977, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно не зараховано цей період до загального трудового стажу позивача.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що після прийняття рішення про відмову в зарахуванні до трудового стажу періоду навчання з 01.09.1976 по 14.07.1977, до ГУ ПФУ в Хмельницькій області надійшла довідка Хмельницького професійного ліцею електроніки №21 від 21.01.2019, що ОСОБА_1 дійсно у вищезазначений період навчалась у Хмельницькому ТУ №8.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин адміністративним судом не здійснюється призначення пенсії, а перевіряється виключно законність рішення органу пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії, за наслідками чого суд може визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність, а як наслідок- зобов`язати вчинити певні дії.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема-функції щодо перерахунку пенсії та зобов`язувати відповідача прийняти те чи інше рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №752/20012/16-а, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 12 лютого 2019 року у справі №825/1602/17 та від 05 березня 2019 року у справі №2040/6320/18.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення позову у спосіб, який просить позивач, оскільки зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу свідчить про перебирання судом повноважень суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, віднесено розгляд заяви про призначення пенсії.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з метою належного способу захисту порушених права позивача в даному спорі, обгрунтовано вийшов за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме: зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.08.2017 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, зазначених у рішенні суду.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 205, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 травня 2019 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.