Ухвала

від 17.05.2019 по справі 902/222/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17.05.2019Справа №902/222/19

Господарський суд міста Києва у складі судді О.Є. Блажівської, розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства Нижньодністровська ГЕС

(будинок Управління, м.Новодністровськ, Чернівецька обл., 60236, код ЄДРПОУ 30149623)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМ Україна

(вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, оф. 3/54, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 41812897)

про стягнення 33472604,14 грн, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №355/11-13 від 19.03.2019 Приватного акціонерного товариства Нижньодністровська ГЕС до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМ Україна про стягнення 33472604,14 грн з яких: 28043159,82 грн- основної заборгованості, 2864793,80 грн - пені, 2108276,52 грн - інфляційних втрат та 456374,00 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу електричної енергії №211 від 29.12.2017 в частині проведення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.03.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Нижньодністровська ГЕС №355/11-13 від 19.03.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМ Україна про стягнення 33472604,14 грн з яких: 28043159,82 грн - основної заборгованості, 2864793,80 грн - пені, 2108276,52 грн - інфляційних втрат та 456374,00 грн - 3% річних передано на розгляд до Господарського суду міста Києва, заяву Приватного акціонерного товариства Нижньодністровська ГЕС №356/11-13 від 19.03.2019 про забезпечення позову передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019, матеріали позовної заяви з додатками до неї передано судді Блажівській О.Є.

Як встановлено судом, до позовної заяви долучено заяву Приватного акціонерного товариства Нижньодністровська ГЕС про забезпечення позову.

Так відповідно до заяви про забезпечення позову Приватне акціонерне товариство Нижньодністровська ГЕС просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМ Україна , яке знаходиться за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, село Нагоряни.

Ухвалою Господарського суду міста від 17.04.2019 заяву Приватного акціонерного товариства Нижньодністровська ГЕС про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Нижньодністровська ГЕС залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у сім днів з дня вручення цієї ухвали.

Зазначена ухвала суду направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103050084543 на адресу Приватного акціонерного товариства Нижньодністровська ГЕС , яка зазначена в позовній заяві та міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: будинок Управління, м.Новодністровськ, Чернівецька обл., 60236.

06.05.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103050084543, в якому зазначено, що представником позивача 02.05.2019 отримано Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2019.

Відповідно до положень ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За таких підстав, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви було 09.05.2019.

Однак, станом на 17.05.2019 від Приватного акціонерного товариства Нижньодністровська ГЕС доказів усунення недоліків позовної заяви не надійшло.

П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Зокрема таким обмеженням є строки, встановленні Господарським процесуальним кодексом України, так частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Ч.2 вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії ).

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України ).

Таким чином, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 №925/125/14.

Згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Положеннями ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи заявнику.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Додаток: позовна заява №355/11-13 від 19.03.2019 із додатками на 121 арк.

Суддя О.Є. Блажівська