Рішення

від 15.05.2019 по справі 826/13250/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2019 року № 826/13250/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Скочок Т.О., суддів Кармазіна О.А. та Катющенка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Нові мерчендайзингові технології доДержавної фіскальної служби України Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Нові мерчендайзингові технології , код ЄДРПОУ 38308499 (далі також - позивач, ТОВ Нові мерчендайзингові технології ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 1, ДФС України) та Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 2, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України про результати розгляду скарги на рішення ГУ ДФС у м. Києві №0091841309 від 22.08.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві №0091841309 від 22.08.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ТОВ Нові мерчендайзингові технології дотримані вимоги Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо своєчасної сплати задекларованих сум єдиного внеску за період з 21.04.2016 по 22.12.2016. До дня отримання оскаржуваного рішення від 22.08.2017, жодної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу ТОВ Нові мерчендайзингові технології не отримувало. У зв`язку з цим позивач вважає, що у ГУ ДФС у м. Києві були відсутні правові підстави для застосування до Товариства штрафних санкцій та нарахування пені у зв`язку з несвоєчасною сплатою нарахованих платником сум єдиного внеску. Позивач вказує на те, що до примірника отриманого ним рішення ГУ ДФС у м. Києві №0091841309 від 22.08.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені не було додано відповідного розрахунку, а тому позивачу невідомо щодо яких несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску застосовані фінансові санкції. Також, на переконання позивача, під час перегляду в порядку досудового оскарження зазначеного вище рішення №0091841309 від 22.08.2017 ДФС України протиправно не врахувало заперечення позивача та взяла до уваги інше рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №0003711303 від 28.03.2016, що було оскаржене товариством у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2017 відкрито провадження у справі №826/13250/17 за вказаним позовом ТОВ Нові мерчендайзингові технології , закінчено підготовче провадження та дану справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні.

У призначеному судовому засіданні 24.01.2018 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, а представники відповідачів проти позову заперечували з підстав і мотивів, що наведені у текстах їх відзивів на позовну заяву.

Свої заперечення проти позову відповідачі мотивували тим, що позивачем належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме: єдиний внесок за березень - листопад 2016 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. За порушення термінів сплати єдиного внеску ГУ ДФС у м. Києві прийнято оспорюване рішення №0091841309 від 22.08.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. За результатами розгляду скарги ТОВ Нові мерчендайзингові технології на таке рішення ДФС України частково задовольнила скаргу позивача, шляхом скасування рішення в частині нарахованої пені у сумі 762,53 грн.

Окремо, на підтвердження доводів заперечень представником відповідача 2 суду подані засвідчені витяги з особової картки ТОВ Нові мерчендайзингові технології по єдиному внеску, нарахованому роботодавцю на суми заробітної плати, винагороди за цивільно-правовими договорами, допомозі з тимчасової непрацездатності, за період з 17.07.2015 по 31.12.2016.

У судовому засіданні 28.03.2018 суд на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії) ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, заслухавши усні пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.08.2017 ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення №0091841309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ТОВ Нові мерчендайзингові технології (код ЄДРПОУ 38308499) на підставі ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано штрафи за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску у розмір 20% за період з 21.04.2016 по 22.12.2016, всього на загальну суму 116 812,35 грн., та нараховано пеню у сумі 6 174,97 грн. (0,1% від суми недоїмки).

Не погоджуючись із правомірністю цього рішення відповідача 2, платник (позивач) звернувся до ДФС України зі скаргою (вх. №31415/6 від 08.09.2017). В тексті своєї скарги позивач зазначив, що за даними податкового обліку товариства у період з 21.04.2016 по 22.12.2016 заборгованість зі сплати єдиного внеску відсутня. Вимогу про сплату недоїмки (боргу) товариство не отримувало, що свідчить про те, що оскаржуване рішення прийняте ГУ ДФС у м. Києві за відсутності відповідної вимоги про сплату боргу (недоїмки). Також позивач відзначив, що оскаржуване рішення не містить інформації про суми недоїмки, не супроводжується розрахунком штрафу та пені, будь-якими поясненнями щодо дат і сум заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Рішенням ДФС України від 03.10.2017 №22064/6/99-99-11-02-02-25 про результати скарги зазначену скаргу ТОВ Нові мерчендайзингові технології задоволено частково. А саме, відповідач 1 вирішив скасувати рішення №0091841309 від 22.08.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, та вважати таке рішення ГУ ДФС у м. Києві відкликаним з дня прийняття цього рішення про результати розгляду скарги. Одночасно відповідач 1 зобов`язав ГУ ДФС у м. Києві винести та направити платнику нове рішення про застосування штрафних санкцій і нарахування пені. При скасуванні рішення №0091841309 від 22.08.2017 ДФС України виходило з того, що ГУ ДФС у м. Києві всупереч вимог ч. 10, 11 і 13 ст. 25 Закону №2646- VI, пп. 2 п. 2 розд. VII Інструкції №449 від 20.04.2015 нарахувало за період 06.05.2016 пеню у зв`язку несвоєчасною сплатою штрафів, визначених згідно рішення №0003711303 від 28.03.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Вважаючи такі рішення відповідачів про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, про результати розгляду скарги неправомірними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI, цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

В розумінні п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону платниками єдиного внеску, зокрема є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною другою ст. 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 ч. 8, ч. 11 ст. 9 цього Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частинами другою, третьою і четвертою ст. 25 Закону №2464-VI встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

При цьому, в силу припису ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 і 11 цієї ж статті Закону).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону №2464-VI).

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (абз. 1 ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI).

За змістом пп. 2 п. 2 розд. VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. При цьому, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому, платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення (абз. 2 ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI).

Дослідивши наявні у справі матеріали (зокрема: оспорюване рішення №0091841309 від 22.08.2017, витяг з особового рахунку ТОВ Нові мерчендайзингові технології по єдиному внеску за 2016 рік) суд встановив, що ГУ ДФС у м. Києві застосувало до позивача штрафи у розмірі 20% та нарахувало пеню у зв`язку з несвоєчасною сплатою позивачем сум єдиного внеску, нарахованих згідно звітів реєстр. №1609543541 від 20.04.2016, №1611420761 від 20.05.2016, №1612718929 від 17.06.2016, №9126294497 від 21.07.2016, №9151152296 від 22.08.2016, №9173707296 від 20.09.2016, №9197969773 від 20.10.2016, №9222808630 від 19.11.2016, №9247071494 від 20.12.2016.

При цьому, за даними особової картки платника по єдиному внеску за 2016 рік вбачається, що за рахунок наявної у платника станом на 05.05.2016 суми переплати (26 651,72 грн.) була погашена пеня, нарахована ТОВ Нові мерчендайзингові технології згідно попередньо прийнятого ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві рішення №0003711303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.03.2016. Крім того, у період з 05.05.2016 по 06.05.2016 в особовій картці платника були нараховані до сплати суми штрафів, визначені згідно того ж рішення №0003711303 від 28.03.2016, що в кінцевому результаті зумовило утворення 06.05.2016 недоїмки по сплаті єдиного внеску та несвоєчасну сплату платником єдиного внеску, нарахованого до сплати за період з 20.05.2016 по 22.12.2016.

Між тим, згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2017 у справі №826/9342/16 за позовом ТОВ Нові мерчендайзингові технології до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0003711303 від 28.03.2016, таке рішення органу фіскальної служби було визнано протиправним і скасовано.

В подальшому ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2018 апеляційні скарги ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2017 повернуто скаржнику без розгляду.

Таким чином, в розумінні норм Кодексу адміністративного кодексу України постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2017 у справі №826/9342/16 вважається такою, що набрала законної сили.

В силу норми ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність у відповідача 2 підстав для застосування до ТОВ Нові мерчендайзингові технології штрафів та нарахування пені у тих сумах, що зазначені у рішенні №0091841309 від 22.08.2017. Оскільки у більшості випадків несвоєчасна сплата платником нарахованого єдиного внеску у період з 20.05.2016 по 22.12.2016 відбулась у зв`язку з проведенням в особовій картці платника до сплати штрафів та пені, визначених згідно рішення № 0003711303 від 28.03.2016, що згодом визнане в судовому порядку протиправним. Як наслідок суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним рішення ДФС України про результати розгляду скарги на рішення ГУ ДФС у м. Києві №0091841309 від 22.08.2017 підлягають задоволенню.

Що стосується правомірності решти заявлених позивачем вимог, то суд не вбачає правових підстав для їх задоволення виходячи з наступних мотивів.

Як свідчать наявні у справі матеріали, ТОВ Нові мерчендайзингові технології скористалось своїм правом на оскарження рішення ГУ ДФС у м. Києві №0091841309 від 22.08.2017, шляхом подання відповідної скарги до ДФС України.

Відповідно до абз. 3, 4 ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI, Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених ч. 10, 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений Наказом Міністерства фінансів України №1124 від 09.12.2015 (далі - Порядок №1124).

Відповідно до п. 1 розд. 4 Порядку №1124, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Згідно з п. 5 розд. VI Порядку №1124, у разі скасування вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного контролюючого органу.

Суд встановив, що ДФС України за результатами розгляду скарги ТОВ Нові мерчендайзингові технології 03.10.2017 прийнято рішення за №220646/99-99-11-02-02-25 про часткове задоволення скарги позивача. Відповідно до цього рішення про результати розгляду скарги від 03.10.2017, було вирішено рішення від 22.08.2017 №0091841309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за скасувати повністю та вважати його відкликаним з дня прийняття даного рішення, також зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві винести та направити скаржнику нове рішення.

Тобто, починаючи з 03.10.2017 оспорюване позивачем у межах даної справи рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22.08.2017 №0091841309 вважається відкликаним та скасоване за рішенням контролюючого органу, який розглядає скаргу платника єдиного внеску. Як наслідок, наразі, відсутня необхідність у скасуванні такого рішення повторно, в судовому порядку.

В ході розгляду даної справи жодна із сторін не подала до суду документальних доказів винесення ГУ ДФС у м. Києві нового рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені по відношенню до ТОВ Нові мерчендайзингові технології .

В контексті з вищенаведеним суд враховує положення ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного кодексу України, згідно яких до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Водночас, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимими, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

У даному випадку, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення ДФС України про результати розгляду скарги позивача не є юридично значимим документом для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, та оскільки саме по собі (на відміну від рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені) не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки, що виключає передумови для здійснення захисту права або законного інтересу позивача шляхом скасування такого рішення, а тому позовні вимоги в наведеній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 цієї ж статті Кодексу).

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 12.10.2017 №1617 та від 31.10.2017 №1846 підтверджено, що ТОВ Нові мерчендайзингові технології під час звернення до суду з вказаними позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 3 444,80 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 судових витрат у розмірі 1 844,80 грн.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нові мерчендайзингові технології (код ЄДРПОУ 38308499, адреса: 02094, м. Київ, бульв. Верховної Радиади , 21Б) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.08.2017 №0091841309.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Нові мерчендайзингові технології (код ЄДРПОУ 38308499, адреса: 02094, м. Київ, бульв. Верховної Радиади , 21Б) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 844,80 грн. (одна тисяча вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.О. Скочок

Судді О.А. Кармазін

В.П. Катющенко