Ухвала

від 15.05.2019 по справі 34/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.05.2019Справа № 34/248 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул"

про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі №34/248

за позовом Кредитної спілки "Перший кредитний альянс"

до Суб`єкта підприємницької діяльності Шаговського Сергія Олексійовича

про стягнення 68673,05 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі №34/248 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Суб`єкта підприємницької діяльності Шаговського Сергія Олексійовича на користь Кредитної спілки "Перший кредитний альянс" 40325 грн. 59 коп. заборгованості за кредитом, 19599 грн. 07 коп. заборгованості за процентами, 2558грн. 74 коп. 3% річних, 6169 грн. 82 коп. індексу інфляції 1411 грн. 09 коп. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі №34/248 було видано наказ від 03.01.2012.

Ухвалою від 11.02.2019 Господарським судом міста Києва було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження у наказі №34/248 від 03.01.2012, замінено стягувача - Кредитну спілку "Перший кредитний альянс" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" у наказі Господарського суду міста Києва від 03.01.2012 у справі №34/248.

Через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" (нового стягувача, Заявника) надійшла заява про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі №34/248.

Ухвалою суду від 19.04.2019 вказану заяву судом призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.05.2019.

Через відділ діловодства суду 14.05.2019 від Заявника надійшло клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

Розглянувши в судовому засіданні 15.05.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі №34/248, судом встановлено наступне.

На обґрунтування заяви про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі №34/248 Заявник зазначає, що на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 до нього перейшло право стягувача за даним наказом, у зв`язку із чим він звернувся до відділу виконання рішень із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу від 03.01.2012 №34/248.

Відповідно до листа №5337/1.3-19 від 02.04.2019 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, встановлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження №44621048 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.01.2012 у справі №34/248 та постановою від 30.06.2015 виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999 №606-XIV). Інформації щодо відправки виконавчого документу виконавча служба не має можливості надати, оскільки відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017, виконавче провадження та реєстри відправки рекомендованої кореспонденції знищено за закінченням терміну зберігання. Також, з інформації наданої у вказаному листі зазначено, що станом на 02.04.2019 наказ Господарського суду міста Києва від 03.01.2012 у справі №34/248 повторно до виконання не надходив.

Вказані обставини підтверджуються копіями зазначених вище документів, доданих позивачем до заяви, також, до заяви було додано платіжне доручення про сплату Заявником судового збору за видачу дублікату наказу у справі №34/248 у встановленому законом розмірі.

У зв`язку із викладеним, новий Стягувач позбавлений можливості виконати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі №34/248 та стягнути з боржника кошти, а тому звернувся до суду із відповідною заявою.

Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції

За змістом п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999 №606-XIV) передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону про що вказано у ч.5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999 №606-XIV), відповідну норму має і редакція чинного Закону України "Про виконавче провадження" у ч.5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Із вказаного вище вбачається, що наказ у справі № 34/248 від 03.01.2012 на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999 №606-XIV) був повернутий первісному Стягувачу та повторно до виконання останнім не пред`являвся та доказів про те, що наказ новому Стягувачу передавався також немає.

Відповідно до частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Як стверджує Заявник, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 у справі №34/248 замінено стягувача - Кредитну спілку "Перший кредитний альянс" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул", останній був позбавлений можливості пред`явити наказ до виконання, оскільки не був стягувачем по наказу.

При цьому, суд приймає до уваги, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі Агрокомплекс проти України від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Доказів повного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі №34/248 матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" про відновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу у справі №34/248 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, відповідно до пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи вищевикладені обставини та надані докази, наказ Господарського суду міста Києва від 03.01.2012 у справі №34/248 фактично є втраченим, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" про видачу дублікату наказу у справі №34/248 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 329 п. п.19.4 Перехідних положень ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Сагрул" про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі №34/248 задовольнити.

Поновити строки для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 03.01.2012 у справі №34/248 до виконання з 15.05.2019.

Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 03.01.2012 у справі №34/248.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків

< Текст >