Рішення

від 07.05.2019 по справі 921/162/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/162/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання Кобель О.В.

розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхової групи "ТАС", вул. Перемоги,65, м.Київ 03062, ЄДРПОУ 30115243

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ЛТД ", вул. Сагайдачного,2-Б, с.Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, 47707, ЄДРПОУ 21158774

про стягнення 20 970,45 грн. заборгованості

За участі представників:

Позивача: Костишин В.М. /адвокат/;

Відповідача: не з`явився.

Суть справи: Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", вул. Перемоги,65, м.Київ 03062 звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ЛТД", вул. Сагайдачного,2-Б, с.Біла, Тернопільського району, Тернопільської області про стягнення 20 970,45 грн. заборгованості із сплати страхової премії.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхової групи "ТАС", вул. Перемоги,65, м.Київ 03062, ЄДРПОУ 30115243 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ЛТД , вул. Сагайдачного,2-Б, с.Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, 47707, ЄДРПОУ 21158774 про стягнення 20 970,45 грн. заборгованості - залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/162/19 в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 16 квітня 2019 року.

На адресу суду 09 квітня 2019 року від позивача надійшла заява /вх.№ 6164 від 09.04.2019/ про долучення до матеріалів справи № 921/162/19 оригіналу платіжного доручення № 1391 від 11.02.2019 про оплату гонорару адвокату з відміткою банківської установи про проведення платежу.

15 квітня 2019 року через канцелярію суду від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ЛТД" надійшло клопотання б/н від 11.04.2019 про відкладення розгляду справи 921/162/19 через неможливість забезпечити явку уповноваженого представника.

В судовому засіданні 16.04.2019 представник позивача позовну заяву підтримав в повному обсязі. Щодо відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16 квітня 2019 року розгляд справи № 921/162/19 відкладено на 07 травня 2019 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 07.05.2019 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

За даних обставин, зважаючи на те, що явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача присутнього у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

17.08.2016р. між ПАТ Страхова група ТАС та ТОВ Велес ЛТД було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка №UA/078/12099913 (надалі за текстом - Поліс 1).

23.01.2017р. між ПАТ Страхова група ТАС та ТОВ Велес ЛТД було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка №UA/078/12516137 (надалі за текстом - Поліс 2).

Відповідно до п.10 Полісу 1 страхова премія становить 18 813,00грн.

Відповідно до п.10 Полісу 2 страхова премія становить 19 510,00грн.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч.3 ст. 18 Закону України Про страхування , факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Таким чином, між Сторонами виникли господарсько-правові відносини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 21 Закону України Про страхування , страхувальник зобов`язаний своєчасно вносити страхові платежі. Така сама норма закріплена і в п.1 ч.1 ст. 989 Цивільного кодексу України.

Однак Відповідачем, лише частково оплачено страхові премії за укладеними Полісами. По Полісу 1 - 15.09.2016 року сплачено 4 703,25грн, 15.03.2017 року - 4 703,25 грн, 30.07.2017 року - 4 703,25 грн, що в сумі становить 14 109,75грн. (сума заборгованості складає 4 703,25грн.). По Полісу 2 - 15.03.2017 року було оплачено лише 4 877,50грн. (сума заборгованості складає 14 632,50грн.).

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем 23.08.2018р. надіслано Відповідачу Претензію № 1 (Вих. №01/08-18 від 23.08.2018), яку відповідач отримав 31.08.2018р. з вимогою провести оплату страхової премії в строк до 07.09.2018р., однак Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованості не оплатив.

Відповідач в судове засідання не з"явився, жодним чином не заперечив проти позовних вимог, доказів сплати вказаної заборгованості не надав.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 1.8 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору, а згідно з п.1.11 цього Закону страховий сертифікат Зелена картка - страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка , які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті.

Нормами ст.5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Стаття 10 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає укладення таких видів договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності: внутрішній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договір міжнародного обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка , посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом Зелена картка , що визнається і діє в цих країнах.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів частини 2 статті 997 Цивільного кодексу України, що кореспондуються за змістом із частиною 3 статті 28 Закону України Про страхування визначено, що якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред`явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, тому позовні вимоги в частині стягнення 19 335,75 грн. основної заборгованості (сплата страхових платежів) підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення 284,47 гн. - 3% річних, 1350,23 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 284,47 грн. 3% річних та 1 350,23 грн. інфляційних витрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати частини страхової премії обґрунтовані та позов у цій частині вимог підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам закону.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються, зокрема з витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У порядку ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи 24.01.2019 між адвокатом Костишин В.М. (далі - Адвокат), який діяв на підставі свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000322 від 26.10.2018 та Приватного акціонерного товариства "Страхової групи "ТАС", вул. Перемоги,65, м.Київ 03062, ЄДРПОУ 30115243, в особі голови правління Царука П.В. (далі - Клієнт), укладено Договір про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) № 24/01/19 , за умовами п.1 якого Виконавець зобов`язується надати необхідну правничу допомогу щодо представництва прав та інтересів Клієнта в усіх судах, передбачених Законом України "Про судоустрій та статус суддів", під час розгляду справи за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ЛТД " про стягнення заборгованості зі сплати страхової премії та судових витрат, підготовки та подачі позовної заяви та інших процесуальних документів у випадку необхідності.

Комплекс послуг консультаційно-правового характеру передбачений п. 2. Договору.

Пунктом 3 Договору сторони погодили, що Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар в сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень до 20.02.2019р. включно. Проведення Клієнтом оплати Адвокату узгодженої суми гонорару підтверджується Актом про прийом-передачу грошових коштів.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відшкодовуються витрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п.1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь - якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт прийому-передачі грошових коштів згідно Договору про надання правничої допомоги № 24/01/2019 від 24.01.2019 на суму 2000,00 грн.

З долученого представником позивача до матеріалів справи платіжного доручення № 1391 від 11.02.2019 року вбачається перерахування Приватним акціонерним товариством "Страхової групи "ТАС" коштів в сумі 2000,00 грн адвокату Костишин В.М.

З огляду на наведене, суд вважає, що підписаний Договір про надання правничої допомоги №24/01/19 від 24.01.2019, сплачені кошти в сумі 2000,00 грн на виконання саме даного правочину, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, присутність адвоката Костишин В.М. в судовому засіданні під час розгляду даної справи є належними доказами понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.3, ч.4 ст.126 ГПК України).

За приписами ч.5 та ч.6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідачем не подано будь-яких зауважень щодо заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес ЛТД " не заперечено заявленої до стягнення суми цих витрат з жодної підстави.

Відповідно до вимог ст.ст. 78,79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, дослідивши усі докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхової групи "ТАС" обгрунтованими, підтвердженими належними доказами, не спростованими відповідачем, а відтак такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,126,129, 238, 240, 241 251,252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ЛТД ", вул. Сагайдачного,2-Б, с.Біла, Тернопільського району, Тернопільської області, 47707, ідентифікаційний код 21158774 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхової групи "ТАС", вул. Перемоги,65, м.Київ 03062, ідентифікаційний код 30115243 - 20 970,45 грн., із них: 19 335,75 грн. заборгованості із сплати страхової премії; 284,47 грн. що становить 3% річних; 1 350,23 грн. інфляційних витрат; 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1 762,00 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.05.2019.

Суддя А.М. Сидорук