Рішення

від 06.05.2019 по справі 607/25741/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2019 Справа №607/25741/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.

учасників справи

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та зміну розміру аліментів , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів у розмірі 26 973,25 грн. та зміну розміру аліментів , шляхом стягнення з нього в користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/7 (однієї сьомої) усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття , посилаючись на те, що на даний час він не працює, а також, на його утриманні перебуває матір, що потребує постійного догляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала та заперечила проти його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі з 10 серпня 2004 року, який був розірваний 23 січня 2008 року, про що зроблений актовий запис № 05 відділом РАЦС Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області України.

Від даного шлюбу в сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 05 від 19.02.2004 р. Настасівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2015 року, - вирішено стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи із 20.10.2015 р. та до досягнення ним повноліття.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 08.12.2015 р. - рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2015 року змінено та вирішено зменшити розмір стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та замість 1/2 частини усіх видів заробітку, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із 20.10.2015 р. до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки від 05.12.2018 р. за № 274 Мар`янівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_3 дійсно проживає в с АДРЕСА_1 Мар`янівка Тернопільського району Тернопільської області із своєю матір`ю гр. ОСОБА_6 (пенсіонеркою) 1942 р.н. та здійснює за нею догляд.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , ст. 183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , ст. 184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).

Згідно ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 12, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, визначаючи розмір аліментів у частці від доходу позивача, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, стан здоров`я та матеріальне становище сторін, а також, що на утриманні у позивача перебуває мати - ОСОБА_6 , 1942 р.н. , яка є пенсіонеркою, вважає, що є підстави для часткового задоволення позовних вимог та зміни розміру стягнення визначених раніше судом аліментів, а тому, слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексації, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

Стосовно вимоги позивача щодо звільнення від сплати аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 197 СК України, з підстав якої заявлено позов, за позовом платника аліментів суд може звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Вказані позивачем у позові обставини, які мають істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України , а саме, що він на даний час не працює та на його утриманні перебуває матір, що потребує постійного догляду, є на його думку підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментах у розмірі 26 973,25 грн., оскільки з червня 2016 року по липень 2017 року він працював та відповідно сплачував аліменти і на момент його звільнення з роботи, боргу по аліментах не було. Однак, після звільнення державним виконавцем було нараховані аліменти, виходячи із середньомісячного заробітку на місцевості, у зв`язку із чим виникла дана заборгованість.

Із наданих позивачем розрахунків щодо заборгованості по аліментах вбачається, що останній сплачував частково аліменти.

У той же час, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт неможливості сплати аліментів у повному обсязі, а тому, сплата аліментів не в повному обсязі не є підставою для звільнення позивача від обов`язку сплачувати заборгованості з аліментів. Крім того, позивач знав про свій обов`язок сплачувати аліменти у визначеному розмірі, встановленому вищевказаним рішенням суду.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що зазначені позивачем обставини не мають істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України та не є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами за вказаний у позові період у розмірі 26 973,25 грн. та не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, статями 180 - 183, 191, 197 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та зміну розміру аліментів.

Змінити розмір стягнення аліментів, визначений рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 08 грудня 2015 року у цивільній справі № 607/16836/15-ц та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексації, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .Повний тест рішення суду складено 26 квітня 2019 року.

Повний текст рішення суду складено 16 травня 2019 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко