Рішення

від 16.05.2019 по справі 495/3198/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3198/18

№ провадження 2/495/748/2019

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

16 травня 2019 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Ткаченко О.М.,

Справа № 495/3198/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно, просить суд: визнати факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2007 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року; визнати ОСОБА_1 такою, що фактично прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 у вигляді спадкового майна на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,1 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м., який складається в цілому з: житловий будинок літ. А , навіс літ. Б , літня кухня літ. В , підвал літ. Г , сарай літ. Д ,вбиральня літ. Є , №1-3 споруди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець - ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,1 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м.

Вона з ОСОБА_2 майже 20 років перебувала у цивільному шлюбі (без реєстрації), однак вели спільне господарство, їх місце проживання було зареєстровано за однією адресою, а отже вона фактично є дружиною та спадкоємицею ОСОБА_2 .

Інші спадкоємці, які б мали право на частину спадкового майна відсутні.

Вона бажає прийняти спадщину після померлого, звернулась до нотаріуса стосовно отримання свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю фактів проживання однією сім`єю, тому вона і вимушена звернутися з позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи наявна заява її адвоката про розгляд справи у його відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити . Проти заочного розгляду та винесення судом заочного рішення суду не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутність, проти позову заперечень не має.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер спадкодавець - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 78,1 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м., який складається в цілому з: житловий будинок літ. А , навіс літ. Б , літня кухня літ. В , підвал літ. Г , сарай літ. Д ,вбиральня літ. Є , №1-3 споруди.

Факт належності вищевказаного житлового будинку спадкодавцеві підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 29.04.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Базан Т.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1338, а також копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23252137 від 09.07.2009 року, копією технічного паспорту на садибний /індивідуальний/ житловий будинок. /л.с.15-18/

У відповідності до довідки № 483 від 04.12.2017 року, виданої Монашівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а/з № 659 від 27.05.2017 року проживав та був зареєстрований на території Монашівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 /л.с.8/

Згідно довідки № 483 від 04.12.2017 року, виданої Монашівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, на день смерті з громадянином ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , а/з № 659 від 27.05.2017 року за однією адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована та проживала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /л.с.8/

У відповідності до довідки № 444 від 25.10.2017 року, виданої Монашівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно проживала з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , а/з № 659 від 27.05.2017 року, протягом 20 років за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство до його смерті. Все майно було придбано за спільні кошти. /л.с.7/.

Позивач, посилаючись на вищезгадані довідки, вважаючи себе цивільною дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 , стверджує, що має право спадкувати після нього, як його дружина.

Задля повного та об`єктивного розгляду справи,29.10.2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було винесено ухвалу про витребування доказів, клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно - задоволено. Витребувано з Шостої Одеської державної нотаріальної контори, що знаходиться за адресою: 65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б, належним чином завірену копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Шосту Одеську державну нотаріальну контору, що знаходиться за адресою: 65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б, належним чином завірену копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 08.02.2019 року на адресу суду у відповідності до ухвали суду від 29.10.2018 року надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 567/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з якої вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за законом 26.12.2017 року звернулась ОСОБА_1 , у якій вказала, що з померлим вона проживала однією сім`єю, проте офіційного шлюбу не укладали, однак вели спільне господарство, були зареєстровані за однією адресою на момент смерті.

Постановою державного нотаріуса Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори О.Ю.Іваницького від 09.02.2018 року, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті гр. ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю правовставнолюючих документів на спадкове майно та відсутністю підстав для закликання до спадкування, тобто родинного зв`язку із спадкодавцем чи факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем більш ніж 5 років до часу відкриття спадщини.

Інших спадкоємців судом у відповідної до спадкової справи № 567/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 судом не виявлено.

У відповідності до ч. 2 ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У відповідності до ч.1,2 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

У відповідності до ч.1 ст. 27 СК України, державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

У відповідності до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)

Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, необхідно встановити факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясувати час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте),а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя , вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі Ельсхольц проти Німеччини суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом .

Для визначення осіб, як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період протягом якого було придбано спірне майно.

Крім того, для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявністю у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2012 року(справа №6-148цс12).

Суд ставиться критично до наданої в якості обґрунтування позовних вимог довідки №444 від 25.10.2017 року, відповідно до якої представником сільської ради вказується про дійсність проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 протягом 20 років, ведення спільного господарства, а більшого сумніву викликає ствердження про те, що все майно було придбано за спільні кошти.

Так, не зрозуміло з яких джерел взята подібна інформація щодо ведення вказаними особами спільного господарства та прийнятті участі у спільних витратах вказаними у довідці особами.

Суд вважає, що зазначена довідка не може бути єдиним доказом для достовірного встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, оскільки у ній взагалі відсутня доказовість того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2007 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволені бути не можуть.

У відповідності до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст.1220 ЦК України, час відкриття спадщини є днем смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст.1261 ЦК України , у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до роз`яснення , викладеного у п. 21 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику в справах про спадкування , проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.

У відповідності до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст..1270 ЦК України).

Проте, всупереч нормам чинного законодавства, позивач не заявляла вимоги про визнання за нею права власності в порядку спадкування з законом як спадкоємця четвертої черги, у позові є посилання саме на ст.1261 ЦК України, тобто позивач бажає прийняти спадщину як дружина померлого ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2007 року по день смерті ОСОБА_2 , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, так само як і не знайшов підтвердження факт перебування останніх у фактичних шлюбних відносинах, прийнявши до уваги п. 21 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику в справах про спадкування , суд приходить до обґрунтованих висновків, що позовні вимоги є ОСОБА_1 до Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно - задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3,21,74 СК України, ст. ст. 1261, 1264, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 89, 263, 264, 265, 315, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Монашівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Монаші, вул. Миру, 93, код ЄДРПОУ: 04377865.

Суддя: