Постанова від 16.05.2019 по справі 640/8232/19

Справа№ 640/8232/19

н/п 3/640/1975/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши адміністративний матеріал, що надійшов з Харківської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, -

ВСТАНОВИВ :

13.05.2019 до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 489 МК України, за фактом надання під час митного оформлення транспортного засобу OPEL ASTRA , VIN: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 митному органу, як підстави для переміщення автомобіля через митний кордон України, підроблених документів, одержаних незаконним шляхом.

Суд, перевіривши надані матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність повернення матеріалів справи на доопрацювання, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 494 МК України, протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0384/80700/19 від 12.02.2019, відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Санкція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Однак, доказів, на підтвердження вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, надані до суду матеріали справи не містять, що позбавляє суд можливості встановлення розміру можливого адміністративного стягнення.

Крім того, постановою Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 вказаний матеріал про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України, було направлено до Харківської митниці ДФС України для належного оформлення, з підстав, зазначених вище (а.с. 36).

Однак, після повернення вказаного матеріалу до суду з дооформлення, вказані в поставі Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 недоліки не усунуто, до матеріалів справи не залучено жодних даних щодо вартості безпосередніх предметів порушення митних правил.

В ст. 19 Закону України Про міжнародні договорами , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 „Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справах Малофєєва проти Росії ( Malofeyevav.Russia ,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та Карелін проти Росії ( Karelinv.Russia , заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про порушення митних правил, у відповідності до ст. 490 МК України.

Європейським судом з прав людини активно використовується стандарт доказування поза розумним сумнівом .

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом , проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі Ушаков проти України (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: Суд при оцінці доказів керується критерієм поза розумним сумнівом . Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою .

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11.07.2013 у справі Вєрєнцов проти України ).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам Кобець проти України від 14.02.2008, Берктай проти Туреччини від 08.02.2001, Леванте проти Латвії від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву , що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст. 527 МК України передбачено види постанов у справі про порушення митних правил. Так, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 527 МК України, у постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб`єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.

Таким чином, з огляду на вказані недоліки в матеріалах справи, суд позбавлений можливості повно, об`єктивно та всебічно з`ясувати обставини справи по суті, вирішити її у точній відповідності з законом за відсутності необхідних даних "поза розумним сумнівом", як про те зазначає Європесйський суд з прав людини у своїй усталеній практиці, про те, яка саме вартість транспортного засобу, який було ввезено ОСОБА_1 14.01.2019 на митну територію України.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги ст. 494 МК України не виконані, протокол складено з порушенням зазначеної статті, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості постановити обґрунтоване та законне рішення по суті, а тому матеріали справи про порушення митних правил № 0384/80700/19, відносно громадянина України ОСОБА_1 , за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, слід повернути до Харківської митниці ДФС для проведення додаткової перевірки, у відповідності до ст. 527 МК України.

Керуючись ст.ст. 483, 486, 487, 489, 490, 494, 527, 528, 529 МК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Матеріали справи про порушення митних правил № 0384/80700/19, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - повернути до Харківської митниці ДФС для проведення додаткової перевірки.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Муратова