Постанова

від 11.09.2019 по справі 290/1194/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/1194/18 Головуючий у 1-й інст. Бабич С. В.

Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №290/1194/18 за позовом ОСОБА_1 до Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Романівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Романівського районного суду Житомирської області, ухвалене 07 травня 2019 року суддею Бабичем С.В. у смт. Романові, повний текст рішення складено 16 травня 2019 року,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: визнати за ним, у порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки площею 3,0692 га з кадастровим № НОМЕР_1 та площею 1,3140 га з кадастровим номером 1821481500:04:000:0148, які розташовані на території Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області.

Обґрунтовував вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки та у П`ятій в Інкермані Севастопольській державній нотаріальній конторі 10.08.2012 заведено спадкову справу. Спадкоємцями померлого є він, як син, дружина померлого - ОСОБА_3 , та дочка померлого - ОСОБА_4 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини, подавши 10.08.2012 до нотаріальної контори відповідну заяву. Отже, він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, проте не може її оформити, оскільки після заведення спадкової справи територія АР Крим була окупована, у зв`язку із чим, нотаріусом, який завів спадкову справу, було припинено діяльність, а спадкову справу не було передано до нотаріальних контор України. Романівською державною нотаріальною конторою, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із чим він звернувся до суду.

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 07 травня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

На його думку, судом не враховано, що після смерті батька заведена спадкова справа і він є єдиним його спадкоємцем. Вважає, що заява дочки померлого - ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини спростовує припущення суду про відсутність доказів звернення його із заявою про прийняття спадщини, а обставина проживання на час смерті із спадкодавцем не має відношення до предмету дослідження у даній справі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала.

Заслухавши пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне.

Згідно частини 1 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Зокрема, згідно частини першої статті 1269 ЦК України (у редакції на час відкриття спадщини) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частина 2 статті 1269 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Севастополь помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: земельну ділянку площею 3,0692 га з кадастровим номером 1821481500:03:000:0142 та земельну ділянка площею 1,3140 га з кадастровим номером 1821481500:04:000:0148, що розташовані на території Врублівської сільської ради Романівського району Житомирської області.

10 серпня 2012 року, П`ятою севастопольською державною нотаріальною конторою зареєстрована спадкова справа на померлого (номер у спадковому реєстрі- НОМЕР_2 , номер у нотаріуса - 78/2012).

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до Романівської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, однак державним нотаріусом роз`яснено, що для заведення нової спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про право на спадщину після його смерті немає правової підстави, оскільки Автономна Республіка Крим на час смерті ОСОБА_2 не була віднесена до тимчасово окупованої території України, а реєстрація у 2012 році в м.Севастополі спадкової справи здійснювалася уповноваженим на те органом нотаріату України.

Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 12 грудня 1987 року є квартира АДРЕСА_2 .

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів його звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 або доказів того, що він на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем.

Такий висновок суду є правильним, відповідає встановленим судом обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи позивача про те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки не доведені належними та допустимими доказами.

Зокрема, для визнання права на спадкове майно особа має довести, що є спадкоємцем померлого за законом чи заповітом, прийняла спадщину, подавши у визначений законом строк відповідну заяву, або постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Проте таких доказів, позивач суду не надав, хоча це є його обов`язком відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Матеріали справи не містять навіть документів, які підтверджують його родинний зв`язок зі спадкодавцем.

Заява ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини (а.с. 12) не може підтверджувати факт прийняття спадщини позивачем після смерті ОСОБА_2 , а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Інші, наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, такі доводи були предметом дослідження суду із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Романівського районного суду Житомирської області від 07 травня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 12 вересня 2019 року.