Постанова

від 15.05.2019 по справі 396/1924/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

15 травня 2019 року м. Кропивницький

справа № 396/1924/18

провадження № 22-ц/4809/655/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Письменного О.А., Черненка В.В.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Молода Гвардія ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Молода Гвардія про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Молода Гвардія (далі по тексту - ТОВ Молода Гвардія ) про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позову вказав , що на підставі державного акту серії НОМЕР_1 від 20 грудня 2001 року він є власником земельної ділянки загальною площею 5,79 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що знаходиться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

У 2010 році між ним та ТОВ Молода Гвардія було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 49 років, а саме до 15 листопада 2059 року, зареєстрований у Новоукраїнському районному відділі КРФ державного підприємства Центр державного земельного кадастру (далі по тексту - КРФ ДП ЦДЗК ) 14 грудня 2010 року за № 041037800124.

Зазначав, що відповідно до усної домовленості між ним та ОСОБА_3 у присутності нотаріуса він підписав заяву від 09 листопада 2010 року про отримання 100000 грн. у якості орендної плати за земельну ділянку. Проте, що вказані кошти у сумі 100000 грн. йому сплачені не були, а також не була сплачена орендна плата за 2010-2017 роки.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та ТОВ Молода Гвардія , стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за 2015-2017 роки у розмірі 17132 грн. 25 коп. та штрафні санкції (пеню) у розмірі 6157 грн. 96 коп.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених чинним законодавством правових підстав, зокрема визначених статтею 32 Закону України Про оренду землі , для розірвання оспорюваного договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини, що мають істотне значення для справи.

ТОВ Молода Гвардія направило до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення. Вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки відступивши на користь ОСОБА_4 право отримання орендної плати за спірним договором оренди землі взаємовідносини щодо виплати орендної плати виникли між відповідачем та ОСОБА_4 , в свою чергу у Позивача виникло право отримати від ОСОБА_4 100 000 грн. за надання права отримувати орендну плату. Зокрема вказав, що факт отримання вказаних коштів підтверджується нотаріальною заявою від 09 листопада 2010 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції вірно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, та норми права, що їх регулюють.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 20 грудня 2001 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,79 га, яка розташована на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с.8).

У 2010 році між ОСОБА_2 та ТОВ Молода Гвардія було укладено договір зазначеної оренди земельної ділянки (а.с.6-7).

Відповідно до пункту 8 вказаного договору оренди він укладається на строк, починаючи із терміну його державної реєстрації і закінчується 15 листопада 2059 року.

Згідно з пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. В разі бажання орендодавця отримати орендну плату в натуральній або відсотковій формі, вона здійснюється за згодою сторін за цінами, які діють на час розрахунку або на час надання послуг. Розмір орендної плати становить не менше 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земель, яка складає 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень, переданих в оренду.

Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня щорічно.

Договір зареєстрований в Управлінні у Новоукраїнському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК 14 грудня 2010 року за № 041037800124 (а.с.7).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки згідно з державним актом серії НОМЕР_3 та на підставі договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 передав ТОВ Молода Гвардія в оренду земельну ділянку НОМЕР_4 у розмірі 5,79 га, ріллі, яка знаходиться у стані, придатному для обробітку та використання за її цільовим призначенням (а.с.7 зворот).

Як свідчить нотаріально посвідчена заява від 20 листопада 2010 року ОСОБА_2 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, з боку інших осіб, отримав від ОСОБА_4 орендну плату за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 5,79 га, належну йому на підставі державного акту серії НОМЕР_1 , виданого Кропивницькою сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області 20 грудня 2001 року, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за №291, у сумі 100 000,00 (сто тисяч ) гривень і будь-яких матеріальних (фінансових) претензій до ОСОБА_4 до 09 листопада 2059 (дев`ятого листопада дві тисячі п`ятдесят дев`ятого року) він не матиме.

Цією ж заявою дозволив ОСОБА_4 , до зняття мораторію на дію Закону України про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отримувати орендну плату від ТОВ Молода Гвардія , юридична адреса якого село Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області. В разі зняття мораторію на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, по першій вимозі ОСОБА_4 зобов`язався переоформити вказану земельну ділянку на нього або на вказану ним особу. Всі платежі, які виникнуть в процесі переоформлення вказаної земельної ділянки у приватну власність, сплачують сторони порівну. Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М. (а.с.10).

Видаткові касові ордери та відомості про видачу коштів в рахунок земельного паю свідчать про те, що ОСОБА_4 отримував орендну плату за користування спірною земельною ділянкою за період з 2011 року по 2017 рік включно (а.с.49-58).

05 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до директора ТОВ Молода Гвардія Черкасу А.І. про надання позивачу підтверджуючих документів про нарахування та отримання ОСОБА_2 орендної плати (а.с.10).

Звернувшись до суду з позовною заявою позивач посилався на систематичну несплату орендної плати відповідачем, починаючи з 2015 року по 2017 рік, як на підставу своїх вимог щодо розірвання договору та стягнення орендної плати.

Судом першої інстанції встановлено, що факти стосовно добровільності укладення договору, дата його підписання та дата його реєстрації сторонами не оспорювалися.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України , ЦК України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі регламентує загальний порядок розірвання договору оренди землі, зокрема: ч. 3 та ч. 4 статті встановлюють, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішення суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Статтею 25 Закону України Про оренду землі визначено обов`язки орендаря, до яких належить: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, реєстраційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеним у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року по справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 20 червня 2018 року по справі № 61-11001св18 Верховний Суд України погодився з висновками місцевого та апеляційного судів про те, що внесення орендарем орендної плати авансом, за декілька років наперед, та, в зв`язку з цим, невнесення щорічної плати за оплачені періоди, не може вважатися систематичною несплатою орендної плати.

Як убачається з копії заяви від 09 листопада 2010 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 орендну плату у розмірі 100000 грн. за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,79 га, що знаходиться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту серії НОМЕР_1 , та будь-яких матеріальних (фінансових) претензій ОСОБА_2 до ОСОБА_4 до 09 листопада 2059 року не матиме. Крім того, ОСОБА_2 дозволив ОСОБА_4 отримувати орендну плату від ТОВ Молода Гвардія , до зняття мораторію на дію Закону України про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення (а.с. 10).

Враховуючи наведені вище обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, щопозивачем не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами факт систематичного невнесення ТОВ Молода Гвардія , як орендарем, орендної плати протягом 2015-2017 років, оскільки вказані доводи спростовані наданими стороною відповідача доказами, зокрема копіями видаткових касових ордерів, відповідно до яких орендну плату отримував ОСОБА_4 за дорученням позивача на підставі нотаріально посвідченої заяви від 09 листопада 2010 року серії ВРД № НОМЕР_5 .

Посилання сторони позивача на те, що він не отримував кошти у розмірі 100000 грн. в якості орендної плати , є безпідставним з огляду на добровільне підписання ним заяви від 09 листопада 2010 року ВРД № 090677 про отримання вказаних коштів від ОСОБА_4

Крім того, судом першої інстанції було роз`яснено позивачеві та його представникові право на заявлення клопотання про залучення до участі у справі в порядку ст. 51 ЦПК України у якості співвідповідача ОСОБА_4 Проте, у встановлений законом строк стороною позивача таке клопотання заявлено не було.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, носять формальний характер, не підтверджені відповідними доказами та висновків суду не спростовують.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2019 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.І. Чельник

Судді: О.А. Письменний

В.В.Черненко