Постанова

від 15.05.2019 по справі 1340/4480/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3552/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Гінди О. М.., Курильця А. Р.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Апогей Агро» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції - Москаль Р. М.,

час ухвалення рішення - 14.02.2019 року, 10:00 год.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 25.02.2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ТОВ «Апогей Агро» звернулося в суд з позовом до відповідача - Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 402997/36763424 від 13 грудня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 123 від 12 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 123 від 12 листопада 2017 року, подану ТОВ «Апогей Агро» у день набрання законної сили рішення суду про її реєстрацію.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 402997/36763424 від 13 грудня 2017 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 123 від 12 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей Агро» № 123 від 12 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем набрання законної сили цим рішенням суду.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що реєстрація спірних накладних зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки такі відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1205 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Апелянт також звертає увагу на те, порушення позивачем вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , оскільки документи, надіслані позивачем на адресу відповідача як додаток до пояснень про розблокування податкових накладних не відкривалися. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення комісії не містило конкретної інформації про причини та підстави для прийняття такого рішення, зокрема, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Таким чином, таке рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Також зазначив, що покликання податкового органу на порушення позивачем вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообіг є безпідставним, оскільки доказів, які б підтверджували вказаний факт. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) - Гавриляк Р. А. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача - Притула М. І. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ТОВ «Апогей Агро» зареєстроване як юридична особа 21 вересня 2011 року; основні види діяльності згідно з КВЕД: 01.11 вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві.

13 та 26 жовтня 2017 року ТОВ «Апогей Агро» (постачальник) та ТОВ «АТ Каргілл» (покупець) уклали договори (№ СVР05857 та № СVР06324) поставки ріпаку для харчових цілей урожаю 2017 року українського походження на умовах « DАР доставлено до ТОВ «Боріваж» (Морський торговий порт «Южний» )» відповідно до умов Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД 1205.

На виконання умов цих договорів ТОВ «Апогей Агро» здійснило поставку ріпаку, що підтверджується видатковими накладними: № 62 від 28 жовтня 2017 на суму 1419187,50 грн., у т.ч. ПДВ 283837,50 грн.; № 64 від 31 жовтня 2017 року на суму 3545437,50 грн., у т.ч. ПДВ 709087,50 грн.; № 66 від 12 листопада 2017 року на суму 2089687,50 грн., у т.ч. ПДВ 417937,50 грн.; прийом товару здійснив керівник ТОВ «АТ Каргілл» Сергієнко Р. С. на підставі довіреностей № 91068 від 13 жовтня 2017 року, № 91065 від 01 листопада 2017 року; розрахунки за поставлений товар проведено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

За результатами вказаних господарських операцій ТОВ «Апогей Агро» складено податкову накладну № 123 від 12 листопада 2017 року на загальну суму 1650375,00 грн., у т.ч. ПДВ 275062,50 грн. та 30 листопада 2017 року направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу № 9253589846.

Згідно з отриманою квитанцією №1 від 30 листопада 2017 року вказана податкова накладна доставлена до центрального рівня ДФС України та прийнята системою, проте її реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки така відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФ України від 13 червня 2017 року №567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1205 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

06 грудня 2017 року позивач направив на адресу контролюючого органу документи про підтвердження реальності здійснення операцій згідно з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинено.

Зокрема, ТОВ «Апогей Агро» подало копії документів, що підтверджують зберігання ріпаку та його транспортування, перевезення залізничним транспортом з місця відвантаження елеватора в м. Радивилів у місце прибуття - Морський торговий порт «Южний» та документи на підтвердження наявної в ТОВ «Апогей Агро» матеріально- технічної бази: сільськогосподарської техніки, складських приміщень, орендованих земельних ділянок, достатнього штату працівників (договір про відповідальне зберігання зерна, акти на очищення та сушіння зерна, паспорти та посвідчення про якість зерна, договори транспортного експедирування та транспортно-експедиційного обслуговування, накладні, штатний розпис, звіти про площі сільськогосподарських культур, посівні площі сільськогосподарських культур та про збирання врожаю сільськогосподарських культур).

13 грудня 2017 року Комісія ДФС прийняла рішення № 02997/36763424 про відмову у реєстрації податкової накладної № 123 від 12 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись з цим рішенням, 14 березня 2018 року ТОВ «Апогей Агро» подало скаргу до комісії ДФС з питань розгляду пояснень та документів платника податків.

Разом з тим, жодного рішення за результатами розгляду цієї скарги позивач не отримав, а тому звернувся у ДФС України із скаргою від 16 квітня 2018 року на бездіяльність комісії ДФС з питань розгляду пояснень та документів платника податків.

Листом № 9788/6/99-99-11-04-15 від 20 березня 2018 року ДФС України за результатами розгляду скарг ТОВ «Апогей Агро» на рішення комісії ДФС від 13 грудня 2017 №402997/36763424, від 22 грудня 2017 року № 475401/36763424 повідомила, що ці скарги подані до ДФС після закінчення строку для їх подання, що є порушенням п.5 Порядку розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 04 липня 2017 року № 4.8

Вказаний лист позивач отримав 01 вересня 2018 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фіскальним органом у порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків. Позивачем підтверджено первинними документами реальність господарських операцій, за наслідками яких складено спірну податкову накладну, тому така податкова накладна виписана правомірно, разом з тим, контролюючий орган не врахував специфіку діяльності позивача та не взяв до уваги його письмові пояснення. Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подану ТОВ «Апогей Агро» податкову накладну днем набрання законної сили цим рішенням суду.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

П.201.10 ст.201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Починаючи з 01 липня 2017 року відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп.201.16.2, 201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Подані письмові пояснення та/або копії документів розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надсилається платнику податків.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

П.17 Порядку №1246 передбачає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп.215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 розділу VI ПК України, щодо товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстр; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг, більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Колегія суддів звертає увагу на те, що закріплений п.6 Критеріїв оцінки перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв, такими документами є: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний Вичерпний перелік закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17).

Зі змісту квитанції про зупинення реєстрації за податковою накладною № 123 від 12 листопада 2017 року вбачається, що реєстрація цієї накладної зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки така відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1205 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що у цій квитанції податковим органом не вказано ані конкретного критерію оцінки ступеня ризику (відповідного підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567, які б могли бути подані ТОВ «Апогей Агро» для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, зазначення в квитанції, що за результатами опрацювання Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1205, не приймається колегією суддів до уваги як доказ наведення контролюючим органом конкретних підстав зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки такий критерій в п.6 Критеріїв оцінки відсутній.

Як вбачається з матеріалів справ ТОВ «Апогей Агро» , одержавши відповідну квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної № 123 від 12 листопада 2017 року, направило до контролюючого органу пояснення та документи, що розкривають зміст операцій поставки товару ТОВ «АТ Каргілл» , а саме: повідомлення № 7 від 06 грудня 2017 року, в якому надано пояснення про те, що є виробником сільськогосподарської продукції - ріпаку, код УКТ ЗЕД 1205, на підтвердження чого представило звіт про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду 29-сг за 2017 рік, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур 4сг за 2017 рік); копії первинних документів: договори поставки, видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, банківські виписки; таблицю даних платника податку від 30 листопада 2017 року № 1563293; документи, які підтверджують зберігання ріпаку та його транспортування (договір про відповідальне зберігання зерна, акти на очищення та сушіння зерна, паспорти, посвідчення про якість зерна, договори транспортного експедирування та транспортно-експедиційного обслуговування).

Колегія суддів звертає увагу на те, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять вичерпні дані щодо переліку поставленого товару, наданих послуг, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ «АТ Каргілл» .

Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам податковий орган не надав, а тому вказані документи мають статус юридично значимих, та, на думку колегії суддів, надавали змогу податковому органу дійти висновку про фактичність проведених операцій, здійснення оплати їх вартості та виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Абз.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29 березня 2017 року передбачає, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до п.п. "в" п.п. 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до абз.2 цієї постанови підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної:

- або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування

- або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняте у зв`язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатнім для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критеріям чіткості і зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що позивач надав документи з порушенням вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , оскільки доказів, які б це підтверджували, відповідач не надав, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 123 від 12 листопада 2017 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 402997/36763424 від 13 грудня 2017 року, що є підставою для його скасування.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції обрав належний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 123 від 12 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем набрання законної сили цим рішенням суду, оскільки відповідно до п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 1340/4480/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий - суддя О. І. Мікула судді О. М. Гінда А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 16 травня 2019 року.