Ухвала

від 18.03.2019 по справі 403/4513/12

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 403/4513/12

Провадження № 4с/200/107/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

при секретарі: Гургули В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , заінтересована особа Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевська Т.М. на дії державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу,-

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2017 року скаржник ПАТ ВТБ Банк звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеною скаргою.

Свої вимоги скаржник обґрунтував тим, що на виконанні у Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевської Т.М. перебувало виконавче провадження № 45994741 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 403/4513/12 від 24.11.2014 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ВТБ Банк боргу в сумі 3 479 563,94 грн. 29 червня 2017 року державним виконавцем на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, в зв`язку з не сплатою авансового внеску для оцінки арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 у п`ятиденний термін з моменту отримання вимоги державного виконавця. Заявник вважає рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу таким, що прийнято завчасно і упереджено, оскільки державним виконавцем не було проведено всі заходи, направлені на примусове виконання рішення суду, зокрема з незрозумілих підстав не був оголошений в розшук автомобіль боржника та не встановлено місцезнаходження автомобіля, не проводився опис та арешт рухомого майна боржника по місцю проживання, державному виконавцю було відомо про ту обставину, що в арештованій квартирі боржника зареєстрована неповнолітня дитина, але запит до органів опіки і піклування щодо надання попереднього дозволу на передачу на реалізацію нерухомого майна державним виконавцем не був направлений. Зазначає, що відсутність авансування витрат виконавчого провадження на проведення експертної оцінки арештованої квартири не є перешкодою для направлення такого запиту до органу опіки та піклування. Державним виконавцем проігноровано можливість проведення виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, що свідчить про неповноту проведених виконавчих дій, направлених на примусове виконання рішення суду.

На підставі викладеного, заявник просить суд:

- скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.2017 року, винесену Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевською Т.М. в рамках виконавчого провадження № 45994741 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 403/4513/12 від 24.11.2014 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ВТБ Банк боргу в сумі 3 479 563,94 грн.;

- визнати дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Данилевської Т.М. в частині винесення даної постанови незаконними;

- зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Данилевську Т.М. провести виконавчі дії, направлені на звернення стягнення на автомобіль, що належить боржнику ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Данилевську Т.М. провести виконавчі дії, направлені на примусове стягнення на частку уставного капіталу ТОВ Еталон-Сервіс Плюс , що належить ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області Данилевську Т.М. провести виконавчі дії, направлені на примусове звернення стягнення на майно боржника, що знаходиться по місцю проживання боржника ОСОБА_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 20 липня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Скаржник в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність, вимоги викладені в скарзі, підтримав.

Заінтересована особа Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевська Т.М. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, причину неявки не повідомив, пояснень по суті скарги не надав, листом від 22.09.2017 року надав вибіркові матеріали виконавчого провадження № 45994741.

Дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевської Т.М. перебувало виконавче провадження № 45994741 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 403/4513/12 від 24.11.2014 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ВТБ Банк боргу в сумі 3 479 563,94 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2015 року.

Постановою про опис та арешт майна боржника від 08.06.2017 року державний виконавець описав майно, що належить ОСОБА_1 , а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , наклав арешт на вищезазначене майно, призначив відповідальним зберігачем ОСОБА_2 .

Листом від 21.06.2017 року № 02147/10110 за підписом начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Півень С.В. повідомлено стягувача ПАТ ВТБ Банк про те, що в ході примусового виконання виконавчого документу здійснено опис та арешт квартири, складено відповідну постанову про опис та арешт майна боржника. Державним виконавцем 21.06.2017 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_5 , про що винесено відповідну постанову, копія якої 21.06.2017 року направлена сторонам виконавчого провадження.

Цим листом повідомлено стягувача про необхідність у п`ятиденний термін з моменту отримання даного попередження, додатково авансувати витрати виконавчого провадження, пов`язані з оцінкою арештованого нерухомого майна в сумі 4000 грн., та повідомлено про наслідки, передбачені п.4 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , у випадку нездійснення авансування витрат виконавчого провадження.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.2017 року Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевської Т.М. виконавчий лист у справі № 403/4513/12 повернуто стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з нездійсненням стягувачем авансування витрат виконавчого провадження

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження та ст.447 ЦПК України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами, права чи свободи яких порушено, до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст.449 ЦПК України та ч.5 ст.74 Закону України Про виконавче провадження відповідну скаргу може бути подано протягом 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів; а також у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України Про виконавче провадження , у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

Відповідно до статті 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 2 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Аналізуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що державний виконавець обрав передбачений законом захід примусового виконання рішення - звернення стягнення на нерухоме майно боржника, при цьому слід взяти до уваги, що постанова про опис та арешт майна боржника, сторонами виконавчого провадження, зокрема стягувачем, оскаржена не була.

Таким чином, вимога державного виконавця, викладена в листі від 21.06.2017 року, щодо авансування витрат виконавчого провадження, є законною та обґрунтованою, оскільки необхідність авансування стягувачем витрат на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі передбачена чинним законодавством, як і наслідки невиконання стягувачем законних вимог державного виконавця.

Суд звертає увагу, що підставою для повернення виконавчого документа стягувачу було саме нездійснення авансування витрат виконавчого провадження у встановлений державним виконавцем строк, що не заперечується і стягувачем.

З огляду на викладене вимоги заявника ПАТ ВТБ Банк про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.2017 року, винесену державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 45994741 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 403/4513/12, а також визнання дій державного виконавця в частині винесення даної постанови незаконним - не підлягають задоволенню в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Що стосується решти вимог заявника, то суд зазначає, що оскільки дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу визнані судом законними, отже виконавче провадження є закінченим згідно з вимогами статей 39, 40 Закону України Про виконавче провадження , тому відсутні підстави для зобов`язання державного виконавця провести певні виконавчі дії в рамках виконавчого провадження, про які просить заявник.

Суд також звертає увагу заявника, що відповідно до ч.5 ст.37 Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , заінтересована особа Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевська Т.М. на дії державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску