Рішення

від 16.05.2019 по справі 290/1194/18

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1194/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

7 травня 2019 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Бабича С.В., з участю секретаря судового засідання Строган Л.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Романівська державна нотаріальна контора , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , внаслідок чого відкрилась спадщина, до складу якої, серед іншого, входять земельна ділянка площею 3,0692 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та земельна ділянка площею 1,3140 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , що розташовані на території Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області

Посилаючись на те, що він являється спадкоємцем ОСОБА_2 , однак, державним нотаріусом Романівської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказані земельні ділянки, позивач просить визнати за ним право власності на дане майно в порядку спадкування.

В судове засідання учасники справи не з"явилися. Водночас, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що у задоволені позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь помер ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року П"ятою севастопольською державною нотаріальною конторою зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_2 (номер у спадковому реєстрі- 53225694, номер у нотаріуса - 78/2012).

З наданих позивачем витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та державного акту на право приватної власності на землю від 10 грудня 2002 року вбачається, що право власності на земельну ділянку площею 3,0692 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та земельну ділянка площею 1,3140 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , що розташовані на території Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області зареєстроване за ОСОБА_2

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до Романівської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, однак державним нотаріусом роз"яснено, що для заведення нової спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про право на спадщину після його смерті немає правової підстави, оскільки Автономна Республіка Крим на час смерті ОСОБА_2 не була віднесена до тимчасово окупованої території України, а реєстрація у 2012 році в м. Севастополі спадкової справи здійснювалася уповноваженим на те органом нотаріату України.

З копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 вбачається, що його зареєстрованим місцем проживання з 12 грудня 1987 року є квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з нормою статті 1216 Цивільного кодексу України ( ЦК України) спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов`язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу).

Згідно частини 1 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Зокрема, згідно частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частина 2 статті 1269 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, обставинами, які підлягають встановленню та доказуванню у даній справі, є встановлення кола спадкоємців та наявність підстав для переходу права власності в порядку спадкування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Позивач суду не надано ні доказів його звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ні доказів того, що він на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем.

При цьому, клопотань про витребування доказів або виклик свідків позивачем не заявлялося.

Посилання позивача на той факт, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка зареєстрована 10 серпня 2012 року П"ятою севастопольською державною нотаріальною конторою, на даний час може знаходиться на тимчасово окупованій території України не звільняє позивача від обов"язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу свого позову, оскільки вказана обставина не є підставою для звільнення від доказування, згідно приписів статті 82 ЦПК України.

Враховуючи, що судове рішення не може грунтуватися на припущеннях та керуючись статтями 10-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) до Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області (адреса місцязнаходження: вул. Любарська,31 с. Врублівка Романівський район Житомирська область, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 04345240) про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Романівська державна нотаріальна контора (адреса місцязнаходження : вул. Небесної Сотні,103 смт. Романів Житомирська область) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Суддя С.В. Бабич

Повний текст рішення складено 16 травня 2019 року