РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
17 травня 2019 р. Справа № 0240/3730/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вахнівка" до старшого державного виконавця Сіренка Сергія Володимировича Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - компанія "NIBULON S.A" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вахнівка" (далі - СТОВ "Вахніка", позивач) звернулось в суд з позовом до старшого державного виконавця Сіренка Сергія Володимировича Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування заявленої правової позиції, позивач вказує, що 25.09.2018 на його адресу надійшов запит державного виконавця №55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018 про надання інформації. Так, на переконання позивача, державний виконавець при направленні спірного запиту вийшов за межі наданих повноважень та зловживає правами, оскільки витребовування інформації про господарську діяльність суб`єкта господарювання, який не є учасником виконавчого провадження та особою, що залучається до проведення виконавчих дій, щодо господарських операцій, які були здійснені суб`єктами господарювання до моменту відкриття виконавчого провадження, є протиправним та містить порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Крім того, зазначає, що направлення запиту є виконавчою дією, який має вчинятись на певній території, оскільки Закон обмежує повноваження державного виконавця певною територією його діяльності. Компетенція державного виконавця Сіренка С.В. не поширюється на територію, де зареєстроване місцезнаходження СТОВ "Вахнівка".
Ухвалою суду від 22.02.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 21.03.2019.
01.03.2019 на адресу надійшла заява компанії "NIBULON S.A" про вступ у справу в якості третьої особи.
21.03.2019 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою позивача на 15.04.2019.
15.04.2019 представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Ухвалою суду від 15.04.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - компанію "NIBULON S.A". Розгляд справи відкладено на 13.05.2019.
10.05.2019 до суду надійшли пояснення представника третьої особи, зі змісту яких вказав, що спірні правовідносини між сторонами спору у даній справі виникли у зв`язку з реалізацією відповідачем владних повноважень у виконавчому провадженні ВП №55583162 з примусового виконання виконавчого листа №759/16206/14-ц від 28.12.2017, виданого Святошинським районним судом міста Києва на виконання ухвали апеляційного суду міста Києва від 06.12.2017, за яким "NIBULON S.A" (резидент Швейцарської конфедерації) є стягувачем, а ПАТ Компанія Райз - боржником. Вказане виконавче провадження перебуває на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Оскаржуваний позивачем запит про надання інформації від 03.09.2018 №55583162/20.1-4/23 направлявся позивачу з метою захисту інтересів стягувана у виконавчому провадженні ВП №55583162 - "NIBULON S.A" та встановлення майнового стану боржника у вказаному виконавчому провадженні - ПАТ Компанія Райз .
Від надання запитуваної державним виконавцем інформації напряму залежить подальше виконання виконавчого листа №759/16206/14-ц від 28.12.2017, виданого Святошинським районним судом міста Києва на виконання ухвали апеляційного суду міста Києва від 06.12.2017, оскільки може надати можливість державному виконавцю в порядку ст.53 Закону України Про виконавче провадження звернути стягнення на майно/кошти ПАТ Компанії Райз , які перебувають у позивача. Вказав, що на його думку, дія положень п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження поширюється на позивача незважаючи навіть на те, що позивач не належить до сторін або інших учасників виконавчого провадження ВП №55583162 з примусового виконання виконавчого листа №759/16206/14-ц від 28.12.2017, виданого Святошинським районним судом міста Києва.
З урахування наданих пояснень, просив відмовити в задоволенні позову СТОВ "Вахнівка".
Разом з тим, суд зауважує, щодо наявності в матеріалах справи відзиву на позову заяву від 19.10.2018 №55583162/20.1-4/23, зі змісту якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що у провадженні відділу перебуває виконавче провадження №55583162 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва №759/16206/14-ц від 28.12.2017 боржником за яким є ПрАТ Компанія Райз , а стягувачем компанія NIBULON SA . Станом на 03.09.2018 в порядку передбаченому ст.54 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець отримав від ДФС України і від стягувача інформацію, яка свідчила про можливе виникнення і існування у позивача дебіторської заборгованості перед боржником, але не отримав документального підтвердження такої інформації ані від органів доходів і зборів, ані від боржника, що викликало у державного виконавця потребу у виявленні дебіторської заборгованості з використанням процесуальних прав і повноважень, передбачених ст.13,83, 53 ЗУ "Про виконавче провадження". З огляду на що, відповідач обґрунтовано надіслав позивачеві запит від 03.09.2018 №55583162/20.1-4/23.
Також додатково зауважив, що Законом України Про виконавче провадження та Інструкцією введені територіальні межі вчинення дій з примусового виконання виконавчих документів, але вони стосуються територіальних органів державної виконавчої служби, до яких позивач не належить. Просить в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання учасники справи не з`явились, хоча про дату, час і місце її розгляду повідомлялись завчасно та належним чином.
Суд, враховуючи положення статті 205 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 28.12.2017 Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про визнання на надання згоди на виконання рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами про стягнення з ПАТ Компанія Райз на користь компанії NIBULON SA боргу в сумі 17536000 дол. США.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін`юсту України Сіренком С.В. від 22.01.2018 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м.Києва №759/16206/14-ц від 22.01.2018. Після чого, державним виконавцем вживались заходи з метою виявлення майна та коштів що належать боржнику. Встановлено наявність дебіторської заборгованості. При цьому органи ДФС не мають інформації стосовно суб`єктного складу боржників. Не надана така інформація і боржником.
03.09.2018 державним виконавцем направлено запит №55583132/20.1-4/23 ряду суб`єктів, у тому числі і на адресу позивача, яким вимагалось надати відомості про наявне у адресатів запиту майно та кошти ПрАТ Компанія Райз , та майно чи кошти, які адресати повинні передати ПАТ "Компанія Райз". Також вимагалось протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати довідку про стан заборгованості перед ПрАТ Компанія Райз , письмові пояснення щодо підстав та строків її виникнення та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження такої заборгованості (а.с.44-54).
Не погоджуючись з вказаним запитом, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно зі ст. 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів № 1403-VIII від 02.06.2016 р. примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.
Як встановлено ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VІІІ), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону 1404-VІІІ передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно зі ст. 10 Закону 1404-VІІІ, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 11 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. (далі - Інструкція № 512/5), запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень.
Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.
Наведене свідчить про те, що запит державного виконавця не є виконавчою дією або заходом примусового виконання рішення, а тому відповідач, складаючи та направляючи на адресу позивача вищевказаний запит, діяв з метою отримання інформації, що передує вчиненню виконавчих дій щодо розшуку майна боржника на виконання вимог ст. 18 Закону України Про виконавче провадження .
Також суд зазначає, що ч. 1 ст. 53 Закону 1404-VІІІ передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.
Наведене свідчить про те, що державний виконавець вправі звертатися до осіб, в розпорядженні яких перебуває майно чи кошти боржника, та на відповідний запит отримати у таких осіб необхідні відомості про майно боржника.
Під час судового розгляду справи встановлено, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 55583162 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва № 759/16206/14-ц від 28.12.2017 р. про визнання та надання згоди на виконання рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA № 4323А(і) від 23.05.2014 р. про стягнення заборгованості в розмірі 17536000 доларів США з ПАТ Компанія Райз (боржник) на користь NIBULON S.A. (стягувач).
При цьому, суд зазначає, що незважаючи на те, що позивач не є учасником чи стороною виконавчого провадження, державний виконавець має право відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону 1404-VІІІ звернутись до нього з вимогою щодо надання інформації, яка необхідна йому для подальшого здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження.
Оскільки предметом запиту відповідача є витребування інформації про наявне у підприємства позивача майно, належне ПрАТ Компанія Райз , а також про майно або кошти, які позивач повинен був передати ПрАТ Компанія Райз (яке є боржником у виконавчому провадженні № 55583162), державний виконавець мав право надіслати позивачу запит №55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018 та витребувати у останнього відповідні відомості згідно вимог Закону 1404-VІІІ. При цьому, такі дії відповідача не можна розцінювати, саме як вчинення примусових виконавчих дій.
Щодо доводів позивача викладених у позовній заяві про те, що державний виконавець вправі отримати доступ до інформації про боржника, його майно, доходи та кошти з державних баз та реєстрів - самостійно, або шляхом звернення до органів Державної фіскальної служби, а не у позивача по справі, який не є учасником виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону 1404-VІІІ під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
До створення умов для безпосереднього доступу державних виконавців, приватних виконавців до державних баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційну інформацію, органи виконавчої влади, що забезпечують ведення таких баз даних та реєстрів, подають відповідну інформацію на письмові запити державних виконавців, приватних виконавців, що надходять у зв`язку з виконавчим провадженням, у триденний строк з дня надходження запиту (п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1404-VІІІ).
Згідно зі ст. 54 Закону 1404-VІІІ, якою визначено порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.
Судом встановлено, що направленню спірного запиту передувало звернення державного виконавця із запитом від 23.01.2018 р. до Офісу великих платників податків ДФС України щодо надання інформації про наявність і розмір дебіторської заборгованості боржника ПрАТ Компанія Райз в розрізі платників податків-дебіторів, станом на дату отримання запиту.
Листом від 07.03.2018 р. № 2584/9/28-10-41-08-06 Офісом ВПП ДФС повідомлено відповідача про відсутність запитуваної інформації.
У зв`язку з цим, 13.07.2018 державним виконавцем було направлено вимоги на адресу Державної фіскальної служби України та Офісу ВПП ДФС України щодо надання витягу з Єдиного реєстру податкових накладних про видані та отримані ПрАТ Компанія Райз податкові накладні протягом 2014-2018 років.
Листом від 17.07.2018 р. № 12601/5/99-99-12-03-06-16 ДФС України повідомлено відповідача про декларування платником ПрАТ Компанія Райз дебіторської заборгованості за результатами фінансово-господарської діяльності 1 кварталу 2018 року, однак, не надано найменувань боржників ПрАТ Компанія Райз .
Листом від 20.07.2018 р. № 8680/9/28-10-41-08-06 Офісом ВПП ДФС України надано відповідачеві запитуваний витяг з ЄРПН щодо ПрАТ Компанія Райз .
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем було вчинено дії, передбачені ч. 5 ст. 18, ст. 54 Закону 1404-VІІІ, та в межах спірних відносин дотримано процедуру отримання відомостей про майно, доходи та дебіторську заборгованість боржника ПрАТ Компанія Райз .
При цьому, слід зауважити, що позивач в силу приписів п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону 1404-VІІІ не звільнений від обов`язку надання зазначених вище відомостей на запит державного виконавця, навіть не маючи статусу учасника виконавчого провадження.
З приводу тверджень позивача про порушення відповідачем територіальної юрисдикції при надісланні останнім запиту, суд вказує про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону 1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Пунктом 4 розділу І Інструкції № 512/5 передбачено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими, зокрема, сума зобов`язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Крім того, з положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вбачається, що він є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України, тобто центрального органу влади, компетенція якого поширюється на всю територію України.
На підставі цього, суд наголошує, що Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наділений повноваженнями щодо надіслання запитів, пов`язаних з виконанням рішень, за якими сума зобов`язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, компетенція відповідача в даному випадку не має територіальних обмежень та розповсюджується на всю територію України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. щодо направлення вимоги про надання інформації СТОВ "Вахнівка", викладеної у запиті № 55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що дії відповідача відповідають частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат відповідно положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Відповідно частини 4 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вахнівка" (вул. центральна, 24, с. Лемешівка, Калинівський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03732689)
Відповідач: Старший державний виконавець Сіренка Сергія Володимировича Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)
Третя особа: Компанія "NIBULON S.A" (49 AVENUE DE LA GARE CASE POSTALE 2067 CH-2001 NEUCHATEL SWITZERLAND/ вул. Фалеєвська, 9б, м. Миколаїв, 54030)
Повний текст рішення суду складено 17.05.2019
Суддя Томчук Андрій Валерійович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2019 |
Оприлюднено | 21.05.2019 |
Номер документу | 81786851 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні