Рішення

від 16.05.2019 по справі 200/4282/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 р. Справа№200/4282/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Флєш

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2018 року № 0035554605

Товариство з обмеженою відповідальністю Флєш звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2018 року № 0035554605.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті камеральної перевірки № 1233/05-99-46-05/05-581/22041904 від 17 грудня 2018 року, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з орендної плати за липень-листопад 2014 року протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57, пункту 287.3, статті 287 Податкового кодексу України.

Зазначає, що акт камеральної перевірки позивачем на дату подання позову не було отримано. Директор ТОВ Флєш в усному порядку звернувся до відповідача з приводу дати податкового повідомлення-рішення від 13.02.2018 року № 0035554605, яке датовано раніше, ніж акт перевірки від 17.12.2018 року, на що йому було повідомлено про помилку в даті складення податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначає, що рішенням Маріупольської міської ради від 21.04.2015 року № 6/47-5377 припинено право оренди на земельну ділянку площею 0,1397 га по вул. Семенишина, 54 в Жовтневому районі м. Маріуполя, тому вважає, що задекларувавши грошове зобов`язання з орендної плати в декларації № 9004178370 від 04.02.2014 року має право не сплачувати суми оренди у зв`язку з відсутністю об`єкта оподаткування.

29.09.2018 року ТОВ Флєш уклало новий договір земельної ділянки в тому ж Жовтневому (Центральному районі) м. Маріуполя та знов задекларувало до сплати зобов`язання з орендної плати в декларації від 19.10.2018 року. Вважає, що відповідач не мав права враховувати кошти, сплачені за вказаним договором оренди на погашення минулого боргу за припиненим правом оренди.

Також зазначає, що з початку проведення антитерористичної операції позивач був зареєстрований та здійснював господарську діяльність в місті Маріуполь Донецької області, де проводилася антитерористична операція, тому пільги, встановлені статтею 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції поширюються на нього як платника орендної плати за землю, а отже, він є звільненим за неналежне виконання податкових зобов`язань з зазначеного податку, оскільки згідно акту камеральної перевірки він допустив прострочення сплати орендної плати за землю за липень-листопад 2014 року.

Отже, позивач вважає, що ст. 6 Закону № 1669 підлягає застосуванню до спірних правовідносин та у нього не могло бути боргу з орендної плати за землю.

Виходячи з наведеного, ТОВ Флєш вважає, що податкове повідомлення-рішення від 13.02.2018 року № 0035554605 є протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22 квітня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

22 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 16 травня 2019 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Представник позивача клопотанням від 11.05.2019 року просив розглянути справу без участі (а.с. 106).

Представник відповідача М.І. Голуб до суду з`явився.

Представником відповідача М.І. Голубом 18 квітня 2019 року надано письмові заперечення (а.с. 68-72). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що камеральною перевіркою встановлено, що позивачем порушено норми пункту 57.1 статті 57, пункту 287.3, статті 287 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб за 2015, 2016 та 2017 роки, в результаті чого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Зазначає, що позивач самостійно задекларував суми орендної плати в декларації № 9004178370 від 04.02.2014 року з річним нарахуванням 63318,89 гривень (5276,58 гривень щомісячно), однак з 30.08.2014 року згідно ІКП у нього виникла недоїмка в сумі 3227,18 гривень, яка збільшувалася по строкам слати щомісячно та на 31.01.2015 року борг по орендній сплаті склав 29610,01 гривень.

Договір же оренди, на який посилається позивач, Маріупольською міською радою розірвано 21.04.2015 року.

Щодо застосування дії Закону України № 1669 зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків регулюються Податковим кодексом України, а не законом 1669, тому застосовуються правила саме Податкового кодексу України.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Флєш є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 22041904 з 19 січня 1995 року, що доведено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00№ 285421 (а.с. 10).

ТОВ Флєш перебуває на обліку як платник податків у Маріупольському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у акті камеральної перевірки № 1233/05-99-46-05/05-581/22041904 від 17.12.2018 року (а.с. 83-85).

Фахівцем Маріупольського управління Головного управління ДФС у Донецькій області Тарабановською О.О. проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за землю за липень-листопад 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю Флєш , про що складено акт № 1233/05-99-46-05/05-581/22041904 від 17 грудня 2018 року (а. с. 83-85). 20 грудня 2018 року рекомендованим повідомленням вказаний акт був направлений на адресу ТОВ Флєш , однак повернувся на адресу податкового органу за закінченням строку зберігання (а.с. 86-87).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з орендної плати за липень-листопад 2014 року протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57, пункту 287.3, статті 287 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рiшення від 13 лютого 2018 року № 0035554605, яким до позивача застосовано штраф у сумі 4471,48 гривень за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов`язання на 152, 1510, 1490, 1460, 1459, 1729 днів у розмірі 20% (а.с. 12).

Суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення датовано раніше, ніж акт перевірки, на який міститься посилання у ньому, що суперечить приписам податкового законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно до приписів підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За вимогами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Базою оподаткування земельним податком, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).

Таким чином, ПК України зобов`язує надавати платників земельного податку звідність та своєчасно сплачувати вказаний податок.

Судом встановлено та матеріалами справі підтверджено, що позивачем самостійно задекларовано до сплати у 2014 році згідно декларації № 9004178370 від 04.02.2014 року з річним нарахуванням 63318,89 гривень (по 5276,58 гривень щомісячно) (а.с. 98-100).

При цьому з 30.08.2014 року перестав сплачувати задекларовані суми орендної плати та виникла недоїмка в сумі 3227,18 гривень, яка збільшувалася по строкам слати щомісячно та на 31.01.2015 року борг по орендній сплаті склав 29610,01 гривень, що підтверджується даними особового рахунку позивача з орендної плати з юридичних осіб (а.с. 75-82).

Даних щодо подання уточненої декларації до зменшення задекларованих у 2014 році сум орендної плати матеріали справи не містять.

Стосовно застосування пільги щодо звільнення від плати за земельні ділянки господарюючих суб`єктів, встановленої статтею 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , суд зазначає наступне.

Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 15.10.2014 року передбачено певні заходи щодо забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь Донецької області.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України . Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь, де значиться на обліку позивач.

Тобто, у період невиконання обов`язків платника земельного податку (2014 рік) позивач дійсно знаходився на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція.

Суд зауважує, що у спірному 2014 році така пільга дійсно існувала, однак за відсутності механізмів її застосування у Законі України № 1669-VII, позивач самостійно задекларувавши до сплати суми земельного податку, для застосування даної пільги повинен був виконати приписи Податкового кодексу України та подати уточнені декларації, зменшивши раніш подані показники до нуля.

Судом встановлено, що позивачем не виконано приписи Податкового кодексу України та не зменшено до нуля зобов`язання з орендної плати за 2014 рік, тому в інтегрованій картці дійсно існував податковий борг з орендної плати, який станом на 30 січня 2015 року складав 29610,01 гривень (а.с. 78).

Проте, суд зазначає, що приписами пункту 102.2 статті 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В свою чергу, грошове зобов`язання підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 13.02.2018 року № 0035554605 грошове зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій прийнято за межами застосування строків давності по зобов`язанням за липень-листопад 2014 року, тому відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2018 року № 0035554605 підлягають задоволенню.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Флєш (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Казанцева, буд. 72, код ЄДРПОУ 22041904) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13 лютого 2018 року № 0035554605 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 13 лютого 2018 року № 0035554605 на суму 4471,48 гривень, яке прийнято на підставі акту № 1233/05-99-46-05/05-581/22041904 від 17 грудня 2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Флєш (код ЄДРПОУ 22041904) судові витрати з судового збору у розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 травня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.